- •Міністерство освіти і науки україни полтавський державний педагогічний університет імені в.Г. Короленка
- •Оніпко в.В., Чеботарьова л.В., Максименко н.Т., Іщенко в.І.
- •Полтава –2008
- •Передмова
- •1. Робоча навчальна програма з курсу «грунтознавство»
- •1.1. Загальні положення
- •2. Зміст модулів.
- •Індивідуальна робота студента
- •Самостійна робота студентів
- •Модульний контроль Форма, орієнтовні завдання (питання)
- •Індивідуальна робота студентів
- •Самостійна робота студентів
- •Модульний контроль Форма орієнтовані завдання (питання)
- •Індивідуальна робота студентів
- •Самостійна робота студентів
- •Модульний контроль Форма, орієнтовні завдання (питання)
- •Основна література
- •Додаткова
- •Наочні посібники
- •1.5. Орієнтовні теми для загальних рефератів і курсових робіт
- •2. Органація лабораторного практикуму
- •2.1. Техніка безпеки
- •2.2. Лабораторний посуд
- •2.3. Вагові визначення
- •2.4. Виготовлення розчинів
- •2.5. Фільтрування
- •Розділ 3. Зміст лабораторних занять
- •3.1 Основи теорії утворення грунту. Будова, склад грунту
- •3.1.1. Лабораторна робота № 1, 2
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3, 4
- •Теоретична частина
- •II тип: 9 – стовпчата;10 – призматична:
- •III тип: 11 – сланцювата; 12 – пластинчата; 13 – листувата.
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 5, 6
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3.2 Властивості ґрунтів
- •3.2.1Лабораторна робота № 7, 8
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3.2.3.Лабораторна робота № 11, 12
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3.3 Географія головних типів ґрунтів
- •3.3.1.Лабораторна робота № 15
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Розділ 4. Глосарій
Хід роботи
Ознайомитися з колекцією новоутворень, замалювати в зошиті.
Описати основні типи новоутворень. Користуючись таблицею описати хімічну природу.
Ознайомитися з колекцією включень, зробити їх опис.
Завдання № 3. Визначення гранулометричного (механічного) складу ґрунту в польових умовах.
Матеріали та обладнання: вода, піпетка, ніж або шпатель, скло розміром 10 х 10 см, набір зразків ґрунтів різного механічного складу.
Хід роботи
Взяти невелику кількість ґрунту (3-5 г) з описуваного зразка без зважування.
Ножем або шпателем старанно розтерти ґрунт на склі до порошкоподібного стану, одночасно вибираючи з ґрунту корінці, дрібні камінці та інші включення.
Водою з піпетки потроху зволожити ґрунт до тістоподібного стану, добре перемішуючи його ножем (шпателем). Перемішувати старанно.
Із зволоженого ґрунту («тіста») скачати шнур товщиною близько 5 мм і згорнути його в кільце діаметром близько 3 см.
Визначити механічний склад ґрунту, користуючись такими ознаками: якщо ґрунт у шнур не скачується, то він піщаного механічного складу; якщо ґрунт нестійко скачується в шнур, який тут же, в процесі самого скачування, розпадається, то ґрунт супіщаний; якщо ґрунт скачується в шнур, а шнур при згортанні — в кільце:
а) розпадається на окремі часточки («ковбаски») на самому початку згортання — ґрунт легко-суглинистий;
б) глибоко тріскається і розпадається – ґрунт середньо-суглинистий;
в) тріскається тільки по поверхні – ґрунт важко-суглинистий;
г) зовсім не тріскається – ґрунт глинистий.
Існують і інші методи найпростішого визначення механічного складу ґрунту, які основані на простому промацуванні його в сухому стані, але всі вони потребують для правильного визначення навичок і не мають об'єктивних показників для класифікації ґрунту.
Завдання № 4. Визначення гранулометричного (механічного) складу ґрунту лабораторним методом.
Матеріали та обладнання: тигель, пробірка, фарфорова чашка, дистильована або кип'ячена вода, муфельна піч (можна використати газовий пальник, примус і т.п.), аптечні терези і важки.
Вступні пояснення. Визначення механічного складу ґрунту відмулюванням глинистих частинок у пробірці є орієнтовним. Але через те, що цей аналіз дуже простий і для його проведення не потрібне спеціальне приладдя, його можна широко використати в умовах школи.
Хід роботи
У тигель взяти близько 8 г ґрунту і прожарити його в муфельній печі або на пальнику з півгодини (до повного спалювання перегною).
Охолодити ґрунт і взяти з нього наважку (5-6 г) з точністю до 0,1 г.
Висипати відважений ґрунт у пробірку (перенести ґрунт обережно, не розсипаючи!).
Налити в пробірку дистильованої або добре прокип'яченої води (звичайна вода при високій її мінералізації може викликати коагуляцію колоїдів ґрунту).
Старанно збовтати ґрунт з водою і дати суспензії відстоятися. Довести рівень води в пробірці до 6 см над рівнем осілого ґрунту і позначити його на стінці пробірки.
Старанно збовтати ґрунт і дати суспензії протягом 5 хв відстоятися (за цей час частинки діаметром 0,01 мм і більші пройдуть шлях завдовжки 6 см і осядуть).
Злити воду із завислими в ній частинками (тобто частинками з діаметром, меншим 0,01 мм).
Довести рівень води в пробірці до позначки на її стінці (6 см над рівнем ґрунту).
Повторити операції 6 і 7.
Знову злити воду з суспензованими частинками і продовжувати відмулювання частинок фізичної глини так, як це описано в пунктах 6, 7 і 8, до того моменту, поки, після п'ятихвилинного відстоювання, вода над осілим ґрунтом буде прозорою (закінчиться відокремлення від ґрунту частинок з діаметром, меншим 0,01 мм).
Перенести частинки, що залишилися в пробірці, у заздалегідь зважену чашку, змиваючи їх з пробірки водою.
Нагріваючи чашку, випарити надлишок води і старанно висушити осад.
Зважити чашку з осадом, відняти від цієї ваги вагу чашки, визначивши вагу частинок фізичного піску, що міститься у зразку, який аналізується.
Відняти від вихідної наважки вагу піщаних частинок, щоб дістати вагу злитих з водою глинистих частинок.
Обчислити процентний вміст у ґрунті піщаних і глинистих частинок. Обчислення провести за формулою:
, де
а – вага частинок;
в – наважка;
х – процентний вміст частинок у ґрунті
Визначити механічний склад ґрунту, користуючись табл. 2.
Так, наприклад, було встановлено, що в проаналізованому зразку дерново-підзолистого ґрунту вміст глинистих частинок становить 37,4%, а піщаних — 62,6%. Очевидно, що ґрунт буде середньо-суглинистим.
Форма запису результатів
Наважка, г |
Вага порожньої чашки, г |
Вага чашки з частинками фізичного піску, г |
Вага частинок фізичної глини, г |
Вміст частинок у % | |
Фізичної глини |
Фізичного піску | ||||
|
|
|
|
|
|