- •Основні позначення
- •Скорочення назв на технологічних схемах
- •Умовні позначення на схемах автоматизації
- •Розділ 1. Регулювання температури в об’єкті охолодження
- •Регулювання температури в одному об’єкті охолодження
- •Статична характеристика холодильної машини
- •Причини зниження температури в об’єкті за допустиму межу
- •Способи регулювання (зміни) холодопродуктивності машини
- •Регулювання шляхом пуску і зупинки компресора
- •Багатопозиційні системи регулювання
- •Статичні системи
- •Астатичні багатопозиційні системи
- •Аналогове регулювання температури в об’єкті
- •Основні схеми підтримання температури в об’єкті
- •Регулювання одночасно в декількох об’єктах
- •Розсільне охолодження камер
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Регулювання холодопродуктивності компресорів
- •2.1 Поршневі компресори
- •2.1.1 Спосіб регулювання “пуск – зупинка”
- •2.1.2 Компресори з прямим запуском.
- •2.1.3. Розвантаження компресорів у період розгону.
- •2.1.4. Зміна числа працюючих циліндрів
- •2.1.5 Зміна частоти обертання вала компресора
- •Дроселювання всмоктуваної пари
- •Байпасування або перепускання стисненої пари на всмоктувальну лінію
- •2.1.6. Порівняння способів зміни холодопродуктивності поршневих компресорів
- •2.2 Гвинтові компресори
- •2.3 Центробіжні компресори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Аср заповнення випарників рідким холодоагентом
- •3.1 Показники заповнення випарників
- •3.2 Основні схеми заповнення випарників
- •3.2.2 Аср заповнення з двома терморегулюючими вентилями.
- •3.2.3.Аср двосекційного випарника
- •3.2.4.Аср заповнення з використанням реле різниці температур
- •3.2.5.Аср заповнення з регулюванням рівня
- •3.2.6.Аср заповнення з віддільником рідини
- •3.2.7. Безнасосна схема з верхнім віддільником рідини
- •3.2.8. Насосно-циркуляційна схема
- •3.3 Вибір регуляторів рівня і перегріву
- •3.4 Динаміка процесу регулювання
- •Непрямі методи регулювання заповнення випарників
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Автоматизація конденсаторів
- •4.1. Конденсатори з водяним охолодженням
- •4.1.1. Аср тиску конденсації
- •4.1.2. Аср тиску з відключенням подачі води у конденсатор
- •4.1.3. Аср тиску за температурою води з конденсатора
- •4.2. Конденсатори з повітряним охолодженням
- •4.2.1. Аср тиску конденсації зміною швидкості або витрати повітря
- •4.2.2. Аср тиску зміною ефективної теплопередаючої поверхні конденсатора
- •4.2.3. Аср тиску з додатковим регулюванням тиску у ресивері
- •4.2.4. Аср крокового регулювання тиску конденсації
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5. Автоматичний захист і блокування на холодильних установках
- •5.1 Способи захисту холодильних установок
- •5.3 Основні параметри, за якими здійснюється автоматичний захист Захист від небезпечного тиску нагнітання
- •Захист від волого ходу
- •Захист км від перегріву і від порушення системи змащування
- •5.6 Контрольні запитання:
- •Розділ 6. Автоматизація установок кондиціювання повітря
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Регулювання температури в приміщенні
- •6.3. Регулювання вологості
- •6.4. Регулювання складу повітря
- •6.5. Захист кондиціонерів
- •6.6 Схеми автоматизації кондиціонерів
- •6.7. Контрольні запитання:
- •Література
2.1.2 Компресори з прямим запуском.
Якщо характеристика електричного двигуна забезпечує прямий запуск, то схема управління (рис.18) має мінімальний набір елементів: пускач , ключ управління, і кнопка.
Всмоктувальний і нагнітальний вентилі ікомпресорапостійно відкриті.
Ключ управління призначений для вибору режиму роботи і має 2 положення: “Ручне управління” і “Автоматичне управління”.
Рис. 18. Схема управління КМ за прямого пуску
В положення “РУ” запуск і зупинка КМ здійснюється обслуговуючим персоналом натисненням кнопки “Пуск” і “Стоп” кнопкової станції . Такий режим застосовується в особливих випадках (налагоджування, пробний запуск тощо). В положенні “АУ” (автоматичне управління) електричного двигунавключення і виключення за командами від регулятора, який має релейну характеристику. З метою безпеки, схему виконують так, щоб кнопка “Стоп” працювала за обох положень ключа.
2.1.3. Розвантаження компресорів у період розгону.
Це здійснюється одним із таких методів: 1) бай пасуванням, тобто попереднім вирівнюванням тисків нагнітання і всмоктування; 2) дроселюванням всмоктуваної пари; 3) збільшенням часу розгону.
Байпасування здійснюється декількома методами, головним із яких є бай пасування або перепуск пари з нагнітальної на всмоктувальну сторону. Це забезпечує розвантаження КМ шляхом зменшення різниці тисків всмоктування і нагнітання. Для бай пасування найчастіше використовують електромагнітний вентиль (рис. 19), який є двопозиційним запірним пристроєм (РО).
Рис. 19 Управління КМ з розвантаженням при запуску методом байпасування:
а – схема;
б – графік запуску в часі.
Він відкривається з подачею на нього струму і закривається за його відключення. На час запуску з його допомогою з’єднуються всмоктуюча і нагнітаючалінії.
Додатково до застосовують ще зворотний вентиль, який встановлюється на нагнітальній лінії. Він відсікає відМК конденсатор і інші апарати.
Додатково до прямої схеми тут застосовується реле часу , яке установлює час роботи байпаса.
В залежності від типу установки, режиму її роботи, розміщення елементів тощо може мати місце різне співвідношення тисків і. За довготривалої зупинки тиски можуть наближатися і навіть зрівнятися. В той же час за нормальної циклічної роботи ці тиски на протязі(неробоча частина циклу) не встигають суттєво змінитися.
Розглянемо процес розвантаження компресора (рис 19,б). Нехай на момент запуску ХУ тиск нагнітання дорівнює тиску конденсації (). В момент запускуодночасно включається електричний двигунМ і електромагнітний вентиль поз (РО). Тискдосить швидко зменшується, боз’єднує обидві лінії, а РОЗ відсікає тисквідКМ. Із зростанням швидкості обертання вала КМ тиск поступово підвищується до проміжного, величина якого залежить від гідравлічного опору байпасної петлі: чим цей опір менший, тим менший буде, момент опору компресораі необхідна потужність. Процес запуску закінчується в момент, коли реле часу поз.виключить електромагнітний вентиль. Тоді тиск нагнітання практично миттєво підвищиться до(строго говорячи, ця величина вище на падіння тиску в зворотному клапані). Зворотній клапанвідкривається іКМ нагнітає пару в конденсатор. Час відкриття байпасного клапана 10…20с.
Розрахунок клапана поз. зводиться до визначення його розмірів, щоб мати допустимий перепад тисків на вентилі. Треба мати на увазі, що в закритому положенні він повинен щільно закриватися для запобігання втрат холодопродуктивності, а у відкритому – витримувати значні підвищення температури (інколи до 80…110с).
Часто для вирівнювання тиску всмоктування і нагнітання до пуску КМ застосовують схему з попереднім відкриттям електромагнітного вентиля. Для цього в схему управління включають додаткове реле часу, яке і утворює потрібний інтервал часу. Існують також схеми, де клапан поз. відкривається із зупинкоюКМ і залишається відкритим весь час стоянки. У такій схемі не потрібне додаткове реле часу.
Дроселювання всмоктувальної пари. Такий метод застосовують, якщо за час зупинки КМ тиск у випарнику може підвищитися до значень, які викликають недопустимий момент опору КМ при запуску. Завдання зводиться до того, щоб відсос пари із В відбувався поступово без перевищення допустимого тиску всмоктування.
Така схема показана на рис. 20, а . Все інше так само як і за прямого включення.
Рис.20 Пуск компресора з розвантаженням методом дроселювання а – схема; б – статичні характеристики регулятора; в – графіки процесу пуску;
Регулятор поз. являє собою регулятор тиску “після себе”, сприймає тиск на своєму виході і в залежності від його зміни здійснює пропорційнеП – регулювання. Статичні характеристики такого регулятора подані на рис. 20, б, і являють собою функціональну залежність ,, витрата холодоагенту - тиск всмоктування”, тобто. Кожна із кривих відноситься до визначеного тиску кипіння, тобто до тиску на вході в регулятор. В межах зони пропорційності (нерівномірності)витрата холодоагентаприблизно залежить відза. За межами цієї зони залежність має параболічний характер.
Запуск КМ відбувається за відкритих вентилів і. Допустимо, що на момент запуска тиски у випарнику і перед компресором однакові, тобто, а регулятор поз.настроєний на підтримання після себе тиску не вище допустимого(рис.20,в). Із графіків видно, що настроювання регулятора лежить нижче початкового тиску . Відповідно, в цей час клапан регулятора повністю закритий.
В момент включається двигун компресора, і він швидко відсмоктує ділянку всмоктувальної лінії після регулятора, тискзменшується до. ДаліКМ поступово знижує тиск у випарнику . Тискбуде змінюватися незначно в межах нерівномірності. При цьому буде забезпечена роботаКМ в процесі запуску за тиску . Із зменшеннямклапан регулятора відкривається, поки не відкриється повністю. На цьому процес пуску завершується. У відкритому положенні на клапані регулятора залишається падіння тиску, яке характеризує регулятор як гідравлічний опір.
Комбінована схема. Застосовується, якщо при запуску виникають великі різниці тисків і великі тиски у випарнику. Робота такої схеми не відрізняється від роботи розглянутих вище схем.
Уповільнений запуск. Застосовують на електро двигунах, які дозволяють плавно змінювати число обертів.
Якщо швидкість двигуна не регулюється, то між двигуном і КМ установлюють гідравлічну або іншу муфту, що збільшує період розгону.
Зниження продуктивності КМ в період розгону можна здійснити відтисненням всмоктуючого клапана або байпасом (як розглянуто раніше).