- •Міністерство освіти і науки україни полтавський державний педагогічний університет імені в.Г. Короленка
- •Оніпко в.В., Чеботарьова л.В., Максименко н.Т., Іщенко в.І.
- •Полтава –2008
- •Передмова
- •1. Робоча навчальна програма з курсу «грунтознавство»
- •1.1. Загальні положення
- •2. Зміст модулів.
- •Індивідуальна робота студента
- •Самостійна робота студентів
- •Модульний контроль Форма, орієнтовні завдання (питання)
- •Індивідуальна робота студентів
- •Самостійна робота студентів
- •Модульний контроль Форма орієнтовані завдання (питання)
- •Індивідуальна робота студентів
- •Самостійна робота студентів
- •Модульний контроль Форма, орієнтовні завдання (питання)
- •Основна література
- •Додаткова
- •Наочні посібники
- •1.5. Орієнтовні теми для загальних рефератів і курсових робіт
- •2. Органація лабораторного практикуму
- •2.1. Техніка безпеки
- •2.2. Лабораторний посуд
- •2.3. Вагові визначення
- •2.4. Виготовлення розчинів
- •2.5. Фільтрування
- •Розділ 3. Зміст лабораторних занять
- •3.1 Основи теорії утворення грунту. Будова, склад грунту
- •3.1.1. Лабораторна робота № 1, 2
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3, 4
- •Теоретична частина
- •II тип: 9 – стовпчата;10 – призматична:
- •III тип: 11 – сланцювата; 12 – пластинчата; 13 – листувата.
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 5, 6
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3.2 Властивості ґрунтів
- •3.2.1Лабораторна робота № 7, 8
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3.2.3.Лабораторна робота № 11, 12
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3.3 Географія головних типів ґрунтів
- •3.3.1.Лабораторна робота № 15
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Розділ 4. Глосарій
2.1. Техніка безпеки
Найсуворішою вимогою при проведенні лабораторних робіт є дотримання техніки безпеки. Одним з основних заходів запобігання нещасним випадкам у лабораторії є суворе додержання в ній порядку, точне виконання в ході роботи вказівок, зазначених у посібнику та вказівок викладача.
У лабораторії нещасний випадок може трапитися не тільки від неправильного поводження з нагрівальними приладами, а часто травми бувають від неакуратного поводження з кислотами і лугами (особливо з концентрованими), скляним посудом тощо. Починаючи роботу в лабораторії, кожний студент повинен ознайомитися з прикладами нещасних випадків які можуть трапитися під час його роботи, і точно запам'ятати, що робити для запобігання їм. Наводимо список таких випадків і заходів першої допомоги (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Характеристика заходів першої допомоги у навчальних лабораторіях
Нещасний випадок |
Перша допомога |
Порізи склом |
Вийняти уламки скла з ранки, злегка протерти її чистою марлею або ватою і залити поріз йодом |
Опік водяною парою, водою або гарячим предметом |
При опіках першого чи другого ступеня (почервоніння обпеченого місця або поява пухирів) обпечене місце обережно протерти спиртом або розчином перманганату калію (KMnO4), з наступним накладанням з наступним накладанням сульфідинової або пантенолової емульсії. При більш сильних опіках потерпілого направити у медпункт. |
Опіки концентрованими кислотами (азотною, сірчаною, соляною) |
Старанно змити кислоту водою під краном, після чого обробити обпечене місце 2-5% розчином двовуглекислої соди – NaHCO3. Сірчану кислоту спочатку треба стерти ватою або фільтрувальним папером. |
Опік очей концентрованими кислотами |
Старанно промити око 2-5% розчином двовуглекислої соди – NaHCO3 або бури (Na2B4O7*10Н2О) |
Опік міцними лугами |
Обробити обпечене місце слабкою кислотою (2% розчином борної, оцтової, лимонної кислоти) |
Опіки очей лугами |
Старанно промити око водою і після цього і після цього промити 2% розчином борної кислоти |
Отруєння газами |
Вивести потерпілого на чисте повітря, якщо потрібно зробити штучне дихання і дати вдихнути кисень. Старанно провітрити приміщення |
Попадання кислот на одяг |
Якщо поблизу є вода швидко змити кислоту, потім обробити це місце слабким розчином соди і знову промити водою. Якщо води поблизу немає обробити місце з кислотою слабким розчином соди потім водою. |
Попадання на одяг концентрованих лугів |
Те саме, що і у попередньому випадку тільки замість соди обробляють місце оцтовою кислотою. |
Виникнення пожежі |
Негайно закрити вогонь ковдрою або засипати піском (залежно від характеру пожежі) |
2.2. Лабораторний посуд
Весь лабораторний посуд вимагає обережного і акуратного поводження. Він повинен зберігатися чистим. У лабораторному практикумі використовується найрізноманітніший лабораторний посуд: пробірки, стакани, круглі і плоскодонні колби, різні лійки, бюкси, фарфорові і металеві тиглі, фарфорові чашки тощо. Для розтирання ґрунту використовують ступки з товкачиками, які мають гумові наконечники, бо фарфорові частини товкачика можуть при розтиранні штучно руйнувати крупні частинки ґрунту.
Для зберігання просушеного або прожареного матеріалу використовують ексикатори. Ексикатор – це товстостінна посудина, в нижню частину якої кладуть вологовбираючу речовину (прожарений хлористий кальцій, концентровану сірчану кислоту та ін.). Зверху ексикатор щільно закривають кришкою, яка не повинна пропускати в нього зовнішнє вологе повітря. Для герметизації ексикатора його кришку і верхній край самої посудини в місцях їх стику змазують вазеліном. Тому під час роботи весь час треба стежити не тільки за тим, щоб ексикатор був правильно заряджений, а й за тим, щоб його кришка була добре змазана.
Посуд, в якому проводяться вагові визначення, повинен бути старанно зважений. Слід пам'ятати, що коли вагове визначення проводити після прожарювання матеріалу, то й вагу посуду, в якому цей матеріал (осад, ґрунт) прожарюватиметься, треба визначити після прожарювання. Це стосується і визначення ваги після просушування. Посуд, зважений після прожарювання або просушування, повинен зберігатися в ексикаторі, щоб він не змінив своєї ваги.
Щоб не переплутати посуду, його треба позначати. На скляному посуді, який під час досліду не нагріватимуть, помітки зручно робити восковими олівцями, бюкси і тиглі, які нагріватимуть, можна позначити простим олівцем, тиглі, які прожарюють, можна позначити концентрованим розчином FeCl3.