Тема 24. Проектування лінійних споруд зв'язку

1. ВИХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

3. ВИМОГИ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

4. СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

1. ВИХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

Проект є комплексним техніко-економічним документом, у якому технічна й економічна сторони будівництва тісно пов'язані.

Проекти на будівництво нових, а також реконструкцію і розширення діючих підприємств повинні насамперед містити розрахунки, що обґрунтовують, що, де й у якій черговості треба будувати для всілякого скорочення термінів введення в експлуатацію виробничих потужностей, об'єктів і одержання найбільших результатів при найменших витратах. На стадії розробки проекту значною мірою вирішуються основні питання економіки будівництва й економіки експлуатації майбутнього об'єкта (підприємства, будинку, споруди).

Проектом відповідно до призначення будівництва визначаються характер і тип возводимого будинку, споруди, що будується, його технічні рішення. Від прийнятих у проекті рішень залежать: обсяг майбутніх будівельно-монтажних робіт, тривалість будівництва, економічні показники по будівництву й експлуатації возводимых підприємств і споруджень.

Проектні рішення розробляються з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки для того, щоб споруджуванні і реконструйовані підприємства, спорудження до часу їх запровадження в дію були технічно передовими і мали високі технічні й економічні показники.

Проектування нового будівництва, розширення і реконструкції діючих підприємств, будинків і споруджень здійснюється в більшості державними проектними інстритутами.

Затрати на лінійні споруди сягають 50-70% загальних капіталовкладень на спорудження зв"язку. Тому під час проектування ліній зв"язку особлива увага повинна приділятись зменшенню питомої ваги витрат на будівництво та експлуатацію ліній так як це має особливу економічне значення.

Процес проектування як правило складається із завдання на проектування і самого проекту. Проект може розроблятись в один або два етапи. При двоетапном проектуванні спочатку розробляється технічний проект в якому викладаються усі основні технічні рішення та визначається вартість будівництва споруди а після його затвердження розробляються робочі креслення. Такі проекти складаються для технічно-складних та великих об'єктів із викорастинням нової неосвоєної техніки. У випадку одностадійного проектування відразу розробляється техноробочий проект, що включає всі основні рішення технічного проекту і робітники креслення.

Нижче приводиться зміст усіх трьох складових частин проектування-завдання, техпроект, робочі креслення.

У техноробочому проекті одночасно зважуються ті ж питання, що і при розробці технічного проекту і робочих креслень.

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Важливим елементом підготовки спеціалістів з технічного обслуговування є виконання курсових проектів та курсових робіт, в процесі якого закріплюються. Поглиблюються та узагальнюються знання, одержані учнями за час навчання. Застосовуючи ці знання до комплексного вирішення конкретного фахового завдання, учень набуває практичних навичок та досвіду самостійного вирішення технічних задач, уміння використовувати в роботі сучасні досягнення науки і техніки.

Курсовий проект (КП) виконується протягом навчального семестру у відповідності з навчальним планом спеціальності.

Тематика КП повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов‘язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Курсовий проект в своїй основі має конкретний об‘єкт проектування – пристрій, блок, вузол, конструкцію, технологічний процес тощо і є комплектом текстової (пояснювальна записка, відомості, специфікації тощо) та графічної (схеми, креслення тощо) конструкторської документації.

Перед учнями, які виконують КП, ставляться такі завдання:

1.1 Отримати навички пошуку науково-технічної інформації, аналізу навчальної та наукової літератури, складання списку бібліографії.

1.2 Навчитися здійснювати аналіз літератури, виділяти головне, робити висновки та вносити конкретні пропозиції.

1.3 Сформувати вміння використовувати теоретичні знання для розв'язування конкретних практичних завдань.

1.4 Здійснити творчий підхід при виконанні курсового проекту, ініціативу, самостійність, пошук оригінальних рішень.

1.5 Самостійно працювати з комп'ютерною технікою, лабораторним обладнанням і вимірювальними приладами, використовуючи при цьому сучасні інформаційні засоби та технології.

1.6 Уміти обгрунтувати отримані результати та захистити їх.

1.7 Уміти порівнювати точки зору й логіку авторів, які висловлюють дискусійні проблеми, знаходити слабкі та сильні сторони в різних роботах, визначати рівень розробки різноманітних питань.

1. ВИМОГИ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

2.1 Викладання розробки даної теми на основі літературних джерел (що розроблено, які проблеми). Виклад матеріалу не повинен бути простим переказом або конспектом декількох джерел. Потрібно співставити погляди різних авторів, виявити протиріччя, якщо вони є, знайти оптимальні рішення, висловити ставлення до опрацьованої літератури, виділити проблемні питання.

2.2 Зміст КП повинен виявити здатність учня аналізувати фактичний матеріал, відбирати та класифікувати його по темах, ознаках, порівнювати факти, робити необхідні узагальнення, висновки, співставляти їх із науковими положеннями.

2.3 Дотримання вимог щодо рекомендованої структури та зовнішнього оформлення роботи.

2.4 Результативність досліджень, конкретність висновків і рекомендацій.

2. СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Курсовий проект має таку структуру.

3.1 ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ

Титульний аркуш повинен оформлятися на бланку, виконаному друкарським способом і заповнюватися креслярським шрифтом або машинописом.

Приклад заповнення титульних аркушів КП приведена у додатку № 1.

3.2 ЗМІСТ

Зміст пояснювальної записки (ПЗ) оформляють на окремих аркушах і розміщують після завдання на проект.

Слово "Зміст" розміщують посередині сторінки з великої літери. У змісті мають бути приведені порядкові номери і назви розділів при необхідності -підрозділів, пунктів, підпунктів, параграфів тощо, а також додатків із поданням їх позначення та заголовків із зазначенням номерів сторінок, на яких вони приведені.

Зміст включають у загальну кількість аркушів ПЗ. У змісті потрібно найбільш повно та логічно правильно розкрити тему КП.

Перший і наступні аркуші ПЗ повинні мати основні написи за ГОСТ 2.104. Примірний зміст КП вміщено у додатку № 2.

3.3 ВСТУП

У вступній частині КП потрібно висвітлити наступні питання:

— актуальність і новизна теми;

— обґрунтування вибору теми;

— правильно та в повному об'ємі визначити, виходячи з теми: предмет, об'єм і завдання дослідження;

— очікуваний економічний ефект.

3.4 ОСНОВНА ЧАСТИНА

У ній викладається інтерпретація теми в світі сучасних теорій, аналізуються точки зору на дану проблему та практичні рекомендації по її вирішенню, які запропоновані різними авторами, розробляється й пропонується особиста позиція учня.

В основній частині всебічно висвітлюються всі питання змісту курсового проекту, аналізується підібрана учнем література.

У відповідності із змістом основна частина ділиться на розділи, підрозділи.

3.5 ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

У цій частині підводяться підсумки КП, висвітлюються логічні висновки, які випливають із змісту основної частини, вносяться конкретні практичні рекомендації, які виходять із висновків.

Тут же автор КП показує перспективи вирішення питань, які пов'язані з даною проблемою та практичне їх вирішення в майбутньому.

3.6 ДОДАТКИ

Матеріали, що доповнюють КП розміщують у додатках, які являються самостійним розділом КП. У додатки можуть входити такі матеріали:

— графічний матеріал (схеми, діаграми, креслення);

— таблиці великого формату;

— розрахунки;

— опис апаратури та приладів;

— опис алгоритмів і програм задач, що розв'язуються на комп'ютері;

— технологічні карти;

— специфікації;

— фотографії;

— ілюстрації тощо.

В окремих випадках дозволяється за погодженням із керівником вміщувати ілюстраційний матеріал у тексті курсового проекту. Забороняється використовувати як ілюстрації вирізки з газет, журналів і книг.

3.7 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРА ТУРИ

Список літератури, яку використав учень, є важливою частиною КП. Бібліографічні дані про літературу повинні бути повними та точними.

Перелік використаних при написанні КП бібліографічних матеріалів поділяється на такі рубрики:

1. Монографії, збірники наукових праць, книги, підручники, методичні посібники і рекомендації, збірники нормативних документів, журнальні статті в алфавітному порядку.

Дані про вищезгадані видання, крім журнальних і газетних статей, подаються в такому порядку:

— прізвище та ініціали автора чи авторів згідно абетки;

— повна назва книги;

— місце видання (назва міст Києва, Москви, Ленінграда чи Санкт-Петербурга записується відповідно К., М., Л., СПб.; в інших випадках назва міста не скорочується);

— назва видання (Вища школа, Освіта). При вказуванні видавництва або інших елементів бібліографічного опису можна користуватися скороченнями: Міністерство освіти і науки України - МОіН України; редакція - ред.; том - Т, тощо;

— кількість сторінок видання.

Посилаючись на журнальні статті, зазначають такі дані:

— прізвище, ініціали авторів;

— назва статті;

— назва журналу без скорочень;

— рік видання;

— номер журналу;

• номери сторінок, на яких розміщена стаття.

Література іноземною мовою перераховується окремим списком, який вміщується після списку літератури українською мовою.

У списку літератури джерела повинні мати наскрізну нумерацію арабськими цифрами.

У тексті при посиланні на джерело зазначається його порядковий номер у квадратних дужках, наприклад [3,21]. Це означає, що тут цитується текст зі сторінки 21 третього джерела в списку використаної літератури.

При складанні бібліографії учню необхідно звернутись до працівника бібліографічного відділу бібліотеки та до керівника КП.

Зразок оформлення списку використаної літератури подано в додатку №3.