Інформація про поточну активність користувачів

Одне з основних понять ОС Linux єпроцес. Це сукупність програми або декількох програм, що виконуються, і даних, які обробляються цими програмами. Всі дії в ОС оформлені як процеси. Функціонування ОС можна розглядати як взаємодію декількох взаємопов‘язаних процесів. Linux має засоби для проглядання процесів, що виконуються, відстеження за системними ресурсами та припинення виконання процесу у випадку необхідності. Cлужбова командаps використовується для отримання інформації про список процесів, що виконуються. Наприклад:

[am21@localhost am21] $ ps –au

USER PID %CPU %MEM VSZ RSS TTY STAT START TIME COMMAND

am21 2527 0.0 0.6 4320 784 pts/0 S 11:01 0:00 /bin/bash

am21 2853 0.0 0.5 2620 672 pts/0 R 12:48 0:00 ps -au

Параметр -а вказує на необхідність відображення інформації про проце­си, які були запущені асоційованими з поточним терміналом користувачами, а параметр-u – на необхідність відображення реєстраційних імен користувачів і часу запуску процесу.

Процеси показують, що користувач am21використовує командну оболонкуbashта терміналpts/0. Кожний процес характеризується ідентифікаційним номером процесу –PID. Стовпці%CPU і %MEMпоказують використання відповідно ресурсів процесора і пам’яті. В стовпціVSZ відображається інформація про розмір віртуальної пам’яті, яку використовує процес, а в стовпціRSS – розмір оперативної пам’яті, яка виділена процесу. СтовпецьSTAT містить в собі відомості про поточний стан процесу, символR означає, що процес виконується, а символS, – що процес “спить”. Значення в стовпціSTART означає час запуску процесу, а в стовпціTIME – сумарну тривалість системного часу, який використав процес.

Завершення роботи з командною оболонкою (консоллю)

Для виходу з командної оболонки можна використати команду exit або комбінацію клавіш <Ctrl+D>. Для виходу з оболонки, яка була завантажена безпосередньо після проходження процедури реєстрації (для завершення сеансу роботи із системою), потрібно виконати командуlogout.

Основні властивості командного інтерпретатора

До основних властивостей командного інтерпретатора bash відносяться:

• символи заміщення;

• псевдоніми;

• автодоповнення команди;

• конвеєри;

• перенаправлення вводу і виводу;

• робота з хронологією команд;

• редагування командного рядка;

• керування процесами;

• вбудовані команди;

• змінні оточення.

1. Символи заміщення

Ці символи дають змогу узагальнити команди, що використовують імена файлів. Вони використовуються для створення шаблонів, а командний інтерпретатор заміняє їх іменами файлів, що задовольняють цим шаблонам. В інтерпретаторі bash використовуються три символизаміщення:

*(заміщає нуль, один або більше символів);

? (заміщає лише один символ);

[…] (заміщає будь-який із символів, заданих у дужках).

Наведемо приклади використання цих заміщень.

Якщо необхідно вивести список файлів з каталогу home/am21, імена яких закінчуються розширенням.c, то це можна зробити за допомогою такої команди (параметр-1означає вивід кожного файла з нового рядка):

[am21@localhost am21] $ ls –1 /home/am21/*.c

Для виводу всіх файлів, що містять довільну кількість символів до крапки і рівно три символи після неї, можна задати команду:

[am21@localhost am21] $ ls –1 *.???

Щоб знайти всі файли у поточному каталозі, імена яких починаються з символу a,b абоc і закінчуються розширенням.001:

[am21@localhost am21] $ ls –1 [abc]*.001

Всередині квадратних дужок можна задавати і діапазон символів. Наприклад, ця команда шукатиме всі файли що починаються з цифри:

[am21@localhost am21] $ ls –1 [0-9]*.*