- •Конспект лекцій
- •Модуль 1. Теоретичні засади розробки стратегії підприємства
- •Еволюція розвитку стратегічного підходу до управління
- •Дефініції поняття «стратегія підприємства» відомими вченими-економістами
- •Відмінність понять бачення і місія
- •Цільові орієнтири різних груп стейкохолдерів щодо діяльності підприємства
- •Вимоги до цілей
- •Приклади формулювання цілей
- •Відмінність між оперативним та стратегічним управлінням
- •Пріоритетизація аспектів діяльності підприємства
- •Розподіл завдань з розробки стратегії
- •Це визначити тенденції…
- •Коротка характеристика моделей зовнішнього середовища організації
- •Pest-аналіз тенденцій, що мають істотне значення для стратегії організації
- •Загрози та можливості, сильні та слабкі сторони діяльності підприємства
- •Еволюція диверсифікації виробництва
- •Типові стратегії диверсифікації, їх цільове призначення і типові ситуації застосування
- •Типові стратегії зовнішнього розвитку підприємства, їх цільове призначення і типові ситуації застосування
- •Набір стратегічних рішень в моделі bcg
- •Порівняльна характеристика класичних портфельних моделей
- •Визначення складових для побудови матриці space-аналізу
- •Стратегічні альтернативи
- •Стратегічні альтернативи залежно від умов діяльності та ресурсних можливостей підприємства
- •Імовірні сценарії розвитку подій у макросередовищі підприємства
- •Імовірні сценарії розвитку подій у мікросередовищі підприємства
- •Порівняльна характеристика стадій проектування та реалізації стратегії
- •Система стратегічних завдань і показників
- •Ви можете не змінюватись. Виживання не є обов’язком. Вільям Едвардс Демінг
- •Список використаних джерел
- •Словник основних термінів і понять
- •Корисні посилання
Вимоги до цілей
S |
SPECIFIC |
Конкретна |
M |
MEASURABLE |
Вимірювана |
A |
ACHIEVABLE |
Досяжна |
R |
RESULT-ORIENTED |
Орієнтована на результат |
T |
TIME-BOUND |
Обмежена строками |
Прикладом погано сформульованих цілей можуть бути: «Ми намагаємося бути лідером у галузі»або«Наша мета — вести жорстку конкурентну боротьбу». В табл. 2.4 наведено зауваження щодо невдалого та більш вдалого формулювання цілей організації.
Таблиця 2.4
Приклади формулювання цілей
Невдале формулювання цілей |
Зауваження до формулювання цілей |
Більш вдале формулювання цілей |
Максимізувати прибуток |
Не визначено параметри очікуваного прибутку і термінів їх досягнення |
У 2012 р. досягти прибутку в 1 млн. грн. |
У 2011 р. збільшити витрати на рекламу на 5% |
Реклама, звичайно, сприяє досягненню певних результатів. Однак не визначено, якою мірою це збільшення вплине на результати діяльності |
У 2011 р. розширити ринковий сегмент підприємства з 8 до 10% за рахунок збільшення витрат на рекламу на 15% |
Інтенсифікувати НДПКР і за рахунок цього стати технологічним лідером |
Невизначено спрямованості НДПКР, конкретної сфери технологічного лідерства |
У 2011—2012 pp. зайняти лідируючі позиції в НДПКР, що дасть змогу покупцям виробів заощаджувати електроенергію |
Встановлення цілей у загальному вигляді передбачає проходження чотирьох обов'язкових етапів:
1) виявлення та аналіз тенденцій, що можна спостерігати в оточенні;
2) встановлення загальної мети організації;
3) побудова ієрархії цілей («дерева цілей»);
4) встановлення індивідуальних цілей та задач як інструменту забезпечення їхнього виконання.
«Дерево цілей»— це наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв'язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії. «Дерево цілей» можна визначити, як «цільовий каркас» організації, явища чи діяльності. Як правило, експерти розробляють кілька «дерев» для різних стратегічних альтернатив. Для відображення цілей навіть дуже простої організації треба використовувати комплексний підхід, тобто створити систему цілей (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Ієрархія цілей організації
Існує багато різних підходів побудови системи цілей, що охоплює всі напрямки діяльності і всі структурні підрозділи організації. При побудові «дерева цілей» здебільшого використовують такі методи:
а) декомпонування— поділ системи цілей на окремі складові (підсистеми), кожна з яких розглядається окремо з метою виявлення зв'язків між ними. Основне правило побудови «дерева цілей» вимагає повнотиредукції (лат.reductio— повернення) — процес зведення складного явища, процесу або системи до більш простих складових, спрощення.
Для реалізації цього правила необхідно дотримуватись таких вимог: мета вищого рівня є орієнтиром для розробки цілей нижчого рівня; цілі нижчого рівня є способами досягнення мети вищого рівня, причому сукупність цих цілей повинна зумовлювати досягнення початкової мети. Всі цілі повинні бути зорієнтовані на конкретні економічні та інші показники і терміни роботи. Також вони не повинні суперечити одна одній по вертикалі і горизонталі;
б)дезагрегація (розмежування, відокремлення) цілей. Більшість стратегічних цілей мають агрегований (складний, багатоплановий) характер. Тому їх необхідно побачити у взаємозв'язках усіх складових, послідовно виокремлюючи цілі нижчих рівнів – підцілі (рис. 2.4).
Рис. 2.4. Виокремлення підцілей підприємства за функціональними блоками
в) моделювання необхідних умов при побудові «дерева цілей». Для цього сформульовану генеральну мету пропонують експертам для аналізу і побудови «дерева цілей». Незалежні експерти висувають вимоги щодо форми та умов, необхідних для досягнення мети, пропонують перелік оцінок структури цілей, а також заходи для досягнення цілей.
Не існує універсальних методів побудови «дерева цілей». Способи його побудови залежать від характеру мети, обраного методологічного підходу, а також від того, хто розробляє «дерево цілей.
Контрольні запитання
У чому полягає сутність стратегічного бачення і чим обумовлена його необхідність?
Що варто розуміти під терміном «місія підприємства» і для кого вона потрібна?
Чи можна керувати метою підприємства?
Яка значимість правильно сформульованої місії для успішної діяльності підприємства? Які функції виконують цілі підприємства?
У чому проявляються типові помилки у формулюванні цілей, і які проблеми породжують вони?
Що являє собою «дерево цілей»? Охарактеризуйте методи побудови «дерева цілей».
Тема 3. Стратегічний контекст підприємства
Стратег – людина , яка володіє, безсумнівно, більш широким кругозором,
і головне - значно більш високим рівнем суб’єктивності
за А. І. Пригожиним
Діяльність і розвиток підприємства в стратегічному контексті
Класифікація та ієрархія стратегій та завдань
Стратегічний набір підприємства
Ключові терміни і поняття
Ієрархія стратегій |
Стратегічна прогалина |
Оперативний характер дій |
Стратегічне мислення |
Стратегічна поведінка |
Стратегічний набір |
3.1. Діяльність і розвиток підприємства в стратегічному контексті
Вумовах ринку, коли зовнішнє середовище турбулентне, слабо передбачуване і переважно не залежить від зусиль підприємства, ігнорування нимстратегічного контексту підприємстваможе спричинити катастрофічні наслідки. Діяльність персоналу за принципом«сьогодні на сьогодні»без заходів, які нині не дадуть віддачі, але забезпечать успіх підприємства в майбутньому, явно веде до банкрутства.
Стратегічне мислення– це здатність думати системно, тобто брати до уваги всі можливі перспективи і ймовірності, які доволі часто здаються нам недосяжними на даний момент часу для нашої компанії.
Діяльність підприємства в сучасних умовах здійснюється за двома напрямками:
операційна діяльністьозначає такий зв'язок із зовнішнім середовищем, коли підприємство намагається отримати вигоду від обміну з ним товарами та послугами (зниження собівартості, зростання ціни реалізації тощо), тобто це діяльність, метою якої є поточна прибутковість;
стратегічна діяльністьна відміну від тактичних і оперативних моментів стосується довгострокових перспектив розвитку організації.
Стратегічна поведінка– це зв'язок із зовнішнім середовищем, коли підприємство, наприклад, намагається замінити застарілі товари (послуги) на нові, що забезпечать високий прибуток у майбутньому, тобто це діяльність з орієнтуванням на майбутню прибутковість.
Стратегічне управління– це реалізація концепції, в якій поєднуються цільовий і інтегральний підходи до діяльності підприємств. Реалізація даної концепції дає можливість встановити цілі розвитку підприємства, порівняти їх з наявним потенціалом (можливості) і привести їх у відповідність за рахунок формування і вирішення набору стратегічних задач. Суть сучасногостратегічного менеджментуполягає в чіткій орієнтації розробленого плану на ринкові потреби й врахування ринку як головного фактора зовнішнього середовища, від якого залежить майбутнє підприємства.
Завдання стратегічного управлінняполягає в забезпеченні такої взаємодії організації з середовищем, яке б дозволило б їй підтримувати її потенціал на рівні, необхідному для досягнення її цілей, і тим самим давало б їй можливість виживати в довготривалій перспективі.
Порівняння додаткових характеристик стратегічного управління організацією з оперативним управлінням наведено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1