0251552_38296_mankiv_gregori_n_makroekonomika

матиме місце, якщо центральний банк несподівано збільшить пропозицію грошей. Отже, згідно з теорією переваги ліквідності, зменшення пропозиції грошей збільшує процентну ставку, а збільшення пропозиції грошей знижує процентну ставку.

ПРИКЛАД

Наслідки рестрикційної монетарної політики Пола Волкера: зросли чи знизилися процентні ставки?

На початку 1980-х років відбулося найбільше і найшвидше зниження темпів інфляції в сучасній історії США. Наприкінці 1970-х інфляція у США вимірювалася двозначними числами; у 1979 р. споживчі ціни зросли на 11,3%. У жовтні 1979 р., через два місяці після свого призначення головою Ради, керуючих Федеральної резервної системи, Пол Волкер заявив, що монетарна політика буде спрямована на зниження темпів інфляції. Ця заява поклала початок періодові політики дорогих грошей, яка до 1983 р. знизила темпи інфляції до 3% за рік.

Як впливає рестрикційна монетарна політика на процентні ставки? Згідно з нашими теоріями, відповідь залежить від того, який часовий період розглядаємо. З аналізу ефекту Фішера у розділі 7 випливає, що у довгостроковому періоді запропоновані Волкером заходи монетарної політки мали б знизити темпи інфляції, що відповідно знижувало б номінальні процентні ставки. Натомість теорія переваги ліквідності прогнозує, що у короткостроковому періоді, коли ціни негнучкі, антиінфляційна монетарна політика зменшила б реальні грошові залишки і підвищила б рівень номінальних процентних ставок.

Обидва ці висновки узгоджуються з практикою. Номінальні процентні ставки знизилися у 1980-х роках, коли стали нижчими темпи інфляції. Але, порівнюючи показники за рік до жовтневої 1979 р. заяви з показниками через рік, виявляємо, що реальні грошові залишки (М1, поділене на ІСЦ) знизилися на 8,3%, а номінальна процентна ставка (за короткострокові комерційні позички) зросла з 10,1% до 11,9%. Отже, рестрикційна монетарна політика знизила номінальні процентні ставки у довгостроковому періоді, але у короткостроковому періоді вона спричинила їх зростання.

Дохід, попит на гроші і крива LМ

Використавши теорію переваги ліквідності для пояснення чинників, що визначають процентну ставку, застосуймо тепер цю теорію для побудови кривої LM. Наш аналіз цієї кривої почнемо з такого запитання: як зміна рівня доходу К в економіці вплине на ринок реальних грошових залишків? Відповідь (відома з розділу 7) полягає у тому, що рівень доходу впливає на попит на гроші. Якщо рівень доходу високий, високий і рівень видатків, тож люди здійснюють більше ділових операцій, які потребують використання грошей. Отже, вищий рівень доходу означає більший попит на гроші. Для врахування цих положень функцію попиту на гроші запишемо так:

(M/P)d = L(r,Y).

Величина попиту на реальні грошові залишки перебуває в оберненій залежності від процентної ставки і, в прямій – від доходу.

За допомогою теорії переваги ліквідності можна зрозуміти, що станеться з рівноважною процентною ставкою, якщо рівень доходу зміниться. Наприклад, розглянь-

Графік 10-14. Виведення кривої ІМ. На частині (а) графіка показано ринок реальних грошових залишків: зростання доходу від Y1. до Y2, збільшує попит на гроші, що підвищує процентну ставку від r1 до r2. На частині (б) графіка показано криву LМ, яка підсумовує залежність між процентною ставкою і доходом: чим вищий рівень доходу, тим вища процентна ставка.

мо, що відбуватиметься на графіку 10-14, якщо дохід збільшиться віл Y1 до Y2. Як видно з частини (а) графіка, це збільшення доходу перемістить криву попиту на гроші вправо. За незмінної пропозиції реальних грошових залишків процентна ставка повинна зрости від r1 до r2, для зрівноважування ринку грошей. Отже, згідно з теорією переваги ліквідності, зростання доходу збільшує процентні ставки.

Крива LМ відображає цю залежність між рівнем доходу і процентною ставкою. Чим вищий рівень доходу, тим більший попит на реальні грошові залишки і тим вища рівноважна процентна ставка. Тому крива LM є висхідною, як на частині (б) графіка 10-14.

Як монетарна політика переміщує криву LM

Крива LM показує, яка процентна ставка урівноважує ринок грошей за кожного рівня доходу. Проте, як уже зазначалось, рівноважна процентна ставка також залежить від пропозиції реальних грошових залишків М/Р. Це означає, що криву LM будують для даної пропозиції реальних грошових залишків. Якщо реальні грошові залишки змінюються, — наприклад, унаслідок зміни пропозиції грошей центральним банком, — крива LM переміщується.

Використаймо теорію переваги ліквідності для аналізу того, як монетарна політика переміщує криву LM. Припустімо, що центральний банк зменшив пропозицію грошей з М1 до М2, що звузило пропозицію реальних грошових залишків від М1/Р до М2/Р. Графік 10-15 показує, що в цьому разі відбувається. За незмінної величини доходу, а отже, і незмінної кривої попиту на реальні грошові залишки зменшення пропозиції реальних грошових залишків підвищує процентну ставку, яка зрівноважує грошовий ринок. Отже, зменшення реальних грошових залишків переміщує криву LM угору.

Графік 10-15. Зменшення пропозиції грошей переміщує криву LМ угору. На частині (а) графіка показано, що за будь-якого даного рівня доходу Y зменшення пропозиції грошей збільшує процентну ставку, яка зрівноважує ринок грошей. Тому крива LM на частині (б) графіка переміщується угору.

Підсумуємо: крива LM показує ті комбінації процентної ставки і рівня доходу, які сумісні з рівновагою

на ринку реальних грошових залишків. Криву LM будують для даної пропозиції реальних грошових залишків.

Зменшення пропозиції реальних грошових залишків перемішує криву LM угору. Збільшення пропозиції

реальних грошових залишків переміщує криву LM донизу.

Тлумачення кривої LM із позиції кількісного рівняння обміну

Коли ми вперше розглядали сукупний попит і визначення доходу у короткостроковому періоді в розділі 9, то отримали криву сукупного попиту з кількісної теорії грошей. Ми описали ринок грошей за допомогою кількісного рівняння обміну

MV = PY

і припустили, що швидкість обігу грошей V постійна. Це припущення означає, що за будь-якого даного рівня цін Р пропозиція грошей М визначає рівень доходу Y. Оскільки рівень доходу не залежить від процентної ставки, кількісна теорія грошей передбачає, що крива LM вертикальна.

З кількісного рівняння обміну можна отримати реальнішу висхідну криву LM, якщо відмовитися від припущення про постійну швидкість обігу грошей. Припущення про постійну швидкість обігу еквівалентне припущенню, що попит на реальні грошові залишки залежить тільки від рівня доходу. Проте, як зазначалося в нашому аналізі моделі переваги ліквідності, попит на реальні грошові залишки також залежить від процентної ставки: вища процентна ставка означає, що люди втрачають більшу величину процента, якщо володіють грішми. Тому вища процент-

на ставка зменшує попит на гроші. Оскільки люди реагують на зростання процентної ставки зменшенням кількості грошей, якою вони володіють, кожна грошова одиниця, що перебуває в обігу, переходить з рук в руки частіше, щоб підтримати даний обсяг ділових операцій, тобто швидкість обігу грошей зростає. Це можна записати як:

MV(r) = PY

Функція швидкості обігу грошей V(r) вказує, що швидкість обігу грошей перебуває у прямій залежності від процентної ставки.

Такий вигляд кількісного рівняння дає змогу отримати висхідну криву LM. Оскільки зростання процентної ставки збільшує швидкість обігу грошей, воно збільшує рівень доходу за будь-якої даної пропозиції грошей та рівня цін. Крива LM виражає пряму залежність між процентною ставкою і доходом.

Це рівняння показує також, чому зміни пропозиції грошей переміщують криву LM. За даних процентної ставки і рівня цін пропозиція грошей і рівень доходу змінюються в одному напрямі. Тому збільшення пропозиції грошей переміщує криву LM вправо, а зменшення пропозиції грошей переміщує криву LM вліво.

Пам'ятаймо, що кількісне рівняння — це просто інший спосіб тлумачення теорії кривої LM. Пояснення кривої LM з позиції кількісної теорії грошей, по суті, те саме, що й на підставі теорії переваги ліквідності. В обох випадках крива LM відображає пряму залежність між доходом і процентною ставкою на ринку грошей.

І, нарешті, завважте, що сама крива LM не визначає ні доходу Y, ні процентної ставки r, яка переважає в економіці. Як і крива IS, крива LM просто виражає залежність між цими двома ендогенними змінними. Разом криві IS та LM визначають стан рівноваги економіки.

10-3. Висновок: рівновага у короткостроковому періоді

Змінні фіскальної політики G і T, монетарної політики — М і рівень цін Р розглядаються у моделі як екзогенні. За даних екзогенних змінних крива IS відображає комбінацію значень r та Y, які задовольняють рівняння, що описує ринок товарів, а крива LM — комбінацію значень r та Y, які задовольняють рівняння, що описує ринок грошей. Ці криві зображено разом на графіку 10-16.

Стан рівноваги економіки визначає точка перетину кривих IS та LМ. Ця точка визначає процентну ставку r і рівень доходу Y, які задовольняють умови рівноваги як на ринку товарів, так і на ринку грошей. Інакше кажучи, у точці перетину фактичні видатки дорівнюють запланованим, а пропозиція реальних грошових залишків дорівнює попитові на них.

Завершуючи розділ, згадаймо, що кінцевою метою побудови моделі ІS-LМ є її використання для аналізу коливань ділової активності у короткостроковому пері-

20 - 2243

Графік 10-16. Рівновага у моделі ІS-LM. Точка перетину кривих IS та LM відображає одночасно стан рівноваги на ринку товарів послуг і на ринку реальних грошових залишків за даних державних видатків, податків, пропозиції грошей та рівня цін.

Графік 10-17. Теорія короткострокових економічних коливань. На цій схематичній діаграмі показано,

як окремі компоненти теорії економічних коливань у короткостроковому періоді об'єднуються в єдине ціле. Кейнсіанський хрест пояснює криву IS, а теорія переваги ліквідності — криву LM. Разом криві IS та LM утворюють модель ІS-LM, яка пояснює криву сукупного попиту. Крива сукупного попиту є компонентом моделі сукупної пропозиції і сукупного попиту, що її економісти використовують для пояснення короткострокових коливань ділової активності.

оді. З графіка 10-17 видно, як різні компоненти нашої теорії об'єднуються в єдине ціле. У цьому розділі ми розглянули кейнсіанський хрест і теорію переваги ліквідності як компоненти моделі ІS-LM. У наступному розділі дізнаємось, що модель IS-LM допомагає пояснити положення і нахил кривої сукупного попиту. Крива сукупного попиту, у свою чергу, є компонентом моделі сукупної пропозиції і сукупного попиту, яку економісти використовують для пояснення впливів змін в економічній політиці та інших подій на національний дохід у короткостроковому періоді.

Підсумки

1.Кейнсіанський хрест базова модель для визначення доходу. Ця модель розглядає фіскальну політику та заплановані інвестиції як екзогенні змінні і показує, що існує єдиний рівень національного доходу, за якого фактичні видатки дорівнюють запланованим. Ця модель показує також, що зміни у фіскальній політиці зумовлюють мультиплікативні зміни доходу.

2.Як тільки ми припускаємо, що заплановані інвестиції залежать від процентної ставки, кейнсіанський хрест дає змогу аналізувати співвідношення між процентною ставкою і національним доходом. Вища процентна ставка знижує заплановані інвестиції, а це відповідно зменшує національний дохід. Спадна крива IS підсумовує цю обернену залежність між процентною ставкою і доходом.

3.Теорія переваги ліквідності — базова модель для визначення процентної ставки. Ця теорія розглядає пропозицію грошей і рівень цін як екзогенні змінні і припускає, що процентна ставка змінюється для врівноваження пропозиції реальних грошових залишків і попиту на них. Ця теорія передбачає, що збільшення пропозиції грошей знижує процентну ставку.

4.Як тільки ми припустили, що попит на реальні грошові залишки залежить від національного доходу, теорія переваги ліквідності показує залежність між доходом та процентною ставкою. Вищий рівень доходу збільшує попит на реальні грошові залишки, а це у свою чергу збільшує процентну ставку. Висхідна крива LM підсумовує цю прямо пропорційну залежність між доходом і процентною ставкою.

5.Модель ІS-LM об'єднує елементи кейнсіанського хреста і елементи теорії переваги ліквідності. Крива IS показує точки, які задовольняють умови рівноваги на ринку товарів, а крива LM — точки, які задовольняють умови рівноваги на ринку грошей. Точка перетину кривих IS та LM показує процентну ставку і дохід, що забезпечують рівновагу на обох ринках.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Розділ 11

Сукупний попит II

Наука — як хвороба: чим більше хворих, тим швидший поступ фізіології і патології; а із патології виникає терапія. 1932 рік був дном Великої депресії, і із його гнилого ґрунту виріс пізній овоч

— новий предмет, який сьогодні називають макроекономікою.

Тіол Семюелсон

У розділі 10 ми поєднали частини моделі IS-LM і побачили, що крива IS відображає рівновагу на ринку товарів і послуг, а крива LM — рівновагу на ринку реальних грошових залишків, а разом криві IS та LM визначають процентну ставку і національний дохід у короткостроковому періоді, коли рівень цін є незмінним. Тепер застосуємо модель ІS-LM до аналізу трьох проблем.

По-перше, дослідимо можливі причини коливань величини національного доходу. Використаємо модель ІS-LM, щоб побачити, як зміни екзогенних змінних (державні видатки, податки і пропозиція грошей) впливають на ендогенні змінні (процентна ставка і національний дохід). Ми проаналізуємо також, як різні можливі збурення на товарному ринку (крива IS) і на ринку грошей (крива LM) впливають на процентну ставку і національний дохід у короткостроковому періоді.

По-друге, ми з'ясуємо, як модель ІS-LM узгоджується з моделлю сукупної пропозиції і сукупного попиту, яку проаналізовано у розділі 9. Зокрема, простежимо, як модель ІS-LM пояснює нахил і положення кривої сукупного попиту. Тут відмовимось від припущення, що рівень цін незмінний, і переконаємось, що модель ІS-LM виходить із оберненої залежності між рівнем цін та національним доходом. Ця модель показує, які події переміщують криву сукупного попиту і в якому напрямку.

По-третє, вивчимо Велику депресію 1930-х років. Як випливає з епіграфу до цього розділу, ця подія спричинилася до народження макроекономічної теорії короткострокових коливань. Аналізуючи цю подію, Кейнс та його послідовники дійшли висновку, що сукупний попит є ключовим чинником, що визначає національний дохід. Скориставшись перевагами ретроспективного аналізу, використаємо модель ІS-LM для зіставлення різних пояснень цього найглибшого і найбільш затяжного економічного спаду.

11-1. Пояснення економічних коливань за допомогою моделі ІS-LM

Точка перетину кривих IS та LM визначає рівень національного доходу. Коли одна із цих кривих переміщується, то змінюється короткострокова рівновага, а тому змінюється й величина національного доходу. У цьому підрозділі з'ясуємо, як зміни економічної політики і зовнішні збурення можуть переміщувати ці криві.

Як фіскальна політика переміщує криву IS і змінює короткострокову рівновагу

Наш аналіз почнімо з того, як зміни фіскальної політики (державні видатки і податки) впливають на короткострокову рівновагу. Згадаймо, що зміни у фіскальній політиці впливають на заплановані видатки і тому переміщують криву IS. Модель IS-LM показує, як ці переміщення кривої IS впливають на дохід і на процентну ставку.

Зміни державних видатків. Нехай державні видатки зросли на G. Мультиплікатор державних видатків у моделі кейнсіанського хреста показує, що за будь-якої процентної ставки така зміна фіскальної політики збільшить рівень доходу на величину G/(l - MPC). Тому, як показано на графіку 11-1, крива IS переміститься вправо саме на цю величину. Рівновага в економіці переміститься з точки А у точку В. Зростання державних видатків збільшує і дохід, і процентну ставку.

Графік 11-1. Збільшення державних видатків у моделі ІS-LM. Збільшення державних видатків переміщує криву IS вправо. Рівновага переміщується із точки А у точку В. Дохід збільшується з Y1 до Y2, а процентна ставка зростає з r1 до r2

Для глибшого розуміння графіка 11-1 згадаймо компоненти моделі ІS-LM із попереднього розділу — кейнсіанський хрест і теорію переваги ліквідності. Якщо уряд збільшує закупівлі товарів і послуг, то в економіці зростають заплановані видатки. Зростання останніх стимулює виробництво товарів і послуг, що збільшує сукупний дохід. Ці причинно-наслідкові зв'язки відомі з моделі кейнсіанського хреста.

Тепер розгляньмо ринок грошей з погляду теорії переваги ліквідності. Оскільки попит на гроші в економіці залежить від доходу, зростання сукупного доходу

збільшує величину попиту на гроші за будь-якої процентної ставки. Проте пропозиція грошей не змінилася, тому збільшення попиту на гроші підвищує рівноважну процентну ставку.

Зростання процентної ставки на ринку грошей, у свою чергу, впливає на ринок товарів і послуг. З підвищенням процентної ставки фірми зменшують обсяг своїх інвестицій. Це зменшення обсягу інвестицій частково нейтралізує стимулювані імпульси, які генерує збільшення державних видатків. Тому зростання доходу у відповідь на стимулювальні заходи фіскальної політики у моделі IS-ІМ менше, ніж у моделі кейнсіанського хреста (там обсяг інвестицій вважають незмінним). Це видно з графіка 11-1. Горизонтальне переміщення кривої IS дорівнює збільшенню рівноважного доходу у моделі кейнсіанського хреста і перевищує зростання рівноважного доходу у моделі IS-LМ. Цю різницю пояснюють витісненням інвестицій, яке відбувається з підвищенням процентної ставки.

Зміни податків. У моделі ІS-LM зміни у податках впливають на економіку здебільшого так само, як і зміни державних видатків, окрім того, що податки впливають на видатки через споживання. Припустімо, що податки зменшилися на T. Це зниження податків заохочує споживачів більше витрачати і, отже, збільшує заплановані видатки. Мультиплікатор податків у моделі кейнсіанського хреста показує, що за будь-якої процентної ставки така зміна політики збільшить рівень доходу на величину Т х МРС/(1 — МРС). Тому, як показано на графіку 11-2, крива IS переміститься вправо на цю величину. Рівновага в економіці переміститься з точки А у точку В. Зниження податків збільшує як дохід, так і процентну ставку. Знов-таки, приріст доходу у моделі ІS-LM менший, ніж у моделі кейнсіанського хреста, бо за вищих процентних ставок обсяг інвестицій зменшується.

Графік 11-2. Зниження податків у моделі IS-LМ. Зниження податків переміщує криву IS вправо. Рівновага в економіці переміщується з точки А у точку В. Дохід збільшується з Y1 до Y2, а процентна ставка зростає з r1 до r2.