- •Основні позначення
- •Скорочення назв на технологічних схемах
- •Умовні позначення на схемах автоматизації
- •Розділ 1. Регулювання температури в об’єкті охолодження
- •Регулювання температури в одному об’єкті охолодження
- •Статична характеристика холодильної машини
- •Причини зниження температури в об’єкті за допустиму межу
- •Способи регулювання (зміни) холодопродуктивності машини
- •Регулювання шляхом пуску і зупинки компресора
- •Багатопозиційні системи регулювання
- •Статичні системи
- •Астатичні багатопозиційні системи
- •Аналогове регулювання температури в об’єкті
- •Основні схеми підтримання температури в об’єкті
- •Регулювання одночасно в декількох об’єктах
- •Розсільне охолодження камер
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Регулювання холодопродуктивності компресорів
- •2.1 Поршневі компресори
- •2.1.1 Спосіб регулювання “пуск – зупинка”
- •2.1.2 Компресори з прямим запуском.
- •2.1.3. Розвантаження компресорів у період розгону.
- •2.1.4. Зміна числа працюючих циліндрів
- •2.1.5 Зміна частоти обертання вала компресора
- •Дроселювання всмоктуваної пари
- •Байпасування або перепускання стисненої пари на всмоктувальну лінію
- •2.1.6. Порівняння способів зміни холодопродуктивності поршневих компресорів
- •2.2 Гвинтові компресори
- •2.3 Центробіжні компресори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Аср заповнення випарників рідким холодоагентом
- •3.1 Показники заповнення випарників
- •3.2 Основні схеми заповнення випарників
- •3.2.2 Аср заповнення з двома терморегулюючими вентилями.
- •3.2.3.Аср двосекційного випарника
- •3.2.4.Аср заповнення з використанням реле різниці температур
- •3.2.5.Аср заповнення з регулюванням рівня
- •3.2.6.Аср заповнення з віддільником рідини
- •3.2.7. Безнасосна схема з верхнім віддільником рідини
- •3.2.8. Насосно-циркуляційна схема
- •3.3 Вибір регуляторів рівня і перегріву
- •3.4 Динаміка процесу регулювання
- •Непрямі методи регулювання заповнення випарників
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Автоматизація конденсаторів
- •4.1. Конденсатори з водяним охолодженням
- •4.1.1. Аср тиску конденсації
- •4.1.2. Аср тиску з відключенням подачі води у конденсатор
- •4.1.3. Аср тиску за температурою води з конденсатора
- •4.2. Конденсатори з повітряним охолодженням
- •4.2.1. Аср тиску конденсації зміною швидкості або витрати повітря
- •4.2.2. Аср тиску зміною ефективної теплопередаючої поверхні конденсатора
- •4.2.3. Аср тиску з додатковим регулюванням тиску у ресивері
- •4.2.4. Аср крокового регулювання тиску конденсації
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5. Автоматичний захист і блокування на холодильних установках
- •5.1 Способи захисту холодильних установок
- •5.3 Основні параметри, за якими здійснюється автоматичний захист Захист від небезпечного тиску нагнітання
- •Захист від волого ходу
- •Захист км від перегріву і від порушення системи змащування
- •5.6 Контрольні запитання:
- •Розділ 6. Автоматизація установок кондиціювання повітря
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Регулювання температури в приміщенні
- •6.3. Регулювання вологості
- •6.4. Регулювання складу повітря
- •6.5. Захист кондиціонерів
- •6.6 Схеми автоматизації кондиціонерів
- •6.7. Контрольні запитання:
- •Література
6.4. Регулювання складу повітря
Для видалення диоксиду вуглецю і шкідливих запахів бажано видаляти усе повітря із приміщення витяжною вентиляцією, а Кр обробляти тільки зовнішнє повітря і подавати його у приміщення. Проте в літній час охолодження усієї маси повітря до потрібної температури дуже не економічно. Тому часто застосовують схеми з рециркуляцією, стараючись максимально використати рециркульоване повітря, а зовнішнє подавати тільки для забезпечення санітарної норми (20 м3/год або 5,5 л/с на людину). І тільки із зниженням температури зовнішнього повітря можна автоматично збільшити його подачу, зменшуючи при цьому об’єм рециркульованого повітря.
6.5. Захист кондиціонерів
Захист холодильних машин в Кр не відрізняється від їх захисту в звичайних установках (див. гл.6). У самому Кр ставлять захист від замерзання води в калориферах. За температури повітря на вході в калорифер менше 3 С і на виході менше 25 С реле температури повинно відключати циркуляцію повітря. А в непрацюючому Кр за температури приміщення нижче 3 С потрібно автоматично періодично включати подачу гарячої води в калорифер.
6.6 Схеми автоматизації кондиціонерів
На підприємствах громадського харчування, особливо в гарячих цехах, звичайно економічно вигіднішою є робота Кр за схемою з рециркуляцією: повітря, яке подається з Кр в Об, нагрівається літом на 2-3 С і знов подається в Кр. При цьому добавляється лише невеликий % свіжого повітря і, таким чином, додаткові затрати на охолодження і підігрівання невеликі. Санітарними нормами установлений мінімально допустимий процент свіжого зовнішнього повітря.
На виробництвах громадського харчування, особливо в гарячих цехах, звичайно застосовують схеми без рециркуляції (рис.61).
В літньому режимі Кр підсушує зовнішнє повітря за рахунок його охолодження в повітроохолоджувачу ПО до температури 8-12 С (нижче точки роси), а потім підігріває до 16-18 С і подає в Об. Калорифер 1К (перше підігрівання) і зрошувальна камера ЗрК літом відключені.
В зимовому режимі зовнішнє повітря звичайно сухіше, ніж потрібно. Після підігріву в 1К його зволожують в ЗрК. Випарувана волога охолоджує повітря до точки роси (повітря зволожується до 100%). Повітроохолоджувач ПО зимою відключений. Насос забирає воду із піддону через фільтр Ф і через форсунки знов подає її в ЗрК (замкнутий цикл). Після одночасного зволоження і охолодження повітря нагрівається до потрібної температури в калорифері 2К і подається в Об.
Мал. 61 Схема автоматизації установки кондиціювання повітря
Регулювання температури об’єкта здійснюється 3-х позиційним реле температури поз.1б, чутливий елемент якого подвійний термометр опору поз.1а установлений не в об’єкті, а на виході із Кр. Таке непряме регулювання звичайно застосовують за роботи одного Кр на декілька Об або у випадку, якщо із-за місцевих теплопритоків (плити, обладнання) температура в Об дуже нерівномірна і важко вибрати таке місце установки давача температури, де він сприймав би середню температуру Об. Реле температури поз.1б через ступінчастий імпульсний переривник поз. 1в діє на виконавчий механізм поз. 1г, змінюючи витрату гарячої води 1г через калорифер 2К. Контроль температури здійснюється логометром 1д.
Регулювання вологості здійснюється за точкою роси (низька вологість призводить до усушування, висока – сприяє утворенню пліснявини; комфортний режим 50...70%). Цей спосіб ґрунтується на тому, що зовнішнє повітря спочатку охолоджують до температури, за якої можна видалити надмірну кількість вологи, а потім це повітря направляється в калорифер, де воно підігрівається до потрібної температури, після чого подається до об’єкта.
Замість реле вологості, яке знаходиться у об’єкті і діє наприклад, на подачу води в ЗрК в схемі передбачається реле температури, давач якого поз. 2а розміщується на виході із зрошувальної камери ЗрК. Передбачається 2 режими роботи, які установлюється ключем SA1: а) літній – реле 2б через ступінчастий імпульсний переривник (СІП) 2г діє на виконавчий механізм поз. 2д триходового клапана поз 2є, змішуючи кількість холодної води, 1х, яка проходить через ПО. Це необхідно, щоб не впливати на витрату води через випарник у закритих системах. Якщо ХУ відкритого типу, тобто є проміжні ємності холодної і теплої води, то 3-ходовий клапан не ставлять.
В зимовий період підтримання точки роси здійснюється дією термореле 2в на виконавчий механізм 2ж, змішуючи температуру першого підігріву в калорифері 1К.
За вмикання двигуна витяжної вентиляції М4 вентилятора Вт включається двигун М3 приточного вентилятора кондиціонера. Схема управління через блокувальні контакти одночасно з вентилятором включає двигун М1 масляного фільтра ФМ. Схемою передбачається блокування виконавчого механізму Зд в момент пуску вентилятора через реле часу поз. 3в таким чином, що заслінки відкриваються тільки після попереднього підігріву калорифера 1К (2-3 хв). Потім витрата повітря залежить від температури зовнішнього повітря поз. 3а і регулюється термореле 3б через магнітний пускач поз. 3г. Приводні двигуни включаються за типовою схемою, яка передбачає наявність ключів вибору режиму роботи (дистанційний або за місцем) SA2…SA5, кнопкових станцій на пульті SB1…SB4 і на місцевому щиті SB5…SB9