- •Міністерство освіти і науки україни полтавський державний педагогічний університет імені в.Г. Короленка
- •Оніпко в.В., Чеботарьова л.В., Максименко н.Т., Іщенко в.І.
- •Полтава –2008
- •Передмова
- •1. Робоча навчальна програма з курсу «грунтознавство»
- •1.1. Загальні положення
- •2. Зміст модулів.
- •Індивідуальна робота студента
- •Самостійна робота студентів
- •Модульний контроль Форма, орієнтовні завдання (питання)
- •Індивідуальна робота студентів
- •Самостійна робота студентів
- •Модульний контроль Форма орієнтовані завдання (питання)
- •Індивідуальна робота студентів
- •Самостійна робота студентів
- •Модульний контроль Форма, орієнтовні завдання (питання)
- •Основна література
- •Додаткова
- •Наочні посібники
- •1.5. Орієнтовні теми для загальних рефератів і курсових робіт
- •2. Органація лабораторного практикуму
- •2.1. Техніка безпеки
- •2.2. Лабораторний посуд
- •2.3. Вагові визначення
- •2.4. Виготовлення розчинів
- •2.5. Фільтрування
- •Розділ 3. Зміст лабораторних занять
- •3.1 Основи теорії утворення грунту. Будова, склад грунту
- •3.1.1. Лабораторна робота № 1, 2
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3, 4
- •Теоретична частина
- •II тип: 9 – стовпчата;10 – призматична:
- •III тип: 11 – сланцювата; 12 – пластинчата; 13 – листувата.
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 5, 6
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3.2 Властивості ґрунтів
- •3.2.1Лабораторна робота № 7, 8
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3.2.3.Лабораторна робота № 11, 12
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3.3 Географія головних типів ґрунтів
- •3.3.1.Лабораторна робота № 15
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Теоретична частина
- •Питання для аудиторного оцінювання:
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Розділ 4. Глосарій
II тип: 9 – стовпчата;10 – призматична:
III тип: 11 – сланцювата; 12 – пластинчата; 13 – листувата.
Таблиця5
Класифікація структурних агрегатів (за С.О. Захаровим, 1931)
Рід |
Вид |
Розмір, мм |
Тип І. Кубоподібна – рівномірний розвиток по трьох осях Грані і ребра погано виражені; крупні, звичайно складні, агрегати | ||
І. Брилиста Неправильна форма, нерівна поверхня |
|
> 100 |
|
100-10 | |
ІІ. Грудкувата Неправильна округла форма, нерівні округлі і жорсткі поверхні розлому, грані невиражені |
|
100-30 |
|
30-10 | |
|
10-2,5 | |
|
< 2,5 | |
Грані і ребра добре виражені; агрегати достатньо оформлені | ||
IІІ. Горіхувата Більш або менш правильна форма; поверхня граней порівняно рівна; ребра гострі |
|
> 10 |
|
10-7 | |
|
7-5 | |
IV. Зерниста Більш або менш правильна форма, іноді округла, з гранями, то гладенькими і блискучими |
|
5-3 |
|
3-1 | |
|
1-0,5 | |
Тип ІІ. Призмо подібна – розвиток агрегаті переважно по вертикальній осі | ||
V. Стовпоподібна Відмінності слабо оформлені, з нерівними гранями й заокругленими ребрами |
|
> 50 |
|
50-30 | |
|
< 30 | |
VI. Стовпчаста Правильної форми з добре вираженими вертикальними гранями, округлою верхньою основою і плоскою нижньою |
|
50-30 |
|
< 30 | |
VII. Призматична Грані добре виражені з рівною глянцюватою поверхнею |
|
50-30 |
|
30-10 | |
|
10-5 | |
|
< 5 | |
|
< 10 | |
Тип ІІІ. Плитоподібна – розвиток агрегатів переважно по горизонтальній осі | ||
VIII. Пластична Досить розвинуті «поверхні спайності» по горизонталі |
|
> 5 |
|
5-3 | |
|
3-1 | |
|
< 1 | |
IX. Лускувата Порівняно невеликі горизонтальні «площини спайності» й часто гострі грані |
|
> 3 |
|
3-1 | |
|
< 1 |
* По довжині вертикальної осі.
** По довжині горизонтальної осі.
Отже, під агрегатами розуміють сукупність механічних елементів, які взаємно утримуються в результаті коагуляції. Від ступеня оструктуреності ґрунту залежать його фізичні властивості і родючість. Ступінь оструктуреності ґрунту виражають коефіцієнтом структурності ґрунту (К), який визначають за даними ситового аналізу ґрунту. З допомогою ситового аналізу визначають структурний склад ґрунту – це процентний вміст у ґрунті структурних агрегатів різного розміру.
Фракції агрегатів поділяють на три групи:
Мікроагрегати |
< 0,25 мм; |
Мезоагрегати |
0,25-7 (10) мм; |
Макроагрегати |
>7 (10) мм. |
Мезоагрегати вважаються агрономічно-цінними. Тому: K = а/b,
де а – кількість мезоагрегатів; b – сума макро- і мікроагрегатів. Наприклад, ґрунт (або горизонт) містить макроагрегатів 7,2, мезоагрегатів – 87,3 і мікроагрегатів – 5,5%.
К=87,3/12,7=6,87
Чим вище коефіцієнт структурності, тим кращі фізичні властивості і родючість даного ґрунту.
Крім цього, в агрономічній літературі є інший підхід до оцінки структурного стану ґрунту. Вважають, що з агровиробничої точки зору найціннішими є структурні агрегати розміром від 1 до 5 мм. Процентний вміст в ґрунті агрегатів такого розміру встановлюють, визначаючи його структурний склад. Добре оструктуреними ґрунтами є ті ґрунти, що містять 80% і більше структурних агрегатів розміром 1—5 мм, середньооструктуреними — 50—80% і погано оструктуреними — менше 50%. Оцінюючи структурний склад ґрунту, слід брати до уваги вміст макроагрегатів і мікроагрегатів. Якщо в ґрунті багато макроагрегатів (більш як 10 мм), то таку структуру називають брилистою, а якщо багато мікроагрегатів (0,25 мм) – пилуватою.
Важливим в оцінці структури ґрунту є визначення її водоміцності. Для землеробства важливо мати не будь-яку структуру, а певного розміру і міцну проти розмивання. Якщо в ґрунті є природні агрегати будь-якої форми, його називають структурним. Якщо ґрунтова маса не розпадається на агрегати, а має сипучість (як пісок), то такий ґрунт називають безструктурним.
Одночасно з формуванням структурних агрегатів в ґрунті відбувається їх руйнування. Якщо переважає процес руйнування, то ґрунт може стати безструктурним і втратити свою родючість. Основними факторами руйнування структури ґрунту є частий обробіток ґрунту сільськогосподарськими машинами, випасання худоби на полях, виснаження ґрунту на перегній, вилуговування двовалентних катіонів та ін. Працівники сільського господарства приділяють багато уваги збереженню структури ґрунту. Основними заходами збереження і поліпшення структурного стану ґрунтів є мінімальний обробіток ґрунту, захист його від водної ерозії, внесення органічних добрив, вапнування і гіпсування, вирощування багаторічних трав тощо.