Теми рефератів

1. Релігійна відповідь на питання про сенс життя. 2. Вплив релігії на соціальне життя сьогодення. 3. Роль релігії у трансформації українського суспільства та становлення незалежної української держави. Анімістична теорія Є.Тейлора (по матеріалам книги Є.Тейлора “Первісна культура”). 4.Особливості магії на ранніх етапах розвитку суспільства (по матеріалам книг Дж. Фрезера “Золота вітка”). 5. Родоплемінні культи на території України у минулому. 6. Релігія стародавнього Єгипту. 7. Релігія стародавньої Греції. 8. Релігія стародавнього Риму. 9.Система йоги с релігійної та медичної точки зору. 10. Сутність конфуціанства як релігійно-філософської системи. 11.Старий Заповіт: структура, еволюція, головні герої та події. 12. Кабала та кабалістика. 13. Буддизм як шлях індивідуального духовного самовдосконалення. 14. Коран як Святе Письмо мусульманам. 15. Релігійний фанатизм в історії та сучасному житті. 16. Багатогранність релігійного досвіду з точки зору У. Джемма (по книзі “Многообразие религиозного опыта”). 17. Психологічні коріння релігії з точки зору З. Фрейда ( по книзі “Тотем і табу”). 18.Особливості психології віруючих у медичній діяльності.

Філософія

1. Цілі і задачі дисципліни.

1.1. Цілі щодо викладення дисципліни.

Програма з філософії призначена для студентів у відповідній галузі наук, зокрема у медичній налузі. Вона створена з урахуванням стратегічних положень Державної національної програми “Освіта” /Україна ХХ1 століття/, Національної Доктрини розвитку освіти в Україні, Закону України про вищу освіту, а також Концепції неперервної багатоступеневої підготовки спеціалістів в Україні.

Філософія вважається фундаментальною гуманітарною дисципліною, вивчення якої є основою гуманітарної складової підготовки спеціалістів.

Робоча програма, що розроблена кафедрою, ураховує сучасні вимоги до викладання фі­лософії, досягнень світової та вітчизняної філософії, з урахуванням досвіду та наукових спря­мувань кафедри, проблем соціальної філософії, а також профілю медичного вузу.

Програма включає сучасні тлумачення філософії та її найважливіших проблем, розкри­ває зв’зок філософії з науковим (медичним) пізнанням. Програмою розкривається проблемно-діалогічний характер філософії, що позбавлений догматизму, схоластики та політизації.

Вивчення запропонованого курсу філософії допоможе аспірантам, стажистам, пошукувачам наукового ступеня кандидата наук оволодіти мудрістю на­родів та століть, формуванню якостей особистості і громадянина сучасності.

1.2. Задачі щодо вивчення дисципліни.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

-знати:

- історико-методологічні уроки філософського пізнання світу, природи та суспі­льства, їх діалектичної взаємодії, їх сучасний стан;

- понятійно-теоретичний апарат філософських знань (поняття, закони, теорії, методи, методологія та логіка пізнання і діяльності);

- загальні закономірності пізнавально-практичної діяльності суспільства, її спе­цифіку дій у професійній роботі, світові уроки пізнання;

- закономірності зв’язку та взаємовпливу філософсько-методологічного та конк­ретно-наукового (спеціального) пізнання;

- загальні методи пізнання та діяльності: аналіз - синтез, індукція - дедукція, іс­торичне - логічне, діалектика - метафізика, сходження від конкретного до абс­трактного;

- методи методологічного аналізу сучасного стану суспільного розвитку, його найважливіших сфер (наука, культура, медицина), перспектив їх подальшого розвитку.

- вміти:

- кваліфіковано користуватися понятійно-теоретичним апаратом філософії у практичній (пізнавальній) діяльності;

- застосовувати знання загальних закономірностей пізнавальної діяльності при вирішенні актуальних проблем конкретно-медичного пізнання;

- методологічно вірно використовувати уроки пізнавального досвіду в професій­ній діяльності;

- професійно застосовувати загальні методи пізнання та діяльності;

- здійснювати методологічний аналіз сучасного стану суспільного розвитку, його найважливіших сфер, сфери професійної діяльності.

3. Перелік дисциплін, що забезпечують дану дисципліну:

Філософія є фундаментальною гуманітарною дисципліною, вивчення якої є осно­вою гуманітарної складової підготовки спеціаліста. Тому усі дисципліни гуманітарного фаху спираються на філософію як на методологічно основну дисципліну. Філософія як гуманітарна наука медичного вузу може спиратися лише на шкіль­ний курс суспільствознавства.

2. Зміст дисципліни.

1. Лекції, їх зміст.

1. Світогляд людини та філософія. Філософія як наука. Історія філософії, структура та функції предмету й світогляду людини. Проблема методу у філософії. Філософія і медицина.

(настановна лекція )

2. Філософія країн Заходу. Основні етапи розвитку філософії: антична філософія, космоцентризм, середньовіччя і теологічна філософія, філософія Відродження. Антропоцентризм. Філософія XV-XVII віків. Украінська філософська думка XVII-XVIII століття. Проблема людини у французській та німецькій філософії (Д.Дідро, Вольтер, Руссо, Гольбах, І.Кант, Гегель, Л.Фейербах). Філософія у системі духовної культури. Вітчизняна філософія ХІХ-ХХ століть.

3. Філософська думка в Україні. Зародження філо­софії в Київській Русі. Культурно-філософське значення прийняття християнства на Русі. Антро­пологічна спрямованість вітчизняної філософії. Творчість Костянтина (Кирила) - філософа 1Х ст. та її історичне значення. Реальні стосунки філо­софії та богослов’я XI - XII ст. Реформаційні та гуманістичні тенденції у вітчизняній філософії XV - XVIII ст. (І.Вишенський, Ф.Прокопович, Г.Сковорода). М.В.Ломоносов - засновник нау­ково-матеріалістичної тенденції у вітчизняній фі­лософії. Києво-Могилянська академія, діяльність П.Могили. Розвиток філософії в XVIII - Х1Х ст. Філософські та суспільно-політичні погляди ро­сійських та українських демократів. Взаємозв’зок філософії та матеріалістичної науки, медицини. Російська релігійно-містична філософія Х1Х ст. Проблеми розвитку філософії в радянський пе­ріод: втрати і досягнення. Філософські питання сучасної медицини.

2. Семінарські заняття, їх зміст та обсяг у годинах.

1. Світогляд людини та філософія. Про­блема пізнання світу та людини, їх відношень. Історичні форми (міфологія, релігійний, науковий світогляд) та види світогляду (буденний та теоретич­ний, частковий та цілісний). Світогляд та професія лікаря, проблеми форму­вання наукового світогляду лікаря. Фі­лософія як система всезагальних знань про світ та людину, а також форма са­мосвідомості людини й суспільства сто­совно видів і напрямків людської діяль­ності. Проблема методу у філософії як теоретичне узагальнення прийомів та засобів пізнання і його історичного до­свіду. Діалектика та її альтернативи. Мі­сце філософських знань у структурі ці­лісного наукового світогляду. (настановочне заняття)

2. Філософія країн Заходу. Основні етапи розвитку філософії: антична філософія, космоцентризм, середньовіччя і теологічна філософія, філософія Відродження. Антропоцентризм. Філософія XV-XVII віків. Украінська філософська думка XVII-XVIII століття. Проблема людини у французській та німецькій філософії (Д.Дідро, Вольтер, Руссо, Гольбах, І.Кант, Гегель, Л.Фейербах). Філософія у системі духовної культури. Вітчизняна філософія ХІХ-ХХ століть.

3. Філософська думка в Україні. Заро­дження філософії в Київській Русі. Культурно-філософське значення при­йняття християнства на Русі. Антропо­логічна спрямованість вітчизняної філо­софії. Творчість Костянтина (Кирила) - філософа 1Х ст. та її історичне зна­чення. Реальні стосунки філософії та бо­гослов’я XI - XII ст. Реформаційні та гуманістичні тенденції у вітчизняній фі­лософії XV - XVIII ст. (І.Вишенський, Ф.Прокопович, Г.Сковорода). М.В.Ломоносов - засновник науково-ма­теріалістичної тенденції у вітчизняній філософії. Києво-Могилянська академія, діяльність П.Могили. Розвиток філосо­фії в XVIII - Х1Х ст. Філософські та су­спільно-політичні погляди російських та українських демократів. Взаємозв’зок філософії та матеріалістичної науки, ме­дицини. Російська релігійно-містична філософія Х1Х ст. Проблеми розвитку філософії в радянський період: втрати і досягнення. Філософські питання сучас­ної медицини.

4. Буття, матерія, свідомість. Буття, матерія, свідомість. Категорія буття, її зміст. Проблема субстанції. Рух, його форми. Природничо-науковий аспект аналізу теми. Простір, час. Свідомість як відображення ідеального. Мова. Ятрогенія. Місце психотерапії в сучасному житті та структурі лікувальної діяль­ності.

5. Людина та її діяльність. Життя і дія­льність людини як предмет науки і фі­лософії. Критика біологізаторських та соціологізаторських тлумачень людини. Наукові дані про біогенні та соціогенні фактори антропосоціогенезу. Діалектика природного, біологічного та соціального в людині. Матеріально-виробнича дія­льність людини. Природа і суспільство: їх єдність та протирічність. Сучаний екологічний стан людства як наслідок виробничої діяльності і пошуки шляхів його вирішення. Лікувально-профілак­тична діяльність як вид діяльності лю­дини, її соціальне призначення та форми прояву. Духовна пізнавальна діяльність людини: мета , основні засоби, найваж­ливіші проблеми. Характер творчої дія­льності людини. Культурно-гуманістич­ний зміст творчості людини. Місце тво­рчості у лікарській діяльності. Проблема індивідуального життя та здоров’я лю­дини. Людина і людство. Сенс життя.