Cемінарське заняття № 13 Суспільство як предмет філософії

1. Суспільство і природа, їхня єдність і протиріччя.

2. Поняття соціальних інститутів суспільства.

3. Суспільство як система і життєдіяльність суспільства:

а) економічне життя суспільства, його місце і роль у соціальних процесах;

б) соціальна сфера життєдіяльності суспільства;

в) політична сфера суспільства;

г) духовна сфера громадського життя.

4. Єдність і різноманітність історичного процесу.

5. Держава, її сутність та роль у суспільному розвитку.

6. Суспільна свідомість: її рівні та форми.

Основні поняття і категорії для засвоєння теми: верства, виробничі відносини, естетика, каста, класи, культура, мораль, наука, політика, право, природа, продуктивні сили, релігія, сім’я, страти, суспільне виробництво, суспільна свідомість, суспільство, соціально-економічна формація, спосіб виробництва, цивілізація.

Література:

1. Філософія: Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – Тема 11, 12, 14. – С. 212 – 224, 224 – 258, 279 – 304.

2. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник для вищ. навч. зал. / В.П. Андрущенко, Л.В. Губерський, М.І. Михальченко. – Вид. 3-є, випр. та допов. – К.: Ґенеза, 2006. Розд. 3, § 6. С. 436 – 478.

3. Спосіб життя// Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С. 606.

4. Стани суспільства// Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С. 607 – 608.

5. Соціальні верстви// Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С. 599 – 600.

6. Соціальне освоєння// Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С. 598.

7. Суспільство// Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С.620 – 621.

8. Гидденс Э. Устроение общества. – М.: Академический проект – 2005. – 528 с.

9. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. – М. – 1991. – 576 с.

10. Рева Г.В., Врублевський В.К., Ксьонзенко В.П., Мариніч І.В. Український соціум: загрози екстремальних ситуацій: Монографія / За ред.проф. В.К.Врублевського. – К.: Інформаційно-видавничий центр «Інтелект», 2003 – 432 C.

11. Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту. – К.: Український Центр духовної культури, 2004. – 560 с.

12. Барулин В.С. Социальная философия. – М., 1999.

13. Бодрийяр Ж. Общество потребления. – М., 2006.

14. Бузгалин А.В. «Постиндустриальное общество» – тупиковая ветвь социального развития? // Вопросы философии. – 2002. – № 5.

15. Василькова В.В. Порядок и хаос в развитии социальных систем. – СПб., 1999.

16. Момджян К.Х. Социум. Общество. История. – М., 1994.

17. Общественное сознание и его формы. – М., 1986.

18. Рузавин Г.И. Самоорганизация и организация в развитии общества // Вопросы философии. – 1995. – № 8.

Завдання для самостійної роботи:

а) питання і задачі для самоконтролю:

1. Співставте поняття «людина», «особа», «індивід», «особистість».

2. Розкрийте поняття: суспільні класи, страти, касти, стани, групи, родина.

3. Суспільство - частина природи. Закони загального діють на його складові частини. Чому законів природи недостатньо для функціонування і розвитку суспільства? Назвіть закони, які визначають суспільний розвиток.

4. Платон переконаний, що "…кожна окрема людина повинна займатися чимось одним з того, що потрібно у суспільстві, і притому саме тим, до чого вона за своїми природними задатками найбільше здатна. А займатися своєю справою і не втручатися до чужих справ і є вища справедливість і благо для всіх".

а) Яку функцію держави Платон вважає найголовнішою?

б) Який соціальний закон прогресивного розвитку суспільства "побачив" Платон?

5. У теорії Аристотеля стверджується: "Общество, состоящее из нескольких селений, есть вполне завершенное государство, достигшее, можно сказать, в полной мере самодовлеющего состояния и возникшее ради потребностей жизни, но существующее ради достижения благой жизни. Отсюда следует, что всякое государство – продукт естественного возникновения, как и первичные общения..."

Проаналізуйте дане судження античного філософа Аристотеля. Порівняєте його з думкою Платона і дайте відповідь на таке запитання: чи однозначні ці погляди на причини об'єднання людей у суспільство?

6. "Не терпеть нужды и не иметь излишка, не командовать другими и не быть в подчинении – высшая цель человека ", - говорив поет-філософ епохи Відродження Ф. Петрарка.

а) Який тип соціального устрою проглядається у поглядах Ф.Петрарки?

б) чи можливе суспільство, у якому людина могла б реалізувати цю мету?

в) чи можливо жити у суспільстві і бути від нього свободним?

7. Прочитайте наступне висловлення: "Я полностью убежден, что распределить все поровну и по справедливости, а также счастливо управлять делами человеческими невозможно иначе, как вовсе уничтожив собственность. Если же она останется, то у большей и самой лучшей части людей навсегда останется страх, а также неизбежное бремя нищеты и забот".

а) Хто в епоху Ренесансу висунув ідею знищення власності?

б) На вашу думку, чи може реалізація цієї ідеї забезпечити суспільний прогрес чи ні? Обґрунтуйте свою відповідь.

8. Прочитайте наступне висловлення: "У кожній країні мистецтво формувати людей так тісно пов'язане з формою правління, що якась значна зміна у суспільному вихованні навряд чи можлива без змін у самому соціальному ладі", - стверджував французький мислитель К.А. Гельвецій.

а) Визначите філософський світогляд автора і доведіть, що відповідно до нього автор не міг по-іншому вирішити питання про формування людської духовності.

б) Ви згодні чи ні з точкою зору, що суспільне буття визначає суспільна свідомість? Обґрунтуйте своє рішення.

9. Французький філософ XVIII в. П.А. Гольбах вважав: "Гражданин должен подчинить обществу свои желания, страсти, интересы; только при этом условии он окажет ему покровительство и поддержку в деле обеспечения тех преимуществ, на получение которых он может надеяться по справедливости сам... Ни один гражданин, ни одна группа граждан и ни одно сословие какого-нибудь народа не вправе в нарушение справедливости добиваться для себя предпочтения перед всеми остальными".

а) чи правий П.А.Гольбах, вважаючи, що для благополуччя суспільства громадянин повинен підкоряти свої інтереси суспільним?

б) чи є інтерес людини як усвідомлена потреба рушійною силою суспільного розвитку?

в) яка реальна об'єктивна діалектика особистого і суспільного інтересу?

10. Прочитайте уривок з роботи Т. Гоббса "Левіафан": «Естественное право… есть свобода всякого человека использовать собственные силы по своему усмотрению для сохранения своей собственной природы, то есть собственной жизни, и, следовательно, свобода делать все то, что по его суждению и разумению является наиболее подходящим для этого средством». (Гоббс Т. Избр. произв. М., 1964. Т. 2. С. 155, 156)

Який принцип суспільної поведінки виходить із природного права?

б) тексти для читання:

1. Сорокин П.А. Социальная стратификация и мобильность // Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С. 297 – 424.

2. Ортега-і-Гассет Буття мас // Вибрані твори. – К.: Основи, 1994. – С. 15 – 139.

3. Маркузе Г. Эрос и цивилизация. – М.: ООО “Издательство АСТ”, 2003. – С. 241 – 250.

4. Лебон Г. Психология народов и масс. – СПб., 1995.

5. Парсонс Т. Система современных обществ. – М., 1998.

6. Поппер К.Р. Открытое общество и его враги. – М., 1992.

7. Тённис Ф. Общность и общество. – СПб., 2002.

8. Франк С.Л. Духовные основы общества. – М., 1992.

9. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства. – М., 1985.