0251552_38296_mankiv_gregori_n_makroekonomika

Мультиплікатор державних видатків дорівнює:

Y/ G = 1 + MPC + MPC2 + MPC3 + . . .

Цей вираз для мультиплікатора є нескінченною геометричною прогресією. Скориставшись відомою з алгебри формулою, запишемо мультиплікатор як:

Y / G = 1/(1 - MPC).

Наприклад, якщо гранична схильність до споживання дорівнює 0,6, мультиплікатор становить:

Y/ G = 1 + 0,6 + 0,62 + 0,63 + . . .

=1/ (1 - 0,6)

=2,5.

Уцьому разі зростання державних видатків на 1 грошову одиницю збільшить рівноважний дохід на 2,5 грошових одиниць .

Фіскальна політика і мультиплікатор податків. Тепер розглянLMо вплив зміни податків на рівноважний дохід. Зменшення податків на Т одразу збільшує використовуваний дохід Y — Т на Т і, отже, збільшує споживання на MPC х Т. За

Графік 10-6. Зменшення податків у кейнсіанському хресті. Зменшення податків на Т збільшує заплановані видатки на MPC х Т за будь-якого даного рівня доходу. Рівновага переміщується з точки А у точку В, а дохід зростає від Y1 до Y2. Знов-таки, фіскальна політика зумовлює мультиплікативне збільшення доходу.

будь-якого рівня доходу Y заплановані видатки тепер більші. Як видно з графіка 10-6, лінія запланованих видатків переміщується угору на МРС х T. Стан рівноваги економіки переміщується із точки А у точку В.

Як збільшення державних видатків зумовлює мультиплікативне зростання доходу, так і зменшення податків дає той самий результат. Як і раніше, початкова зміна видатків МРС х ΔT мультиплікується на 1/(1 — MPC), Ступінь впливу зміни податків на дохід дорівнює:

ΔY/ΔT= - МРС/(1 - MPC).

Цей вираз є мультиплікатором податків; він показує, на скільки одиниць зміниться дохід у відповідь на зміну податків на одну грошову одиницю. Наприклад, якщо гранична схильність до споживання становить 0,6, то мультиплікатор податків дорівнює

Y/ T = - 0,6/(1 - 0,6) = - 1,5.

У цьому прикладі зменшення податків на 1 грошову одиницю збільшує рівноважний дохід на 1,5 грошової одиниці .

Графік 10-7. Виведення кривої IS. На частині (а) графіка зображено інвестиційну функцію: підвищення процентної ставки від r1 до r2 зменшує заплановані інвестиції з I (r1) до I (r2). На частині (6) графіка показано кейнсіанський хрест: зменшення запланованих інвестицій від I (r1) до I (r2) переміщує лінію запланованих видатків униз і зменшує дохід від Y1 до Y2. На частині (в) графіка зображено криву IS, в якій підсумовується залежність між процентною ставкою і доходом: вища процентна ставка означає нижчий рівень доходу.

оберненій залежності від процентної ставки, зростання процентної ставки від r1 до r2 зменшить обсяг інвестицій від I (r1) до I (r2). Зменшення запланованих інвестицій у свою чергу перемістить лінію запланованих видатків униз, як на частині (б) графіка 10-7. Переміщення функції запланованих видатків знизить рівень доходу від Y1 до Y2. Отже, зростання процентної ставки зменшує дохід.

Крива IS, зображена на частині (в) графіка 10-7, підсумовує залежність між процентною ставкою і рівнем доходу. По суті, крива IS поєднує взаємодію між r та I, яка виражена функцією інвестицій, та взаємодію між I та Y, відображену кейнсіанським хрестом. Оскільки збільшення процентної ставки зменшує заплановані інвестиції, що в свою чергу знижує дохід, остільки крива IS є спадною.

Як фіскальна політика переміщує криву IS

Крива IS для будь-якої процентної ставки показує рівень доходу, за якого товарний ринок перебуватиме у рівновазі. Як нам уже відомо з аналізу кейнсіанського хреста, рівень доходу також залежить і від фіскальної політики. Криву IS будують для певної фіскальної політики, побудова кривої IS передбачає, що G і T є незмінними. Якщо фіскальна політика змінюється, крива IS переміщується.

Графік 10-8. Збільшення урядових видатків переміщує криву IS вправо. З частини (а) графіка видно,

що державні закупівлі збільшують заплановані видатки. За будь-якої процентної ставки переміщення лінії запланованих видатків угору на G збільшить дохід Y на G/(1 -МРС). Тому на частині (б) графіка крива IS переміщується вправо на ту саму величину.

На графіку 10-8 кейнсіанський хрест використано для того, щоб виявити, як збільшення державних закупівель від G1 до G2 переміщує криву IS. Цей графік побудовано для незмінної процентної ставки r і отже, для незмінного рівня запланованих інвестицій. Кейнсіанський хрест показує, що зміна фіскальної політики збільшує заплановані видатки, а отже, збільшує і рівноважний дохід від Y1 до Y2. Тому збільшення державних видатків переміщує криву IS вправо.

Кейнсіанський хрест можна використати і для аналізу впливу інших змін фіскальної політики на криву IS. Оскільки зниження податків також збільшує видатки і дохід, то воно також переміщує криву IS вправо. Зменшення державних закупівель або підвищення податків знижують дохід; отже,- такі зміни фіскальної політики переміщують криву IS вліво.

Підсумуємо: крива IS показує ті комбінації процентної ставки і рівня доходу, які сумісні з рівновагою на ринку товарів і послуг. Криву IS будують для певної фіскальної політики. Зміни у фіскальній політиці, які збільшують попит на товари і послуги, переміщують криву IS вправо. Зміни у фіскальній політиці, які зменшують попит на товари і послуги, переміщують криву IS вліво.

Тлумачення кривої IS з позиції ринку залучених коштів

Аналізуючи ринок товарів і послуг у розділі 3, ми відзначили наявність зв'язку пропозиції та попиту на товари й послуги і пропозиції та попиту на позичкові кошти. Це дає нам підставу для ще однієї інтерпретації кривої IS.

Згадаймо, що тотожність національних рахунків можна записати у вигляді:

Y – С – G = I

S = I

Ліва частина цього рівняння містить національні заощадження S а права частина — інвестиції I. Національні заощадження відображають пропозицію позичкових коштів, а інвестиції — попит на ці кошти.

Щоб отримати криву IS за допомогою ринку позичкових коштів, підставмо замість С функцію споживання і замість І — функцію інвестицій:

Y – С (Y - Т) - G = I(r).

З лівої частини рівняння випливає, що пропозиція позичкових коштів залежить від доходу та від фіскальної політики. Права частина свідчить, що попит на позичкові кошти залежить від процентної ставки. Процентна ставка змінюється щоб зрівноважувати пропозицію позичкових коштів і попит на них.

3 графіка 10-9 видно, що криву IS можна тлумачити як таку, що показує процентну ставку, яка зрівноважує ринок позичкових коштів за будь-якого рівня доходу. Коли дохід зростає від Y1 до Y2, національні заощадження, які дорівнюють У — С — С, збільшуються. (Споживання зростає на меншу величину, ніж дохід, бо гранична схильність до споживання менша за 1). Як видно з частини (а) графіка, збільшення пропозиції позичкових коштів знижує процентну ставку від r1 до r2. Крива IS на частині (б) графіка підсумовує цю залежність; вищий рівень доходу означає вищий рівень заощаджень, що відповідно означає нижчу рівноважну процентну ставку. Тому Крива IS є спадною.

Графік 10-9. Тлумачення кривої IS з позиції ринку залучених коштів. З частини (а) графіка видно, що зростання доходу від Y1 до Y2 збільшує заощадження і, отже, знижує процентну ставку, яка зрівноважує пропозицію позичкових коштів і попит на них. Крива IS на частині (6) графіка відображає цю обернену залежність між доходом і процентною ставкою.

Таке альтернативне тлумачення кривої IS також пояснює, чому зміна фіскальної політики переміщує криву IS. Збільшення державних видатків або зниження 1 датків зменшує національні заощадження за будьякого даного рівня доходу. Зменшення пропозиції позичкових коштів підвищує рівноважну процентну ставку. Оскільки процентна ставка тепер є вищою за кожного можливого рівня доходу, крива IS переміщується вгору у відповідь на стимульовані заходи фіскальної політики.

Нарешті, завважте, що крива IS не визначає, ні доходу Y ні процентної ставки r. Натомість крива IS виражає залежність між Y та r, що виникає на ринку товарів і послуг або, що рівнозначно, на ринку позичкових коштів. Для визначення стану рівноваги економіки нам потрібно з'ясувати ще одне співвідношення між цими двома змінними.

10-2. Ринок грошей і крива LM

Крива LM відображає залежність між процентною ставкою і рівнем доходу, яка виникає на ринку грошей. Для розуміння цієї залежності ми почнемо з аналізу теорії процентної ставки, яку називають теорією

переваги ліквідності.

Теорія переваги ліквідності

У своїй класичній праці "Загальна теорія..." Кейнс запропонував своє пояснення того, що визначає процентну ставку у короткостроковому періоді. Це пояснення навивають теорією переваги ліквідності, бо воно передбачає що процентна станка змінюється для зрівноваження пропозиції і попиту на найліквідніші активи еконо-

Графік 10-10. Пропозиція реальних грошових залишків. Крива пропозиції реальних грошових залишків вертикальна, бо пропозиція не залежить від процентної ставки.

міки гроші. Як кейнсіанський хрест є основою для побудови кривої IS, так теорія переваги ліквідності закладає підвалини для кривої LM.

Наш аналіз цієї теорії почнемо із розгляду пропозиції реальних грошових залишків. Нехай М означає пропозицію грошей, Р — рівень цін, тоді М/Р — пропозиція реальних грошових залишків. Теорія переваги ліквідності припускає, що пропозиція реальних грошових залишків є незмінною. Тобто

(М/З)s = M /P .

Пропозиція грошей М є екзогенною змінною, яку визначає центральний банк, наприклад, Федеральна резервна система у США. Рівень цін у цій моделі є також екзогенною змінною. (Рівень цін вважаємо даним, бо модель IS-LM — наша кінцева мета дослідження у цьому розділі — пояснює короткостроковий період, коли рівень цін незмінний). Ці припущення означають, Що "пропозиція реальних грошових залишків є незмінною і, зокрема, не залежить від процентної ставки. Тому на графіку 10-10 залежність пропозиції реальних грошових залишків від процентної ставки зображено вертикальною лінією.

Розгляньмо тепер попит на реальні грошові залишки. Теорія переваги ліквідності виходить з того, що кількість грошей, якою люди хочуть володіти, залежить від процентної ставки. Причина полягає у тому, що процентна ставка — це альтернативна вартість володіння грішми: це те, від чого ви відмовляєтесь якщо частину своїх активів нагромаджуєте у формі грошей, які не приносять процента. Інші фінансові активи — банківські вклади чи облігації — приносять процент. Коли процентна ставка зростає, люди бажають меншу частину свого багатства зберігати у вигляді грошей. Тому попит на реальні грошові залишки можна записати у вигляді:

(M/P)d = L(r)

де функція L( ) показує, що величина попиту на гроші залежить від процентної ставки. Цю залежність показано на графіку 10-11. Крива попиту є спадною, бо

Графік 10-11. Попит на реальні грошові залишки. Процентна ставка є альтернативною вартістю володіння грішми. Тому підвищення процентної ставки зменшує величину попиту на реальні грошові залишки.

підвищення процентної ставки зменшує величину попиту на реальні грошову залишки 6.

Для розуміння того, яка процентна ставка переважає в економіці, поєднаймо пропозицію реальних грошових залишків і попит на них на графіку 10-12. Згідно з теорією переваги ліквідності, зміна процентної ставки забезпечує рівновагу на ринку грошей. За рівноважної процентної ставки величина попиту на реальні грошові залишки дорівнює величині їх пропозиції.

Як процентна ставка забезпечує рівновагу пропозиції грошей і попиту на них? Процентна ставка неминуче прямує до такого свого рівня, який забезпечує цю рівновагу, бо інакше люди змінюють свої портфелі активів, а при цьому змінюється і процентна ставка. Наприклад, якщо процентна ставка перевищує рівноважний рівень, величина пропозиції реальних грошових залишків більша за величину попиту на них. Люди, які володіють надлишковою кількістю грошей, намагаються перетворити частину своїх грошей, які не приносять процента, у банківські вклади, що приносять процент, або у облігації. Банки та емітенти облігацій, які прагнуть платити нижчі процентні ставки, відреагують на цю надлишкову пропозицію грошей зниженням процентних ставок. І навпаки якщо процентна ставка нижча від рівноважної, так що величина попиту на гроші перевищує величину їх пропозиції, люди намагатимуться одержати гроші, продаючи облігації або вилучаючи свої банківські вклади. Тепер банки та емітенти облігацій підвищать процентні ставки, щоб залучити потрібні кошти. Зрештою процентна ставка досягне свого рівноважного рівня, за якого люди задоволені своїми портфелями грошових і негрошових активів.

___________

6 Завважте, що, як і в аналізі кривої IS тут для позначення процентної ставки використовуємо r. Точніше кажучи, попит на гроші визначає номінальна процентна ставка, а інвестиції — реальна процентна ставка. Для простоти аналізу ми залишаємо осторонь очікувану інфляцію, яка зумовлює відмінність між реальною та номінальною процентними ставками. Роль очікуваної інфляції у моделі ІS-LM з'ясовано у розділі 11.

Графік 10-12. Теорія переваги ліквідності. Пропозиція реальних грошових залишків і попит на них визначають процентну ставку. За рівноважної процентної ставки величина пропозиції реальних грошових залишків дорівнює величині попиту на них.

Тепер, коли нам уже відомо, що визначає процентну ставку, використаймо теорію переваги ліквідності для виявлення реакції процентної ставки на зміни пропозиції грошей. Наприклад, припустімо, що центральний банк несподівано зменшує пропозицію грошей. Зменшення M знижує М/Р, бо у цій моделі P - незмінне. Крива пропозиції реальних грошових залишків переміщується вліво, що показано на графіку 1013. Рівноважна процентна ставка зростає від r1 до r2; вища процентна ставка спонукає людей скорочувати їхні реальні грошові залишки. Протилежна ситуація

Графік 10-13. Зменшення пропозиції грошей з позиції теорії переваги ліквідності. За незмінного рівня цін зменшення пропозиції грошей від М1 до М2 зменшує пропозицію реальних грошових залишків. У результаті рівноважна процентна ставка зростає від r1 до r2