Семінарське заняття №4 (2 години) Тема: Конституційні основи громадянського суспільства в Україні (1 година)

1. Історія становлення громадянського суспільства. Формування і розвиток теорії громадянського суспільства.

2. Поняття громадянського суспільства. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства.

3. Соціально-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства.

4. Конституційні основи формування і розвитку громадянського суспільства в Україні. Основні інститути громадянського суспільства і конституційні засоби забезпечення їх функціонування в Україні.

Базова літуратера: 1, 95, 114, 127, 139, 252, 254, 259, 260, 268, 269, 270, 280, 292, 394, 395, 460, 477, 492, 504, 505, 525, 535, 546, а також джерела мережі Інтернет. Інші нормативно-правові та правозастосовні акти та інші джерела вказуються лектором щодо кожної теми додатково при проведенні лекційних занять.

Допоміжна література: 31, 104, 105, 119, 146, 148, 151, 152, 164, 194, 246, 299, 308, 318, 381, 429, 505, 514.

Тема: Конституційний статус людини і громадянина в Україні (1 година)

1. Понятійні засоби, що визначають правовий статус особистості. Принципи конституційного статусу людини і громадянина.

2. Поняття і юридична природа конституційних прав і свобод людини і громадянина. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індивідуальних і колективних прав. Конституційні обов'язки людини і громадянина.

3. Гарантії здійснення прав і свобод людини і громадянина.

4. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про права та свободи людини і громадянина.

Базова літуратера: 1, 95, 114, 127, 139, 252, 254, 259, 260, 268, 269, 270, 280, 292, 394, 395, 460, 477, 492, 504, 505, 525, 535, 546, а також джерела мережі Інтернет. Інші нормативно-правові та правозастосовні акти та інші джерела вказуються лектором щодо кожної теми додатково при проведенні лекційних занять.

Допоміжна література: 12, 39, 65, 69, 76, 79, 81, 83, 86, 88, 90, 91, 142, 143, 173, 178, 181, 204, 207, 208, 230, 233, 237, 265, 358, 365, 371, 375, 414, 417-421, 438, 493, 501, 533, 561, 566.

6. Самостійна робота

Юридична підготовка кадрів в умовах побудови демократичної правової держави якісно змінюється. Юрист стає однією з ключових фігур у кадровому забезпеченні правової та політичної реформ, що від­буваються в державі, його підготовка вимагає перебудови навчального процесу, оптимізації співвідношення в процесі навчання фундамен­тальних і прикладних положень навчальної дисципліни, інтеграції науки – навчального процесу – державно-правової практики, форму­вання творчої особистості молодого фахівця. Місце конституційного права в системі права, його роль у професійній підготовці юриста й роз­ташування в освітньо-професійній програмі вищої школи за професій­ним спрямуванням «0304. Право» обумовлює необхідність впрова­дження з цієї навчальної дисципліни сучасних досягнень вузівської педагогіки, нових навчально-організаційних форм і методів навчання з пріоритетним використанням методів активного навчання.

З їхнього арсеналу Робочі плани з навчальних та спеціальних дис­циплін сучасної конституціоналістики поряд з наведеними традицій­ними формами і методами навчання містять:

ПР – практикуми, орієнтовані на вирішення проблемних ситуа­цій, організацію дискусій і підготовки експертних висновків на основі чинного законодавства;

ІІМ – імітаційно-ігрове моделювання ситуацій в галузі державно-правового будівництва;

ОНП – організаційно- та нормативно-правове проектування;

РР – розігрування ролей;

ДІ – ділові ігри;

ОДГ – організаційно-діяльнісні гра;

ЕО – експрес-опитувания студентів;

ПК – програмований (машинний і безмашинний) контроль знань, умінь, навичок студентів;

КРД – контрольні роботи з використанням діапозитивів (викла­дач демонструє діапозитив, що містить питання і 3-5 варіантів відпо­відей, студент заповнює контрольну картку, позначаючи номери пра­вильних відповідей);

ТЗ – тестові завдання.

Найскладнішими, трудомісткими для студентів і викладачів, але водночас і найцікавішими, що розкривають творчий потенціал особис­тості студента, є методи ІІМ, що їх проводять у навчальний або позана-вчальний час, у процесі акцій, що організуються кафедрою спільно зі студентським науковим товариством, на засіданнях студентського дис­кусійного клубу публічного права при кафедрі конституційного права.

При цьому студенти мають розуміти, що повна нормативно-право­ва заорганізованість, урегульованість суспільних відносин, що станов­лять предмет конституційного права, неможлива й недоцільна. Експе­риментування в цій сфері можливе у досить вузьких межах, які нерідко не дають підстав для репрезентативних (відповідних всьому обсягу до­сліджуваного об'єкта) висновків. ІІМ в цих умовах – незамінний ме­тод і засіб не лише навчання, а й пошуку оптимального розв'язання науково-практичних завдань.

Цей метод забезпечує навчально-науково-практичну інтеграцію професійної підготовки державних та муніципальних службовців, ін­ших осіб, які ведуть юридичну діяльність, відображає можливість пе­ревірки на здійсненність науково-практичних рекомендацій щодо вдо­сконалення юридичної діяльності. Зміст методу – імітування протиріч між різнопредметними (міжгалузевими) знаннями та ситуаціями, що професійно недиференційовані. На відміну від ПР, цей метод, в тому числі ДІ і ОДГ, не вимагає обов'язкового банкування ситуацій. Тут провідний викладач (в ролі ігротехніка та професіонала-предметника) дає можливість студентам освоювати різнопредметні знання не лише в єдності, але й в реальних суперечностях, характерних для майбутньої діяльності, а також забезпечує індивідуально-творчий підхід до право-застосовчої імітованої ситуації.

Гра містить дві стадії: оргпроектну і власне ігрову. На першій ста­дії визначають кількість та рольові позиції учасників, склад ігрових підгруп, їх мету, можливі тенденції гри, ігрову стратегію, формують регламент і сценарій гри. На оргпроектній стадії можливо почати залу­чення учасників до гри шляхом нарад та предігрових засідань. Ігрова стадія починається з установчого засідання учасників, на якому ви­значають проблематику ігор, доводять до учасників регламент ігор, об­говорюють функціональну організованість підгруп. Гру залежно від характеру ситуації, вступних даних організують за групами, а потім на спільному засіданні, де обговорюють доповіді підгруп. Після цього можливе повернення до групових засідань або обробка підсумкового матеріалу.

Банк ситуацій для ігор розробляє кафедра. Рекомендується вико­ристовувати результати дослідницької роботи кафедри (за бюджетними і договірними темами). Фабулу (ситуацію), сценарій і проблемати-зацію гри може запропонувати студент.

Під час підготовки до вище перерахованих видів занять студенти вивчають мате­ріали з усього комплексу теоретичних питань плану і завдань з теми. На заняттях викладач розподіляє час на питання, практикуми та інші види робіт, визначає, які питання підлягають обговоренню і в якій фор­мі, які завдання слід виконувати на заняттях і в процесі самостійної навчальної роботи студентів. Викладач може використовувати прийо­ми контролю «виживання» знань, вдаючись до ЕО, КРД, ПК, ТЗ за вивченими темами.