- •Міністерство освіти і науки україни
- •Процесори персональних комп’ютерів
- •Пам’ять комп’ютера
- •Інтерфейси та порти вводу-виводу
- •Відеосистема
- •Принтери
- •Операційні системи
- •Комп’ютерні мережі
- •Ознайомлення з комп’ютером, файловою системою, операційною системою Windows xp. Вікна та дії над ними Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Windows хр. Папки, файли, ярлики та дії над ними Теоретичні відомості
- •Про організацію папок і файлів у файловій системі
- •Хід роботи
- •Windows хр. Панель завдань і меню «Пуск». Налаштування середовища. Програма Explorer (Провідник) Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Word. Створення документів Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Word. Форматування текстових документів Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Word. Дії з фрагментами тексту Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Word. Дії з об’єктами. WordArt Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Word. Побудова таблиць і діаграм Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Word. Науково-технічні тексти Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Excel. Електронні таблиці. Структура таблиці й основні типи даних Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Exсel. Діапазони клітинок. Копіювання формул Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Excel. Використання функцій Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Excel. Організація розгалужень. Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Excel. Побудова графіків і діаграм Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •PowerPoint. Основи побудови презентацій Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •PowerPoint. Використання анімації. Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Linux. Використання редактора vim (VI) Теоретичні відомості
- •Створення і збереження файла редактором vim
- •Переміщення курсора
- •Редагування тексту
- •Пошук і заміна тексту
- •Основні команди редактора vim
- •Хід роботи
- •Linux. Базові принципи використання менеджера вікон kde Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Linux. Основи роботи з командним інтерпретатором bash Теоретичні відомості
- •Параметри сеансу роботи із системою
- •Перевірка каталогу і прав доступу
- •Інформація про поточну активність користувачів
- •Завершення роботи з командною оболонкою (консоллю)
- •Основні властивості командного інтерпретатора
- •1. Символи заміщення
- •2. Псевдоніми
- •3. Автодоповнення команди
- •4. Конвеєри
- •5. Перенаправлення вводу і виводу
- •6. Робота з хронологією команд
- •7. Редагування командного рядка
- •8. Керування процесами
- •9. Вбудовані команди
- •10. Змінні оточення командного інтерпретатора
- •Зміна запрошення командного рядка
- •Хід роботи
- •Linux. Робота з файлами і каталогами Теоретичні відомості
- •Команди для роботи з файлами і каталогами
- •Хід роботи
- •Гнатів Богдан Васильович
Процесори персональних комп’ютерів
У перших комп’ютерах IBM PC функції ЦП виконувала мікросхема 8088 компанії Intel. Після захоплення ринку ПК компанією ІВМ процесори типу x86 стали базовими для випуску ПК. Існують інші типи ЦП виробництва фірм Motorola та DEC, проте вони досить рідко зустрічаються на українському ринку і ми їх не розглядатимемо. В Intel завжди були конкуренти, які виготовляли клони ЦП сімейства х86. Передусім – це компанії Cyrix, AMD (Advanced Micro Devices), IDT (Integrated Device Technology) та Rise.
Розвиток функціональних можливостей мікросхем ЦП проходив у декількох напрямках. По-перше, кожний новий тип мікросхеми мав вищу швидкодію і містив нові команди. По-друге, збільшувався розмір блоків даних, які підлягали обробці чи операціям вводу-виводу, і реалізовувались нові методи адресації пам’яті.
З усіх новинок найбільшого значення набув новий метод адресації пам’яті, реалізований у моделі 386. Порівняно з моделлю 286, яка давала змогу адресувати до 1 Мб оперативної пам’яті, у 386 моделі можна було адресувати до 16 Гб на базі сторінкової організації пам’яті, що сприяло появі нового покоління програмного забезпечення. З появою у 1989 році серії 486 вдосконалювались можливості ЦП з обробки числової інформації в режимі плаваючої коми. Раніше ці функції покладались на окремий процесор (копроцесор). Крім того, 486 процесори стали обладнувати кеш-пам’яттю – різновидом швидкодіючої оперативної пам’яті, яка відіграє роль буфера в операціях вводу-виводу.
Представлення мікропроцесора Pentium (586 серія) відбулось у 1993 році. Для реалізації операцій вводу-виводу у мікропроцесора передбачалось 64 виводи, що давало можливість передавати до 8 байтів за такт. Наявність здвоєної кеш-пам’яті по 8 Кб дала змогу використати один буфер для даних, другий – для команд. Це уможливило тримати під рукою частину даних і команд, і тим самим зменшити кількість звертань до основної пам’яті та краще завантажити роботою процесор. Pentium підтримує всі команди попередніх моделей, але найважливішим є те, що значно зросла його швидкодія за рахунок того, що Pentium здатний обробляти одночасно по дві команди цілочисельної арифметики за рахунок збільшення розрядності. Наступними етапами у розвитку сімейства мікропроцесорів Pentium стали Pentium MMX та Pentium Pro. Pentium MMX – це звичайний Pentium зі збільшеним набором команд і дещо розширеною кеш-пам’яттю. Ці нові команди створювались для підвищення швидкодії мультимедійних програм (Multimedia Extensions або скорочено MMX). Pentium Pro містив окрему мікросхему, кеш-пам’ять другого рівня, що дало можливість йому реалізувати динамічне виконання програми. Об’єднані можливості Pentium MMX та Pentium Pro у 1996 році були реалізовані у Pentium ΙΙ. Модифікації Pentium ΙΙ з розширеною кеш-пам’яттю другого рівня (до 2 Мб) отримали назву Pentium ΙΙΙ.
З метою зменшення вартості у конкурентній боротьбі з AMD (моделі К5 та К6) фірмою Intel випускаються процесори Intel Celeron. На відміну від базових моделей, ці процесори працюють із зовнішньою шиною даних на частоті 66 МГц (базові моделі Pentium – 100 МГц) та мають дещо зменшений об’єм кеш-пам’яті другого рівня (до 256 Кб).
На сьогоднішній день, середня тактова частота процесора становить 2.5Гц, а максимальна серед персональних машин 3.6Гц.