- •Міністерство освіти і науки україни полтавський державний педагогічний університет імені в.Г. Короленка
- •Оніпко в.В., Чеботарьова л.В., Максименко н.Т., Іщенко в.І.
- •Полтава –2008
- •Передмова
- •1. Робоча навчальна програма з курсу «грунтознавство»
- •1.1. Загальні положення
- •2. Зміст модулів.
- •Індивідуальна робота студента
- •Самостійна робота студентів
- •Модульний контроль Форма, орієнтовні завдання (питання)
- •Індивідуальна робота студентів
- •Самостійна робота студентів
- •Модульний контроль Форма орієнтовані завдання (питання)
- •Індивідуальна робота студентів
- •Самостійна робота студентів
- •Модульний контроль Форма, орієнтовні завдання (питання)
- •Основна література
- •Додаткова
- •Наочні посібники
- •1.5. Орієнтовні теми для загальних рефератів і курсових робіт
- •2. Органація лабораторного практикуму
- •2.1. Техніка безпеки
- •2.2. Лабораторний посуд
- •2.3. Вагові визначення
- •2.4. Виготовлення розчинів
- •2.5. Фільтрування
- •Розділ 3. Зміст лабораторних занять
- •3.1 Основи теорії утворення грунту. Будова, склад грунту
- •3.1.1. Лабораторна робота № 1, 2
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3, 4
- •Теоретична частина
- •II тип: 9 – стовпчата;10 – призматична:
- •III тип: 11 – сланцювата; 12 – пластинчата; 13 – листувата.
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 5, 6
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3.2 Властивості ґрунтів
- •3.2.1Лабораторна робота № 7, 8
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3.2.3.Лабораторна робота № 11, 12
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3.3 Географія головних типів ґрунтів
- •3.3.1.Лабораторна робота № 15
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Розділ 4. Глосарій
Хід роботи
Скласти три установки для демонстраційного визначення водопідйомної здатності грунту. Для цього взяти скляну трубку діаметром в 2-3 см і висотою з півметра (краще, якщо можливо, брати трубку висотою не менше 75 см). Зав'язати її з нижнього кінця кількома шарами марлі або фільтрувальним папером. Закріпити трубку вертикально на штативі, помістивши її нижній кінець в фарфорову чашку.
Заповнити трубки ґрунтом, засипавши його через верхній край трубок. У трубку першої установки помістити повітряно-сухий ґрунт важкого механічного складу, перед цим просіяний крізь сито з діаметром отворів 0,25 мм. У трубку другої установки помістити піщаний ґрунт, а в третю трубку спочатку засипати деяку кількість того самого ґрунту (до висоти 10-15 см), який засипали в першу трубку, а на нього насипати грудочкуватого ґрунту, щоб він лежав у трубці пухким шаром з великими порами.
Налити в фарфорові чашки води.
Почати спостереження за підняттям води по ґрунту, роблячи через кожні 5 хв. вимірювання висоти. Які проводять через 10, 30, 60 хв. і рідше. Спостереження за підняттям води можна вести до 2-3 тижнів, хоч, звичайно, найбільш показовими є перші години підняття.
Переконатися, що в розпиленому ґрунті важкого механічного складу підняття води йде повільно, але на значну висоту (установка 1). У ґрунті легкого механічного складу підняття відбувається швидше, але на меншу висоту (установка 2). У третій установці вода добре піднімається по розпиленому ґрунту, але після досягнення пухкого шару з великими некапілярними порами її підняття фактично припиняється. Це явище широко використовується для закриття вологи розпушуванням поверхні грунту.
Скласти графік підняття води в першій і другій установці. Для цього на осі ординат відкладати висоту підняття води в трубці, а на осі абсцис — час. Криву підняття води по першій трубці можна накреслити прямою лінією, а в другій — переривчастою.
Завдання № 3. Визначення капілярного підняття води по ґрунту при випаровуванні вологи з його поверхні
Матеріали та обладнання: скляна трубка діаметром близько 3 см і заввишки близько 5 см, фарфорова чашка, спирт, борна кислота.
Вступні пояснення. При неглибокому заляганні ґрунтових вод в результаті капілярного підняття волога може підходити до поверхні і випаровуватися. При цьому її витрачання компенсуватиметься новим надходженням води знизу. Грунт втрачає велику кількість вологи та забезпечується певною кількістю солей. Цей процес може призводити до утворення солончакових ґрунтів і солонців.
Хід роботи
Поставити скляну трубку в фарфорову чашку.
Заповнити трубку піском (бажано, щоб зверху в трубці пісок утворював конус).
Розчинити в спирті борну кислоту.
Влити спирт у фарфорову чашку так, щоб його рівень становив 2 см.
Після повного просочування піску спиртом (коли він з'явиться на поверхні піску біля верхнього краю трубки) підпалити конус.
Таким чином, створюється модель системи: ґрунтова вода (імітується спиртом) — ґрунт (імітується піском) — випаровування (імітується згоранням рідини, яка надходить до поверхні).
Відзначити, що, поки в нижній частині піску є спирт, горіння не припиняється, бо до поверхні підходять його нові й нові порції. Цей дослід показує, що в природі, поки з поверхні ґрунту йде випаровування води, до неї по ґрунту, постійно підходять порції вологи. При згоранні спирту на поверхні піску збільшується нагромадження принесеної з спиртом борної кислоти. Отже, під час випаровування соленосної води йде збагачення солями верхніх ґрунтових горизонтів і утворення солончаків.
Завдання № 4. Визначення вмісту в ґрунті гігроскопічної вологи.
Матеріали та обладнання: ступка, сито з діаметром отворів в 1 мм, тигель, ексикатор, термостат, терези і важки.
Вступні пояснення. При вивченні водних властивостей ґрунту важливо знати його гігроскопічність, щоб правильно оцінити запаси продуктивної (доступної рослинам) вологи в ґрунті. Визначаючи, вологість ґрунту слід мати на увазі, що вміст у ґрунті води, доступної рослинам протягом вегетаційного періоду, значно коливається. Вміст у ґрунті гігроскопічної вологи в часі значних коливань не має (для даного горизонту даного ґрунту), і тому його визначення достатньо зробити один раз. Дослід проводять з повітряно-сухим ґрунтом, що не має ніяких форм води, крім гігроскопічної.