2. Псевдоніми

Псевдоніми дозволяють налаштовувати команди за бажанням користувача. Використовуючи базові команди, псевдоніми дають змогу створювати власні команди. Псевдонім створює команда alias. Наприклад, щоб створити псевдонім для командиls, в якому автоматично їй передається параметр–1потрібно ввести таку команду:

[am21@localhost am21] $ alias ls=’ls -1’

За наявності в командному рядку команди ls, вона розширятиметься до формиls -f і після цього запускатиметься на виконання. Псевдоніми діють до того часу, поки користувач не закінчить сеанс роботи з командним інтерпретатором або поки вони не будуть відмінені. Для відміни дії псевдоніма використовується командаunalias. Наприклад:

[am21@localhost am21] $ unalias ls

Список всіх встановлених поточних псевдонімів можна отримати за допомогою команди aliasбез аргументів.

3. Автодоповнення команди

Щоб побачити список всіх попередніх команд потрібно запустити команду history. Завдяки автодоповненню, немає необхідності вводити всі букви слова history. Можна спочатку набратиh і натиснути на клавішу<Tab>. Якщо нічого не змінилось, це значить, що є кілька команд, що починаються зh. Знову натиснути на клавішу<Tab> і одержимо список цих команд. Тепер набрати наступну букву –і –та знову двічі натиснути<Tab>. Список команд звузиться до тих, які починаються наhi. Якщо ввести буквуs і натиснути<Tab>, команда буде автоматично допов­нений доhistory, оскільки немає команд, які починаються наhis.

4. Конвеєри

Конвеєр – це передача результатів виконання однієї команди як вхідні дані іншої команди. Він позначається символом “ |”. Конвеєр є засобом для розв’язування складних задач. Наприклад, нехай потрібно вивести інформацію, яка не вміщається на екрані. Для цього використаємо конвеєр.

[am21@localhost am21] $ ls /dev | more

Вміст каталогу /dev виводиться поекранно. Для переходу до наступного екрана необхідно натиснути на клавішу пропуску, до наступного запису -<Enter>, зупинити виконання –<q>.

5. Перенаправлення вводу і виводу

Перенаправлення вводу дає змогу використати вміст файла як вхідний потік для команди, а перенаправлення виводу уможливлює зберегти вихідний потік команди у файлі. Оператор <використовується для перенаправлення вводу, а оператор>– для перенаправлення виводу. Нехай потрібно у вихідний файлF2 направити відсортований вмістF1. Очевидно, спершуF1 потрібно перенаправити командіsort, а відсортований результат перенаправити у файлF2. Тоді в командному рядку потрібно набрати:

[am21@localhost am21] $ sort < F1 > F2

При використанні оператора >весь попередній вміст файла витирається. Коли потрібно додати вивід у кінець файла, використо­вують оператор>>. Наведемо приклад перенаправ­лення виводу командиlsі потоку помилок у файлF3:

[am21@localhost am21] $ ls -l /home/am21 &> F3

[am21@localhost am21] $ ls –l /home/am21 >& F3

Запуск будь-якої з цих команд помістить список файлів каталогу /home/am21у файл F3, а також повідомлення про помилки, що можуть виникнути при виконанні.

6. Робота з хронологією команд

Кожного разу, коли будь-яка команда запускається в інтерпретаторі bash, вона додається до спеціального файла – списку виконаних команд. За замовчуванням цей файл має ім’я bash_histore. Хоча його можна змінити змінивши значення змінноїHISTFILE. Кількість останніх команд, що будуть запам’ятовуватися визначається змінноюHISTSIZE(за замовчуванням 1000). Команда history видає список всіх команд з цього файла. Кожна команда матиме номер. Якщо потрібно вивести лише 40 останніх команд, то потрібно виконати команду:

[am21@localhost am21] $ history 40

По списку останніх команд можна переміщатися, використовуючи стрілки. Вибравши потрібну команду, її можна модифікувати та виконати.

Для запуску команди з конкретним номером (наприклад, 41) можна виконати команду !N :

[am21@localhost am21] $ !41