5.6 Контрольні запитання:

5.1. Які є види способів захисту ХУ?

5.2. Накресліть і поясніть принципову схему АСЗ

5.3. У яких випадках здійснюється резервування захисту? Наведіть приклад

5.4. Поясніть захист ХМ від небезпечного тиску нагнітання.

5.5. Що передбачає захист КМ від зниження тиску у В і від замерзання води та розсолу?

5.6. Як відбувається захист КМ від волого ходу та від перегріву?

5.7. Наведіть приклад виконання схеми АСЗ ХМ.

5.8. Поясніть схему АСР холодильної установки з поршневим компресором.

Розділ 6. Автоматизація установок кондиціювання повітря

6.1. Загальні положення

Кондиціювання повітря призначено для одночасного підтримання у приміщенні потрібної температури, відносної вологості, а також для створення оптимальних санітарних умов (видалення диоксиду вуглецю і шкідливих запахів, добавлення свіжого повітря і його очищення тощо).

За місцем розміщення кондиціонери Кр поділяються на місцеві і центральні. Місцеві або шафні Кр установлюють біля кожного приміщення, що кондеціонується або безпосередньо в самому приміщенні (віконні та внутрішні Кр). В центральних – повітря обробляється централізовано і по повітропроводам подається у відповідні приміщення. Мають місце також змішані системи кондиціювання – місцево-центральні, де обробка внутрішнього повітря відбувається в місцевих агрегатах, а зовнішнього – у центральному кондиціонері. Обидва потоки змішуються у необхідній пропорції при вході у приміщення.

За способом забезпечення холодом розрізняють автономні Кр (з вмонтованою холодильною машиною) і неавтономні – з централізованим холодопостачанням. Місцеві кондиціонери як правило автономні.

6.2. Регулювання температури в приміщенні

В літній час потрібне охолодження приміщення. Для цього в Кд є сухий повітроохолоджувач або форсуночна камера, де повітря охолоджується від контакту з водою (мокрий повітроохолоджувач). Температура повітря, що подається в приміщення для відведення тепла, повинна бути на 4...6 С нижчою за потрібну температуру у приміщенні.

За зимового кондиціювання зовнішнє повітря підігрівають в калорифері гарячою водою, а в місцевих Кд звичайно ставлять електронагрівачі. Поширені також Кд з реверсивним циклоном: в холодну пору року автоматичний перемикач режимів змінює напрямок потоків холодоагента і холодильна машина перетворюється в тепловий насос (повітроохолоджувач стає конденсатором, а конденсатор – випарником). У всіх Кд температура t_п регулюється автоматично.

6.3. Регулювання вологості

За літнього періоду вологість у приміщенні вища оптимальної (30...60%). Для видалення вологи застосовують охолодження повітря нижче точки роси. Якщо при цьому температура повітря значно низька, то його, перед подачею у приміщення, потрібно підігріти. Для цього повітря після охолодження частково змішують з теплим повітрям, що береться із приміщення. Якщо цього недостатньо, то його підігрівають у другому калорифері.

В холодну пору року зовнішнє повітря має низьку абсолютну вологість. Якщо його просто підігріти і подати в приміщення, то воно буде відводити вологу і зменшувати відносну вологість. Для зволоження підігріте повітря пропускають через зрошувальну камеру, і воно зволожується (за постійної ентальпії) до точки роси. За зволоження t_п знижується, і перед подачою у приміщення його інколи підігрівають. Для зволоження повітря застосовують форсунки, які розпилюють воду, що подається.

Якщо потрібно точніше підтримувати вологість, то датчик вологості установлюють у приміщенні. З підвищенням вологості цей датчик подає команду збільшити подачу холодної води, тобто знизити „точку роси” і подати сухіше повітря. Якщо ж жорстких вимог немає, то достатньо автоматично підтримувати „точку роси”.