Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Strategiya_pidpriyemstva.doc
Скачиваний:
198
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
3.99 Mб
Скачать

Вимоги до цілей

S

SPECIFIC

Конкретна

M

MEASURABLE

Вимірювана

A

ACHIEVABLE

Досяжна

R

RESULT-ORIENTED

Орієнтована на результат

T

TIME-BOUND

Обмежена строками

Прикладом погано сформульованих цілей можуть бути: «Ми намагаємося бути лідером у галузі»або«Наша мета — вести жорстку конкурентну боротьбу». В табл. 2.4 наведено зауваження щодо невдалого та більш вдалого формулювання цілей організації.

Таблиця 2.4

Приклади формулювання цілей

Невдале формулювання

цілей

Зауваження до формулювання

цілей

Більш вдале формулювання

цілей

Максимізувати прибуток

Не визначено параметри очікуваного прибутку і термінів їх досягнення

У 2012 р. досягти прибутку

в 1 млн. грн.

У 2011 р. збільшити витрати на рекламу на 5%

Реклама, звичайно, сприяє досягненню певних результатів. Однак не визначено, якою мірою це збільшення вплине на результати діяльності

У 2011 р. розширити ринковий сегмент підприємства з 8 до 10% за рахунок збільшення витрат на рекламу на 15%

Інтенсифікувати НДПКР і за рахунок цього стати

технологічним лідером

Невизначено спрямованості НДПКР, конкретної сфери технологічного лідерства

У 2011—2012 pp. зайняти лідируючі позиції в НДПКР, що дасть змогу покупцям виробів заощаджувати електроенергію

Встановлення цілей у загальному вигляді передбачає проходження чотирьох обов'язкових етапів:

1) виявлення та аналіз тенденцій, що можна спостерігати в оточенні;

2) встановлення загальної мети організації;

3) побудова ієрархії цілей («дерева цілей»);

4) встановлення індивідуальних цілей та задач як інструменту забезпечення їхнього виконання.

«Дерево цілей»— це наочне графічне зображення підпо­рядкованості та взаємозв'язку цілей, що демонструє розподіл за­гальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії. «Дерево цілей» можна визначити, як «цільовий каркас» організації, явища чи діяльності. Як правило, експерти розробляють кілька «дерев» для різ­них стратегічних альтернатив. Для відображення цілей навіть дуже простої організації треба використовувати комплексний підхід, тобто створити систему цілей (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Ієрархія цілей організації

Існує багато різних підходів побудови системи цілей, що охоплює всі напрямки діяльності і всі структурні підрозділи організації. При побудові «дерева цілей» здебільшого використову­ють такі методи:

а) декомпонування— поділ системи цілей на окремі складові (підсистеми), кожна з яких розглядається окре­мо з метою виявлення зв'язків між ними. Основне прави­ло побудови «дерева цілей» вимагає повнотиредукції (лат.reductio— повернення) — процес зведення складного яви­ща, процесу або системи до більш простих складових, спрощення.

Для реалізації цього правила необхідно дотримуватись таких вимог: мета вищого рівня є орієнтиром для розробки цілей нижчого рівня; цілі нижчого рівня є способами досягнення мети вищого рівня, причому сукупність цих цілей повинна зумовлювати досягнення початкової мети. Всі цілі повинні бути зорієнтовані на кон­кретні економічні та інші показники і терміни роботи. Та­кож вони не повинні суперечити одна одній по вертикалі і горизонталі;

б)дезагрегація (розмежування, відокремлення) цілей. Більшість стратегічних цілей мають агрегований (склад­ний, багатоплановий) характер. Тому їх необхідно побачи­ти у взаємозв'язках усіх складових, послідовно виокрем­люючи цілі нижчих рівнів – підцілі (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Виокремлення підцілей підприємства за функціональними блоками

в) моделювання необхідних умов при побудові «дерева цілей». Для цього сформульовану генеральну мету пропо­нують експертам для аналізу і побудови «дерева цілей». Незалежні експерти висувають вимоги щодо форми та умов, необхідних для досягнення мети, пропонують перелік оцінок структури цілей, а також заходи для досягнення цілей.

 Не існує універсальних методів побудови «дерева цілей». Спосо­би його побудови залежать від характеру мети, обраного методоло­гічного підходу, а також від того, хто розробляє «дерево цілей.

Контрольні запитання

  1. У чому полягає сутність стратегічного бачення і чим обумовлена його необхідність?

  2. Що варто розуміти під терміном «місія підприємства» і для кого вона потрібна?

  3. Чи можна керувати метою підприємства?

  4. Яка значимість правильно сформульованої місії для успішної діяльності підприємства? Які функції виконують цілі підприємства?

  5. У чому проявляються типові помилки у формулюванні цілей, і які проблеми породжують вони?

  6. Що являє собою «дерево цілей»? Охарактеризуйте методи побудови «дерева цілей».

Тема 3. Стратегічний контекст підприємства

Стратег – людина , яка володіє, безсумнівно, більш широким кругозором,

і головне - значно більш високим рівнем суб’єктивності

за А. І. Пригожиним

    1. Діяльність і розвиток підприємства в стратегічному контексті

    2. Класифікація та ієрархія стратегій та завдань

    3. Стратегічний набір підприємства

Ключові терміни і поняття

Ієрархія стратегій

Стратегічна прогалина

Оперативний характер дій

Стратегічне мислення

Стратегічна поведінка

Стратегічний набір

3.1. Діяльність і розвиток підприємства в стратегічному контексті

Вумовах ринку, коли зовнішнє середовище турбулентне, слабо передбачуване і переважно не залежить від зусиль підприємства, ігнорування нимстратегічного контексту підприємстваможе спричинити катастрофічні наслідки. Діяльність персоналу за принципом«сьогодні на сьогодні»без заходів, які нині не дадуть віддачі, але забезпечать успіх підприємства в майбутньому, явно веде до банкрутства.

Стратегічне мислення– це здатність думати системно, тобто брати до уваги всі можливі перспективи і ймовірності, які доволі часто здаються нам недосяжними на даний момент часу для нашої компанії.

 Діяльність підприємства в сучасних умовах здійснюється за двома напрямками:

  • операційна діяльністьозначає такий зв'язок із зовнішнім середовищем, коли підприємство намагається отримати вигоду від обміну з ним товарами та послугами (зниження собівартості, зростання ціни реалізації тощо), тобто це діяльність, метою якої є поточна прибутковість;

  • стратегічна діяльністьна відміну від тактичних і оперативних моментів стосується довгострокових перспектив розвитку організації.

Стратегічна поведінка– це зв'язок із зовнішнім середовищем, коли підприємство, наприклад, намагається замінити застарілі товари (послуги) на нові, що забезпечать високий прибуток у майбутньому, тобто це діяльність з орієнтуванням на майбутню прибутковість.

Стратегічне управління– це реалізація концепції, в якій поєднуються цільовий і інтегральний підходи до діяльності підприємств. Реалізація даної концепції дає можливість встановити цілі розвитку підприємства, порівняти їх з наявним потенціалом (можливості) і привести їх у відповідність за рахунок формування і вирішення набору стратегічних задач. Суть сучасногостратегічного менеджментуполягає в чіткій орієнтації розробленого плану на ринкові потреби й врахування ринку як головного фактора зовнішнього середовища, від якого залежить майбутнє підприємства.

Завдання стратегічного управлінняполягає в забезпеченні такої взаємодії організації з середовищем, яке б дозволило б їй підтримувати її потенціал на рівні, необхідному для досягнення її цілей, і тим самим давало б їй можливість виживати в довготривалій перспективі.

Порівняння додаткових характеристик стратегічного управління організацією з оперативним управлінням наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]