3. Технологічний контроль робочого креслення та технічних вимог

3.1 Технологічний контроль робочого креслення

Робоче креслення повинно давати повне уявлення про деталь, мати достатню кількість проекцій, перетинів і видів; розміри всіх поверхонь із допусками на їхнє виконання; технічні вимоги за формою й розташуванням поверхонь; а також за їхніми специфічними властивостями (наприклад, твердістю поверхневого шару і його глибиною). Креслення за оформленням повинно відповідати стандартам ЕСКД.

Студент повинен чітко проаналізувати креслення деталі та технічні вимоги, які пред'являються до даної деталі, наприклад:

1. указати назву деталі;

2. номер креслення деталі і складальної одиниці;

3. призначення деталі;

4. матеріал деталі;

5. точність діаметральних і лінійних розмірів;

6. точність геометричної форми поверхонь деталі (конусність тощо)

7. точність взаємного розташування поверхонь деталі (співвісність, паралельність, биття тощо)

8. шорсткість поверхонь;

9. твердість поверхонь;

10. наявність покриття.

Проаналізувати на відповідність виробничим вимогам вказані на кресленні квалітети, посадки та просторові відхилення [4 с.123, с.141-146]. Обгрунтувати необхідність наведених на кресленні просторових відхилень, бо їх простановка потребує виконання допоміжних операцій контролю, що викликає подорожчання техпроцесу.

Звернути увагу на необхідність відповідності шорсткості та квалітету точності поверхонь [4, с. 143, 5, с. 92]. Підвищена шорсткість не забезпечує точність посадки, занижена – викликає подорожчання обробки та контролю.

Слід звернути увагу на правильність простановки розмірів на кресленні деталі. Простановка розмірів з урахуванням технологічних вимог забезпечує:

– сполучення конструкторських, технологічних і вимірювальних баз;

– роботу на попередньо налагоджених верстатах;

– застосування найбільш простих пристосувань, різального і вимірювального іструмента;

– надійність і простоту контролю деталі;

– відсутність необхідності в перерахуванні розмірів і допусків при виготовленні та контролі;

– раціональну послідовність в обробці деталей;

– дотримання принципу найкоротших розмірних ланцюгів.

4.2 Аналіз технічних вимог

Аналіз технічних вимог до деталі включає, наприклад, наступне.

1. Розглянути вимоги, які ставляться до твердості робочих поверхонь деталі, з урахуванням умов роботи деталі в складальній одиниці.

2. Виявити розміри деталі, що мають найбільш жорсткі допуски, і встановити відповідність їхньому службовому призначенню, виходячи з умов експлуатації деталі.

3. Перевірити, які обмеження по відхиленнях форми і взаємного розташування поверхонь є в технічних вимогах. Дати обґрунтування необхідності їхнього виконання на основі аналізу креслення складальної одиниці та умов роботи деталі.

4. Перевірити, чи відповідає задана конструктором шорсткість поверхонь необхідній точності обробки або службовому призначенню поверхні деталі в складальній одиниці. (Завищені вимоги до точності і шорсткості поверхні приводять до ускладнення технологічного процесу і підвищення трудомісткості обробки, а занижені - до браку).

Вказати тип деталі [2, с. 278], її призначення та умови роботи. Дати характеристику (у вигляді табл. 2) механічних, технологічних властивостей, термічної обробки матеріалу деталі [4, с. 82, 90, 102, 195].

Таблиця 2

Матеріал	Механічні властивості			Технологічні властивості			Призначення	Термічна обробка
	, МПа	, МПа	НВ	Обробка		Зварюваність
				різанням	тиском

Навести хімічний склад вказаного матеріалу.