- •Тема 1. Предмет і завдання курсу «Історія держави і права України», його історіографія та методи дослідження.
- •1. Історизм
- •2. Об'єктивність
- •3. Системність
- •4. Принцип розвитку
- •5. Плюралізм
- •Тема 2. Стародавні держави і право на території Північного Причорномор’я і Приазов’я
- •Тема 3. Походження державності у східних словян. Держава та право Київської Русі (7-12 ст).
- •Великий князь
- •Боярська рада
- •Органи управління
- •Тема 4. Входження українських земель до складу князівства Литовського та їхнє правове становище.
- •Пануючі верстви населення
- •Селянство
- •Міщанство
- •Тема 5. Характеристика права на українських землях кунця 14-середини 16 ст. Та його кодификація у Великому князівстві Литовському.
- •Тема 6. Судова система та судочинство на українських землях кінця 14-середини 16 ст.
- •Тема 7. Судова реформа у Великому князівстві Литовському 1564-1566 рр. Її причини та значення.
- •Великокнязівський (господарський) суд
- •Суд Головного литовського трибуналу
- •Територіальні (обласні) суди
- •Тема 8. Правове становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина 16-перша половина 17 ст.)
- •1. Підготовка та укладення Люблінської унії 1569р.: її характеристика та наслідки.
- •2. Характеристика державного ладу речі Посполитої, органів центральної влади.
- •3. Елекційний сейм 1573 р. Та прийняття Артикулів Генріха Валуа і Pacta Conventa: їх характеристика та значення.
- •4. Правове становище українських земель у складі Речі Посполитої та місцеві органи влади.
- •6. Укладання Берестейської церковної унії 1596 р., її ратифікація та наслідки.
- •Тема 9. Право на українських землях кінця 16-першої половини 17 ст.
- •Тема 10. Виникнення та розвиток українського козацтва. Запорізька Січ.
- •Тема 11. Визвольна війна українського народу 1648-1657 рр. Під проводом б. Хмельницького та поширення державності Запорізької Січі в Україні.
- •Адміністративно-територіальна організація
- •Органи влади та управління
- •Генеральний уряд
- •Тема 12. Возз’єднання України-Гетьманщини з Московською державою: причини, його юридичне оформлення та наслідки.
- •Тема 13. Україна-Гетьманщина у другій половині 17 ст. Та причини її розколу.
- •Центральні органи влади: Московської держави в Україні
- •Місцеві орган влади і управління
- •Основні положення
- •Тема 14. Боротьба України-Гетьманщини за збереження своєї політичної автономії (перша половина 18 ст).
- •Тема 15. Розвиток права в Україні-Гетьманщині та його кодифікація у 18 ст.
- •Тема 16. Суспільно-політичній лад і право на етнічних українських землях у складі Російської імперії (кінець 18-початок 20 ст.).
- •Відміна кріпосного права
1. Історизм
Принцип історизму вимагає виявлення характеру закономірностей, виникнення і розвитку держави і права; закономірностей переходу від одного якісно визначеного ступеню їхнього розвитку до наступного; характеру закономірностей трансформації елементів попереднього ступеня в наступний ступінь на новому етапі історичного розвитку. Головне — сприйняття історії держави та права не повинно бути зведеним до звичайного опису подій.
Принцип історизму потрібно відрізняти від принципу історицизму, обґрунтованого ще представниками баденської школи неокантіанства. Історицизм виходить з ідеї розумної необхідності, прагнення до виправдання зла і насильства як дієвих знарядь прогресу, витлумачення сучасного як повної істини минулого і зневажливо-історичного ставлення до проблеми втрачених та нереалізованих можливостей. Принцип історицизму формує суб'єктивістську парадигму бачення історії. Історизм же вимагає об'єктивності. Він ґрунтується на розгляді дійсного, а не уявного, розвитку історії держави та права, тісно змикається з принципами об'єктивності, системності і розвитку.
2. Об'єктивність
Історія держави і права України виходить з об'єктивності як принципу здобуття та організації знання. Об'єктивність означає неупередженість, незалежність суджень від світоглядних та суспільно-політичних орієнтацій тієї соціальної верстви, до якої належить дослідник, відображення всього спектра ціннісних орієнтацій історії держави та права. При цьому дослідник не повинен бути нейтральним. Він має право на обґрунтування позиції як власної, так і тієї соціальної групи, інтереси якої представляє.
Об'єктивність дослідника полягає не в утриманні від критичних суджень, оцінок, світоглядних і моральних проблем, а в правдивому відображенні палітри суперечностей, продиктованих зіткненням різноспрямованих інтересів соціальних верств. Саме об'єктивність забезпечує науковість, бо незалежно від того, з якою силою і принциповістю історик обстоює і захищає інтереси своєї соціальної чи національної групи, теоретично він повинен відображати весь спектр суперечностей, всю реальність державно-правового творення. Принцип об'єктивності змикається з принципом системності.
3. Системність
Історія держави і права України—системна наука. Вона дає цілісне уявлення про державу і право в їхньому розвитку. Право без держави є беззахисне, а в сучасних умовах недійове без її владного забезпечення. Принцип системності орієнтує дослідника на розкриття цілісності об'єкта, на вияв його багатогранних зв'язків. Держава та право — система надзвичайно складна Й багатофакторна, кожна складова цієї системи є також система і потребує окремого вивчення. Це стосується держави в цілому, органів влади та управління, суду, законодавства, його галузей і т. ін. Всі ці системи існують у тісному взаємозв'язку і взаємодії. Яке б глибоке знання ми не одержали щодо кожного з цих факторів, уявлення про історію держави і права України буде неповним, якщо поза увагою залишаться зв'язки їхньої взаємодії і взаємо-обумовлень. Принцип системності забезпечує вивчення історії держави і права та її складових частин як єдиного цілого, як системи.
Пізнання історії держави і права показує, що вони як система не залишаються незмінними. Важливим методологічним принципом у цьому контексті є принцип розвитку.