20. Обмеження алкоголю веде до зростання наркоманії.

Зовсім не спроможний міф про спалах наркоманії, яка, нібито, мала місце в результаті обмежувально-заборонних заходів 1985 року. Зафіксоване в країні зростання наркоманії, було обумовлено не активізацією боротьби з алкоголізмом, а загальною тенденцією поширення наркотиків, як в Україні , так і в інших країнах відповідно до закону про перехід від «слабких» наркотиків до «сильних» (див. «Закони собріології» ). Спочатку людина закурює цигарку, потім долучається до пива, вина, горілки і тільки після цього сідає на голку. Не відсутність алкоголю призводить до зростання наркоманії, а наявність загальнодоступного алкоголю є каталізатором всіх наркоманій і токсикоманій (О.Г. Батраков, 1992). Наркоманія найактивніше поширюється серед тих, хто п'є і курить. Після відмови від антиалкогольної політики в 1988 році, наркоманія в Україні стала рости стрімкими темпами паралельно із зростанням споживання алкоголю і тютюну, особливо серед молоді.

21. Народ п'є тому, що погано живее.

Нерідко захисники алкоголю віз ставлять попереду коня. Кажуть, що народ п'є, тому, що «погано живе»; народ п'є, тому, що «мало культури»; народ п'є, тому, що «немає роботи», народ п'є, тому, що не впевнений в майбутньому ... Все це - один і той же міф, який можна умовно назвати «перестановкою причини і наслідки». Так, дійсно, ми бачимо, що люди вживають алкоголь, погано живуть, у них мало культури, вони часто не працюють, а ще вони бояться завтрашнього дня. Тільки найчастіше ці проблеми з'явилися, вже після того, як вони почали пити. Тверезій людині легше вирішувати всі проблеми, тому що у нього є сили і воля для життя хоча б на середньому рівні. Тверезій людині простіше знайти роботу. Твереза ​​людина не боїться завтрашнього дня, адже у нього психіка не порушена токсичною дією алкоголю. Найчастіше в житті буває якраз навпаки - питущу людину не беруть на роботу. І саме завдяки алкоголю віна стає безробітною. Люди ,які спились не цікаві роботодавцям. Ті, що п'ють в масі своїй живуть гірше тверезих хоча б тому, що з їхніх доходів треба відняти ті кошти, які вони витрачають на п'янку, тобто, вони самі знижують рівень свого життя. Майже у всіх випадках вживання алкоголю стає причиною, а «погане життя», безробіття, низька культура та інші неприємності та негаразди - наслідком.

22. Шкідливо тільки «зловживання» алкоголем, а «нормальне» вживання нешкідливо.

Непомітна прихована хибність часто звучать у побуті фраз «зловживає алкоголем (пивом, вином, горілкою)» або «не зловживає алкоголем». Використання стосовно алкоголю терміна «зловживання» - помилково і неправомірно. Якщо є зловживання, то мається на увазі, що є вживання не в зло, а в добро, тобто корисне вживання. Але відносно алкоголю такого вживання немає, як немає і вживання нешкідливого. Будь яка доза алкоголю шкідлива. Справа лише в ступені шкоди. Схема нав'язування помилкового словесного стереотипу проста: «зловживання» - «норма вживання» - «нешкідливе вживання» - «корисне вживання». Будь-яке вживання алкоголю є зловживання. Правильно говорити «отруюватися алкоголем» (пивом, шампанським, вином, горілкою і т.д.) або «не отруюватися алкоголем».

Існують і підтримуються засобами масової інформації стійкі забобони, що можна пити «культурно», «помірно» і малі дози алкоголю нешкідливі, а іноді навіть і корисні. Це самий підступний термін - «культурне», «помірне вживання». Досить закликати людей пити «помірно» і сказати, що це нешкідливо, і вони охоче будуть такому раді і багато з них стануть алкоголіками. Пропаганда можливості «культурного», «помірного» споживання алкогольних виробів завдає величезної шкоди суспільству, громадянської свідомості, дезорієнтує його.

        Шкода, що наноситься алкоголем, накопичується подібно до дії іонізуючої радіації. «Культурно» п'є, так само вірно руйнує своє здоров'я, як і не «культурно». «Культура пиття» - не що інше, як маскування алконаркотичного отруєння. І якщо серйозно задуматися, то диким, виявиться сам факт «культурного вживання» алкоголю: як можна культурно отруюватися речовиною, яка є отрутою в будь-яких дозах?! Головною розплатою за «культурне», «помірне вживання» алкогольних виробів і пропаганду його можливості є погіршення здоров'я майбутніх поколінь і залучення в порочне коло отруєння алкоголем, з усіма витікаючими наслідками, дітей, підлітків та юнацтва. Поширення алкоголю і пропаганда «культурного», «помірного вживання» алкоголю тримається в першу чергу на хибних уявленнях і незнанні істинній дії алкоголю (Ф.Г. Углов, 2004).

Ніхто із захисників тези про «помірному» споживанні алкоголю не дав визначення, що таке «помірна доза», та такої і бути не може, тому що алкоголь - наркотична отрута і руйнує організм, будучи прийнятим в будь-якій дозі. Питання про ступінь шкоди: випив багато - великої шкоди організму приніс, випив мало - шкоди приніс хоч і менше, але шкода обов'язково буде, і при повторних прийомах позначиться неодмінно. Такі вчені, як Бехтерєв, Введенський та інші, давно і безкомпромісно встановили, що для алкоголю не існує нешкідливих ні малих, ні помірних доз.