Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка основи ПЗK.doc
Скачиваний:
56
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
3.49 Mб
Скачать

7. Редагування командного рядка

Командний інтерпретатор bash дає змогу вільно переміщатися по командному рядку. Для пересування по рядку використовують стрілки. Додаткові можливості дають комбінації клавіш:

  • <Ctrl>+<a>, або<Home>– пересуває курсор на початок поточного рядка;

  • <Ctrl>+<e>, або<End>– пересуває курсор до кінця поточного рядка;

  • <Ctrl>+<f>, або<>– пересуває курсор на один символ вперед;

  • <Ctrl>+<b>, або<>– пересуває курсор на один символ назад;

  • <Ctrl>+<l>, абоclear – очищає екран;

  • <Ctrl>+<k> – видаляє частину рядка від курсору до кінця;

  • <Ctrl>+<x>– видаляє частину рядка від початку до курсору.

8. Керування процесами

Командний інтерпретатор кожну команду розглядає як процес. Кож­ному процесу присвоюється унікальний ідентифікатор. В ОС Linux одночасно можна запускати багато процесів.

Керування процесами є механізмом, який дає можливість повністю керувати пріоритетними і фоновими процесами. Це керування в командному інтерпретаторі bash здійснюється командами: bg, fg, jobs, kill i wait. Командаbg використовується для того, щоб перевести призупинений процес у фоновий режим, аfg з фонового режиму у пріоритетний. Командаjobs надає можливість передивитись список поточних процесів. В цьому списку наводиться порядковий номер процесу, який можна використати в будь-якій команді, що має відношення до керування процесами. Команда waitзастосовується для переведення всіх процесів у стан очікування або для того, щоб завершити виконання окремого процесу. Командаkillдає змогу завершити процес і може послати сигнал, що передає ознаку завершення.

В пріоритетному режимі потрібно запускати процеси, які одразу виводять інформацію або які є інтерактивними. Якщо процес вимагає тривалого часу для виконання, то його краще запускати у фоновому режимі. Тоді командний інтерпретатор можна використати для інших цілей. Щоб запустити процес у фоновому режимі, в кінці командного рядка необхідно добавити амперсанд (&). Наприклад, для запуску командиfind у фоновому режимі можна використати такий рядок:

[am21@localhost am21] $ find /-name core –print > core_files &

Ця команда зробить пошук файлів coreна всьому жорсткому диску і повне ім’я кожного знайденого файла буде поміщене у файлcore_files, що знаходиться у початковому каталозі. Операція такого типу виконується досить довго, тому її можна запускати у фоновому режимі, продовжуючи працювати в командному інтерпретаторі. Для призупинення запущеного процесу викорис­то­вується комбінація клавіш<Ctrl>+<z>. Процеси можна переводити з одного режиму в інший.

Команди bg і fg використовують як параметрномер процесів. Наприклад, для переведення процесу № 5 в пріоритетний режим, необхідно ввести таку команду:

[am21@localhost am21] $ fg 5

Команда jobs має такий інтерфейс:

jobs [-lnp] [номер_процесу],

де опція -lозначає, що командаjobs виведе на екран, крім основної інформації, ще інформацію про ідентифікатор процесу;

опція виведе лише список ідентифікаторів процесів без будь-якої додаткової інформації;

опція -nвиведе інформацію лише про ті завдання, стан яких змінився після попереднього викликуjobs.

Параметр номер_процесузмусить команду вивести інформацію лише про цей конкретний процес.

Часом потрібно примусово припинити процес. Для цього використо­вується команда kill з таким синтаксисом:

kill [-s сигнал -p‌ –l ‌ –число ‌id_процесу ‌ номер_завдання],

де параметр -sвикористовується для посилання процесу спеціального сигналу або його чисельний ідентифікатором;

опція -lвиводить всі сигнали, що підтримуються (список всіх імен і номерів сигналів);

опція виводить ідентифікатор процесу для завдання, але не припиняє його.

Форматом –число можна передати команді номер сигналу.