0251552_38296_mankiv_gregori_n_makroekonomika

Як монетарна політика переміщує криву LM і змінює короткострокову рівновагу

Тепер проаналізуймо вплив монетарної політики. Згадаймо, що зміна пропозиції грошей змінює процентну ставку, яка зрівноважує ринок грошей за кожного рівня доходу, і тому переміщує криву LM. Модель ІS-LM показує, як переміщення кривої LM впливає на дохід і на процентну ставку.

Припустімо, що пропозиція грошей зросла. Зі збільшенням М зростають реальні грошові залишки М/Р, оскільки у короткостроковому періоді рівень цін незмінний. Згідно з теорією переваги ліквідності, за будьякого рівня доходу зростання реальних грошових залишків знижує процентну ставку. Тому, як видно з графіка 11-5, крива LM переміщується вправо. Рівновага в економіці переміщується з точки А у точку В. Збільшення пропозиції грошей знижує процентну ставку і підвищує рівень доходу.

Графік 11-3. Збільшення пропозиції грошей у моделі ІS-LM. Збільшення пропозиції грошей переміщує криву LM вправо. Рівновага в економіці переміщується з точки А у точку В. Дохід збільшується з Y1 до Y2, а процентна ставка знижується з r1 до r2.

Знов-таки для пояснення переміщення економіки з точки А у точку В звернімось до компонентів моделі ІS-LM — моделі кейнсіанського хреста і теорії переваги ліквідності. Цього разу почнімо з ринку грошей, на який монетарна політика впливає безпосередньо. Коли центральний банк збільшує пропозицію грошей, то кількість грошей на руках у людей перевищує ту якою б вони хотіли володіти за даної процентної ставки. В результаті люди вносять ці додаткові гроші до банків або купують за них облігації. Процентна ставка г знижується тоді доти, доки населення готове нагромаджувати усю додаткову кількість грошей, створених центральним ранком. Відтак на ринку грошей встановлюється нова рівновага. Зниження процентної ставки, у свою чергу, впливає на товарний ринок. Нижча процентна ставка стимулює інвестиції, що збільшує видатки, виробництво і дохід Y.

Отже, модель ІS-LM показує, що монетарна політика впливає на дохід через зміну процентної ставки. Цей висновок проливає світло на наш аналіз монетарної політики у розділі 9. Тоді ми з'ясували, що у короткостроковому періоді, коли ціни негнучкі, зростання пропозиції грошей збільшує дохід. Однак тоді мова не йшла про те, як саме зростання пропозиції грошей збільшує видатки на купівлю товарів і послуг; цей процес називають грошовим передавальним механізмом. Модель IS-LM показує, що збільшення пропозиції грошей знижує процентну ставку, що стимулює інвестиції, а отже, збільшує попит на товари і послуги.

Взаємодія монетарної та фіскальної політики

Аналізуючи заходи монетарної чи фіскальної політики, важливо пам'ятати, що державні мужі, здійснюючи ці заходи, знають про дії один одного Тому реалізація заходів монетарної політики може вплинути на заходи фіскальної чи навпаки. Така взаємодія може змінити наслідки тих або тих рішень.

Припустімо, що парламент вирішив підвищити податки. Як це вплине на економіку? Згідно з моделлю ІS-LM, відповідь залежить від того, як центральний банк відреагує на збільшення податків.

На графіку 11-4 показано три можливі варіанти монетарної політики. Частина (а) графіка відображає варіант, коли центральний банк не змінює пропозицію грошей. Збільшення податків переміщує криву ІБ вліво. Дохід знижується (оскільки вищі податки зменшують видатки на споживання, знижується і процентна ставка (оскільки зменшення доходу переміщує криву попиту на гроші вліво). Зниження доходу означає, що підвищення податків спричинило спад.

На частині (б) графіка подано варіант, коли центральний банк підтримує процентну ставку на незмінному рівні. У цьому разі, коли підвищення податків перемістить криву ІS вліво, центральний банк повинен зменшити пропозицію грошей, щоб утримати процентну ставку на вихідному рівні. Це зменшення пропозиції грошей перемістить криву LM вгору. Процентна ставка не зміниться, але дохід зменшиться на більшу величину, ніж тоді, коли центральний банк підтримував пропозицію грошей на незмінному рівні. Тоді як на частині (а) графіка зниження процентної ставки стимулює інвестиції і частково нейтралізує гальмівні імпульси, які генерує підвищення податків, на частині (б) графіка центральний банк, підтримуючи високу процентну ставку, поглиблює спад.

На частині (в) графіка відображено ситуацію, коли центральний банк хоче запобігти зниженню доходу внаслідок підвищення податків. Тоді центральний банк повинен збільшити пропозицію грошей, щоб перемістити криву LM вправо на таку величину, яка нейтралізує переміщення кривої ІS. У цьому разі підвищення податків не призведе до спаду, але знизить на значну величину процентну ставку. Хоч рівень доходу не зміниться, поєднання заходу підвищення податків зі збільшенням пропозиції грошей помітно змінить розподіл ресурсів у економіці. Вищі податки знизять обсяг споживання, тоді як нижча процентна ставка стимулюватиме інвестиції. Величина доходу не зміниться, бо ці два наслідки якраз урівноважують один одного.

З цього прикладу випливає, що результати заходів фіскальної політики залежать від того, яку політику проводить центральний банк, — тобто чи утримує він на попередньому рівні пропозицію грошей, процентну ставку чи дохід. Загалом, аналізуючи зміни в одному виді політики, необхідно передбачити їх вплив на інший

Графік 11-4. Реакція економіки на підвищення податків. Реакція економіки на підвищення податків залежить від того, який варіант монетарної політики обирає керівна кредитно-грошова установа. На частині (а) графіка центральний банк підтримує пропозицію грошей на незмінному рівні. На частині (б) графіка центральний банк підтримує на попередньому рівні процентну ставку, зменшуючи пропозицію грошей, а на частині (в) центральний банк підтримує рівень доходу, збільшуючи пропозицію грошей.

вид політики. Яке з передбачень є правильним, залежить від конкретної ситуації та багатьох політичних міркувань, що лежать в основі ухвалення економічних рішень.

ПРИКЛАД

Аналіз заходів економічної політики за допомогою макроеконометричних моделей

Модель IS-LM показує, як монетарна і фіскальна політика впливають на рівноважний рівень доходу. Однак передбачення моделі є якісними, а не кількісними. З моделі IS-LM випливає, що зростання державних видатків збільшує ВВП, а підвищення податків знижує ВВП. Проте коли економісти аналізують конкретні практичні заходи, їх цікавить не тільки напрям змін, а і його кількісні параметри. Наприклад, якщо Конгрес США збільшить податки на 100 млрд. дол, а монетарна політика не зміниться, то наскільки зменшиться ВВП? Щоб відповісти на це запитання, економістам потрібно вийти за межі графічного зображення моделі

IS-LM.

Одним із методів оцінки практичних заходів економічної політики є макроеконометричні моделі. Макроеконометрична модель описує економіку не лише кількісно, а й якісно. Багато які із цих моделей є, по суті, ускладненими і реальнішими версіями моделі IS-LM. При побудові макроеконометричних моделей економісти використовують статистичні дані для оцінки таких параметрів, як гранична схильність до споживання, чутливість інвестицій до процентної ставки і чутливість попиту на гроші до змін процентної ставки. Коли модель побудовано, економісти можуть прогнозувати наслідки різних варіантів макроекономічної політики за допомогою комп'ютерів.

У таблиці 11-1 подано значення мультиплікаторів фіскальної політики із широко використовуваної макроекономічної моделі, так званої моделі DRI (Data Resources Incorporated), названої за ім'ям фірми, що її розробила. Мультиплікатори подано із двома різними припущеннями щодо реакції ФРС на зміни фіскальної політики.

Перше припущення стосовно монетарної політики полягає у тому, що ФРС підтримуватиме на незмінному рівні номінальну процентну ставку. Якщо фіскальна політика перемістить криву IS вправо або вліво, то ФРС змінить пропозицію грошей, щоб крива LM перемістилася у тому самому напрямі. Завдяки стабільній процентній ставці не відбувається витіснення інвестицій. Тому значення мультиплікаторів фіскальної політики близькі до їх значень для моделі кейнсіанського хреста. Згідно з моделлю DRI, у цьому разі мультиплікатор державних видатків становить 1,93, а мультиплікатор податків — 1,19, тобто зростання державних видатків на 100 млрд. дол. збільшить ВВП на 193 млрд. дол., а підвищення податків на 100 млрд. дол. зменшить ВВП на 119 млрд. дол.

Друге припущення щодо монетарної політики полягає у тому, що ФРС підтримуватиме на незмінному рівні пропозицію грошей, так що крива LM не переміститься. У цьому разі простежуватиметься значний ефект витіснення, і значення мультиплікаторів будуть значно нижчими. Мультиплікатор державних видатків становить лише 0,60, а мультиплікатор податків лише — 0,26. Інакше кажучи, збільшення державних видатків на 100 млрд. дол. збільшить ВВП лише на 60 млрд. дол., а підвищення податків на 100 млрд. дол. знизить ВВП на 26 млрд. дол.

З таблиці 11-1 видно, що розміри мультиплікаторів істотно відрізняються залежно від припущень стосовно монетарної політики. Наслідки будь-якої зміни фіскальної політики залежать здебільшого від того, як Федеральна резервна система відреагує на цю зміну.

Джерело: Otto Eckstein; The DRI Model of the US. Economy (New York: McGraw-Hill, 1983), 169.

Збурення у моделі ІS-LM

Оскільки модель IS-LM показує, як визначається національний дохід у короткостроковому періоді її можна використати для аналізу впливу різних економічних збурень на дохід. Ми уже з'ясували, як зміни фіскальної політики переміщують криву IS, а зміни монетарної політики — криву LM. Аналогічно можна об'єднати усі інші збурення у дві групи: збурення, пов'язані з кривою IS, та збурення, пов'язані з кривою

LM.

Збурення, пов'язані із кривою IS, є наслідком економічних змін у попиті на товари і послуги. Частина економістів, зокрема і Кейнс, наголошують, що зміни попиту можуть породжуватися життєсприйманням інвесторів — екзогенними для економіки хвилями оптимізму та песимізму. Припустімо, що фірми песимістично оцінюють перспективи розвитку економіки і тому будують менше нових підприємств. Таке зменшення попиту на інвестиційні блага переміщує криву інвестиційного попиту вліво: за кожної процентної ставки фірми хочуть менше інвестувати. Зниження обсягу інвестицій зменшує заплановані видатки і переміщує криву IS вліво, що зменшує дохід і зайнятість. Зниження рівноважного доходу почасти підтверджує початковий песимістичний прогноз фірми.

ДОВІДКА

Що є знаряддям політики ФРС — пропозиція грошей чи процентна ставка?

Наш аналіз монетарної політики ґрунтувався на припущенні, що ФРС впливає на економіку через контроль за пропозицією грошей. І навпаки, коли засоби масової інформації повідомляють про дії ФРС, то як інструмент її політики найчастіше згадують федеральну резервну

ставку, тобто процентну ставку, яку банки сплачують один одному за одноденні позики. Хто має рацію? Правильно і те, й інше.

В останні роки ФРС свої завдання пов'язує із федеральною резервною ставкою. Це означає, що Федеральний комітет відкритого ринку, який збирається кожні шість тижнів на своє засідання для визначення монетарної політики, встановлює контрольне значення федеральної резервної ставки до наступного засідання. Після засідання маклери, які працюють з державними облігаціями на Нью-Йоркській біржі, отримують завдання щодо операцій на відкритому ринку, необхідні для досягнення контрольного Значення ставки. Ці операції на відкритому ринку змінюють пропозицію грошей і переміщують криву LM, так що рівноважна процентна ставка (яку визначає точка перетину кривих IS та LM) дорівнює контрольному значенню процентної ставки, яке встановив Федеральний комітет відкритого ринку.

Ось чому про політику Федеральної резервної системи часто говорять як про зміну процентних ставок. Однак треба мати на увазі, що зміну процентних ставок завжди спричиняють зміни у пропозиції грошей. У газеті, наприклад, можна прочитати, що "ФРС знизила процентні ставки". Це повідомлення точніше можна подати так: "Федеральний комітет відкритого ринку доручив маклерам купити державні облігації, щоб збільшити пропозицію грошей, що перемістить криву LM і зменшить рівноважну процентну ставку до нижчого встановленого контрольного значення".

Чому ФРС обрала саме процентну ставку, а не пропозицію грошей як своє тактичне завдання? Одна з можливих відповідей полягає в тому, що збурення, пов'язані з кривою LM, простежуються частіше, ніж збурення, пов'язані із кривою IS. Якщо це справді так, то політика націлювання на процентну ставку створює стабільніше макросередовище, ніж політика націлювання на пропозицію грошей. (У запитанні 7 наприкінці цього розділу запропоновано проаналізувати це питання). Інше можливе пояснення полягає у тому, що процентні ставки вимірювати легше, ніж пропозицію грошей. Як з'ясовано у розділі 7, ФРС використовує декілька різних грошових агрегатів — М1, М2 і т. д., — які іноді змінюються у протилежних напрямах. Щоб уникнути полеміки з приводу того, який із цих показників найточніший, ФРС використовує федеральну резервну ставку.

Збурення, пов'язані з кривою IS, можуть спричинятися і змінами попит на споживчі блага. Припустімо, що обрання популярного президента поширило оптимістичні настрої серед споживачів щодо майбутнього розвитку економіки. Це заохочує людей більше споживати сьогодні і менше заощаджувати на майбутнє. Таку зміну можна тлумачити як переміщення вгору функції споживання. Це переміщення функції споживання збільшує бажані видатки і переміщує криву IS вправо, що означає збільшення доходу.

Збурення, пов'язані з кривою LМ виникають із екзогенних змін попиту на гроші. Припустімо, що нові обмеження на кредитні картки збільшили кількість грошей, якою люди хочуть володіти. Згідно з Теорією переваги ліквідності, зі збільшенням попиту на гроші процентна ставка, яка зрівноважує ринок грошей, зростає (для будь-якого даного рівня доходу і пропозиції грошей). Отже, збільшення попиту на гроші переміщує криву LМ угору, що підвищує процентну ставку і знижує дохід.

Підсумуємо. Декілька видів явищ можуть перемістити криві IS чи LM і спричинити економічні коливання. Проте треба мати на увазі, що ці коливання не є неминучими. Для нейтралізації екзогенних збурень державні мужі повинні використати інструменти монетарної і фіскальної політики. Якщо заходи економічної політики здійснено достатньо швидко і вміло (правду кажучи, тут велике "якщо"), то збурення, пов'язані з кривими IS або LM, не обов'язково призведуть до коливань доходу чи зайнятості.

11-2. Модель IS-LM як теорія сукупного попиту

Ми використовували модель IS-LM для пояснення змін національного доходу у короткостроковому періоді, коли рівень цін є незмінним. Щоб з'ясувати, як модель IS-ІМ узгоджується із запропонованою у розділі 9 моделлю сукупної пропозиції та сукупного попиту, розгляньмо тепер, що станеться з моделлю IS-ІМ у разі зміни рівня цін. Як зазначалося раніше, модель ІS-LM дає теоретичне обґрунтування положення і нахилу кривої сукупного попиту.

Графік 11-5. Виведення кривої сукупного попиту з моделі IS-LM. На частині (а) графіка показано модель ІS-LM: зростання рівня цін від Р1 до Р2 зменшує реальні грошові залишки і переміщує криву LM вгору. Переміщення кривої LM знижує дохід з до Y1 до Y2 На частині (б) графіка зображено криву сукупного попиту, яка підсумовує залежність між рівнем цін і доходом: чим вищий рівень цін, тим нижчий рівень доходу.

Від моделі IS-LМ до кривої сукупного попиту

Згадаймо з розділу 9, що крива сукупного попиту відображає залежність між рівнем цін та рівнем національного доходу. У розділі 9 ця залежність виводилася із кількісної теорії грошей. Аналіз показав, що за незмінної пропозиції грошей підвищення рівня цін веде до зниження рівня доходу. Збільшення пропозиції грошей перемістить криву сукупного попиту вправо, а зменшення пропозиції грошей перемістить криву сукупного попиту вліво.

Для глибшого розуміння чинників, що впливають на сукупний попит, виведемо криву сукупного попиту із моделі ІS-LM. По-перше, використаємо модель IS-LM для того, щоб показати, що зі зростанням рівня цін національний дохід зменшується, а також пояснити, чому крива сукупного попиту є спадною. По-друге, з'ясуємо причини переміщення кривої сукупного попиту.

Для пояснення спадного характеру кривої сукупного попиту проаналізуймо, що станеться з моделлю ISLМ, якщо рівень цін зміниться. Це показано на графіку 11-5. За будь-якої пропозиції грошей М зростання рівня цін зменшує пропозицію реальних грошових залишків М/Р. Як видно з частини (а) графіка, зменшення пропозиції реальних грошових залишків переміщує криву LМ угору, що збільшує рівноважну процентну ставку і знижує рівноважний рівень доходу. Рівень цін зростає від Р1 до Р2, а дохід знижується з Y1 до Y2. Крива сукупного попиту на частині (б) графіка відображає обернену залежність між національним доходом і рівнем цін. Інакше кажучи, крива сукупного попиту відображає множину рівноважних точок, які визначають величину доходу в моделі IS-LM за різних рівнів цін.

Що спричиняє переміщення кривої сукупного попиту? Оскільки крива сукупного попиту просто підсумовує висновки моделі IS-ІМ, чинники, які переміщують криві IS та LМ (за незмінного рівня цін), також переміщують криву сукупного попиту. Наприклад, зростання пропозиції грошей збільшує дохід в моделі ІS-ІМ за будь-якого рівня цін, а отже, переміщує криву сукупного попиту вправо, як показано на частині (а) графіка 11-6. Так само збільшення державних видатків або зниження податків збільшують дохід у моделі IS-ІМ за будь-якого рівня цін, що також переміщує криву сукупного попиту вправо, як показано на частиш (6) графіка 11-6. І навпаки, зменшення пропозиції грошей, зменшення державних видатків або підвищення податків зменшують дохід у моделі IS-LM і переміщують криву сукупного попиту вліво,

Ми можемо підсумувати ці результати так. Зміни рівня доходу в моделі IS-LМ, що виникають внаслідок зміни рівня цін, означають рух по кривій сукупного попиту. Зміни рівня доходу в моделі IS-LМ у разі незмінного рівня цін означають переміщення кривої сукупного попиту.

Модель IS-LМ у короткостроковому та довгостроковому періодах

Модель IS-LM будують для пояснення поведінки економіки у короткостроковому періоді, коли рівень цін є незмінним. Проте тепер, коли нам уже відомо, як зміна рівня цін впливає на рівновагу у цій моделі, її можна використати для опису економіки у довгостроковому періоді, коли рівень цін змінюється, і економіка функціонує за її природного рівня. Використавши модель IS-LМ для аналізу довго-

Графік 11-6. Як заходи монетарної та фіскальної політики переміщують криву сукупного попиту. На частині (а) графіка показано вплив стимулювальної монетарної політики. За будь-якого рівня цін збільшення пропозиції грошей збільшує реальні грошові залишки, переміщує криву LМ вправо і підвищує рівень доходу. Отже, збільшення пропозиції грошей перемішує криву сукупного попиту вправо. На частиш (б) графіка показано вплив заходів стимулювальної фіскальної політики, наприклад, збільшення державних видатків або зниження податків. Стимулювальні фіскальні заходи переміщують криву IS вправо і збільшують дохід за будь-якого рівня пін. Отже, стимулювальна фіскальна політика переміщує криву сукупного попиту вправо.

Графік 11-7. Рівновага у короткостроковому та довгостроковому періодах. Ми можемо порівняти рівновагу у короткостроковому та довгостроковому періодах, використовуючи або модель IS-LM на частині (а) графіка, або модель сукупної пропозиції і сукупного попиту [частина (б) графіка]. У короткостроковому періоді ціни негнучкі на рівні Р1. Тому короткострокова рівновага економіки досягається у точці К. У довгостроковому періоді рівень цін змінюється, щоб економіка перебувала на природному рівні виробництва. Тому довгострокова рівновага досягається у точці С.

строкового періоду, можна простежити відмінності кейнсіанської моделі визначення доходу від класичної моделі з розділу 3.

На частині (а) графіка 11-7 показано три криві, які необхідні для розуміння рівноваги у короткостроковому та довгостроковому періодах: крива IS, крива LM та вертикальна лінія природного рівня виробництва Y . Як завжди, криву LM збудовано для незмінного рівня цін Р1. Короткострокова рівновага в економіці досягається у точці К, де перетинаються криві IS та LM. Завважте, що у стані короткострокової рівноваги дохід нижчий від свого природного рівня.

На частині (б) графіка ту саму ситуацію показано за допомогою інструментарію сукупної пропозиції та сукупного попиту. За рівня цін Р1. величина попиту на товари і послуги нижча від природного рівня виробництва. Інакше кажучи, за наявного рівня цін попит на товари і послуги недостатній для підтримання виробництва на його потенційному рівні.

За допомогою цих двох графіків можна проаналізувати короткострокову рівновагу, в якій перебуває економіка у поточний момент часу і довгострокову рівновагу, до якої прямує економіка. Точка К описує короткострокову рівновагу, коли ціни зафіксовані на рівні Р1. Зрештою, низький попит на товари і послуги знижує рівень цін, і економіка повертається до природного рівня виробництва. Коли ціни досягають рівня Р2, економіка перебуває у точці С — точці довгострокової рівноваги. Графік сукупної пропозиції і сукупного попиту показує, що у точці С величина попиту на товари і послуги дорівнює природному рівневі виробництва. На графіку IS-LМ довгострокова рівновага досягається переміщенням кривої LM: зниження рівня цін збільшує реальні грошові залишки і, отже, переміщує криву LM вправо.