- •Основні позначення
- •Скорочення назв на технологічних схемах
- •Умовні позначення на схемах автоматизації
- •Розділ 1. Регулювання температури в об’єкті охолодження
- •Регулювання температури в одному об’єкті охолодження
- •Статична характеристика холодильної машини
- •Причини зниження температури в об’єкті за допустиму межу
- •Способи регулювання (зміни) холодопродуктивності машини
- •Регулювання шляхом пуску і зупинки компресора
- •Багатопозиційні системи регулювання
- •Статичні системи
- •Астатичні багатопозиційні системи
- •Аналогове регулювання температури в об’єкті
- •Основні схеми підтримання температури в об’єкті
- •Регулювання одночасно в декількох об’єктах
- •Розсільне охолодження камер
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Регулювання холодопродуктивності компресорів
- •2.1 Поршневі компресори
- •2.1.1 Спосіб регулювання “пуск – зупинка”
- •2.1.2 Компресори з прямим запуском.
- •2.1.3. Розвантаження компресорів у період розгону.
- •2.1.4. Зміна числа працюючих циліндрів
- •2.1.5 Зміна частоти обертання вала компресора
- •Дроселювання всмоктуваної пари
- •Байпасування або перепускання стисненої пари на всмоктувальну лінію
- •2.1.6. Порівняння способів зміни холодопродуктивності поршневих компресорів
- •2.2 Гвинтові компресори
- •2.3 Центробіжні компресори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Аср заповнення випарників рідким холодоагентом
- •3.1 Показники заповнення випарників
- •3.2 Основні схеми заповнення випарників
- •3.2.2 Аср заповнення з двома терморегулюючими вентилями.
- •3.2.3.Аср двосекційного випарника
- •3.2.4.Аср заповнення з використанням реле різниці температур
- •3.2.5.Аср заповнення з регулюванням рівня
- •3.2.6.Аср заповнення з віддільником рідини
- •3.2.7. Безнасосна схема з верхнім віддільником рідини
- •3.2.8. Насосно-циркуляційна схема
- •3.3 Вибір регуляторів рівня і перегріву
- •3.4 Динаміка процесу регулювання
- •Непрямі методи регулювання заповнення випарників
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Автоматизація конденсаторів
- •4.1. Конденсатори з водяним охолодженням
- •4.1.1. Аср тиску конденсації
- •4.1.2. Аср тиску з відключенням подачі води у конденсатор
- •4.1.3. Аср тиску за температурою води з конденсатора
- •4.2. Конденсатори з повітряним охолодженням
- •4.2.1. Аср тиску конденсації зміною швидкості або витрати повітря
- •4.2.2. Аср тиску зміною ефективної теплопередаючої поверхні конденсатора
- •4.2.3. Аср тиску з додатковим регулюванням тиску у ресивері
- •4.2.4. Аср крокового регулювання тиску конденсації
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5. Автоматичний захист і блокування на холодильних установках
- •5.1 Способи захисту холодильних установок
- •5.3 Основні параметри, за якими здійснюється автоматичний захист Захист від небезпечного тиску нагнітання
- •Захист від волого ходу
- •Захист км від перегріву і від порушення системи змащування
- •5.6 Контрольні запитання:
- •Розділ 6. Автоматизація установок кондиціювання повітря
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Регулювання температури в приміщенні
- •6.3. Регулювання вологості
- •6.4. Регулювання складу повітря
- •6.5. Захист кондиціонерів
- •6.6 Схеми автоматизації кондиціонерів
- •6.7. Контрольні запитання:
- •Література
3.4 Динаміка процесу регулювання
Порушення усталеного режиму викликані порівняно частими змінами теплового навантаження, пуском і зупинкою КМ, зміною тиску конденсату. Перехід із одного усталеного стану до іншого супроводжується коливаннями рівня рідини і перегріву. Відхилення цих показників залежить від динамічних властивостей В і ТС. Перехідна характеристика В являє собою аперіодичну ланку 1-го порядку, яка має досить невелику сталу часу(високу швидкість зміниабоL), особливо в малоємких змієвикових В-х.
Перехідна характеристика ТРВ була показана на рис 34.
Рис. 45. Перехідні графіки зміни перегріву:
А – за ступінчастої зміни теплового навантаження
Б – за циклічної роботи компресора
Робота системи „терморегулюючий вентиль – випарник” в перехідному режимі показана на рис 45,а. За високої чутливості ТРВ (великого коефіцієнта подачі або малої нерівномірності) можуть виникнути значні коливання перегріву, що зменшує ефективність роботи ХМ. За значних перегрівах випарника недозаповнений, а із зменшенням перегрівудо нуля виникає робота вологим ходом (ділянки 1-2 і 3-4), що зменшує холодопродуктивність КМ. Бажано, щоб коливальний процес наближався до пунктирної прямої 0-5.
Аналогічні коливання перегріву виникають за пуску КМ (рис 45,б). За зупинки ХМ ТРВ закритий тому з включенням КМ тиск у В різко падає, перегрів зростає () і в точці А ТРВ відкривається. Виникаючі коливання перегріву звичайно не встигають затухнути за цикл роботи КМ. Після його зупинки (точка Б) тиск у випарнику швидко зростає, перегрів падає і в точці В () ТРВ закривається.
Для зменшення амплітуди коливань потрібно по можливості зменшити запізнювання в АСР. Для цього термобалон (патрон) 1 (рис 46,а) кріпиться до всмоктуючого
Рис. 46. Схеми монтажу регуляторів заповнення В-в;
А- ТРВ; Б – реле рівня
трубопроводу як можна щільніше . Для збільшення поверхні дотику термобалона 1 з трубкою 2 в останній роблять невеликий вигин вздовж. Місце кріплення обмотують теплоізоляцією 3. Для великих діаметрів передбачають гільзу, яку для покращення коефіцієнта теплопередачі інколи заливають незамерзаючою рідиною.
Не слід застосовувати ТРВ з холодопродуктивністю, яка перевищує необхідну більше ніж у 1,5 рази, бо за такої високої чутливості ТРВ і порівняно великого коефіцієнта теплопередачі виникають великі коливання перегріву.
Якщо ХМ призначена для роботи в різних режимах, особливо в низькотемпературних ХУ, які періодично відключаються, слід установити паралельно два ТРВ: один (на пусковий період) – розрахований на високі температури, який відключає СВ за зниження температури до визначеної межі; другий – розрахований на низькі температури.
Не слід застосовувати ТРВ надто високої чутливості (меншн 4-5діапазон пропорційності). Бажано, щоб гістерезис ТРВ (нечутливість до зміни напрямку перегріву) був не більш ніж 1,5.
Недолік ТРВ – недостатня їх універсальність. Кожна модель ТРВ розрахована на визначений холодоагент, продуктивність, діапазон температур кипіння. Немає універсальних регуляторів перегріву. Тому частіше стали застосовувати регулятори перегріву непрямої дії, які являють собою реле різниці температур, яке управляє СВ, і ручного РВ. Однак такі регулятори дещо складніші, дорожчі, їх доцільно застосовувати тільки на потужних установках з В-ми великої ємності.
Поплавцеві регулятори непрямої дії також мають запізнювання. Воно повинно бути меншим сталої часу об’єкта. Для покращення стійкості роботи АСР поплавцеву камеру часто приєднують не до самого об’єкта вимірювань, а до спеціальної колонки К (рис 46,б), яка з’єднана з об’єктом В паровою і рідинною трубками. До цієї ж колонки підключається другий давачLE2 регулятора рівняLC2, який виконує захисні функції.
Для перевірки працездатності реле рівня LC1-СВ вентиль 2В закривають, а 3В відкривають. Рівень в, і релеLC1 повинно закрити СВ. Для зменшення рівня вентиль 3В закривають, а 2В відкривають, рівень уіLC1 повинен відкрити СВ.
Аналогічно перевіряють захисне реле LC2. З підвищенням рівня воно повинне закрити СВ і подати сигнал у ланку автоматичного захисту.