- •59. Порівняння електричної та гравітаційної взаємодії.Закон Кулона.
- •61. Електричне поле.Напруженість і потенціал поля.
- •62.Енергія електричного поля
- •63. Теорема Гаусса
- •64.Електричне поле в діелектриках.
- •65. Поляризація діелектриків, діелектрична сприйнятливість, діелектрична проникність речовини.
- •66.Умови на границі двох діелектриків.Електричне зміщення.
- •67.Типи Діелектриків.Сегментоелектрики.
- •68.Провідники в електричному полі.
- •69. Енергія електростатичного поля
- •70.Різниця потенціалів. Напруга.
- •71.Електроємність.Конденсатори.Зєднання конденсаторів.
- •72.Постійний електричний струм.Закон Ома.
- •73.Потужність.Закон Джоуля-Ленца.Електрорушійна сила.
- •74.Зєднання опорів.Резистори.
- •75.Правило.Кіргофа.Шунт.Додатковий опір.
- •76.Нагрівні прилади.ТеНи
- •77.Магнітний потік.Робота з переміщенням провідника і контуру зі струмом у магнітному полі.
- •78.Електромагнітна індукція.Правило Ленца.
- •79.Явища самоіндукції. Взаємна індукція
- •80.Енергія магнітного поля.
- •81.Типи магнетиків.Точка кюрі.
- •83.Основи теорії Максвели для електромагнітного поля.
- •84.Рівняння Максвелла в диференціальній формі.
- •85. Рух зарядженої частинки в електромагнітному полі
- •86.Геометрична оптика.
- •87.Явище повного внутрішнього відбивання.Кут Брюстера.
- •88.Визначення показника заломлення рідини рефрактометром.
- •90.Інтерференція світла.Когерентність світлових хвиль.
- •91.Дифракція світла.
- •93. Дифра́кція Фраунго́фера
- •94.Дифракційна решітка.Формула Вульфа-Бегга
- •95.Застосування дифракції. Визначення довжини хвилі за допомогою дифракційної решітки.
- •96.Дисперсія світла.Аномальна та нормальна дисперсія.
- •97.Поляризація світла.Поляризатори.Природне та поляризоване світло.
- •98. Теплове випромінювання
- •99.Природа теплового випромінювання
- •100.Закони Кірхгофа.Стефана Больцмана та Віна,
- •101.Пірометри.
- •103.Застосування лазерів.
- •104.Напівпровідники.
- •105.Визначення параметрів напівпровідникових приладів.
- •106.Мікросхеми.Чіпи.Компютери.
- •107.Склад атомного ядра.Протони.Нейтрони.Нуклони.
- •108.Масове тіло.Ізотопи.
- •109.Ядерні сили.Ядерні реакції.Радіоактивність.
- •110.Взаємодія заряджених частинок,квантів і нейтронів з речовиною.
- •111.Елементи дизометрії.
- •82.Магнітне поле в речовині.
66.Умови на границі двох діелектриків.Електричне зміщення.
Будь-яка кордон розділу двох середовищ можна вважати пласкою досить малому ділянці. З іншого боку, не більше досить малого ділянки полі векторів , , вважатимуться однорідним з кожної зі сторін. Складові зазначених векторівDn,En,Pn, перпендикулярні до кордону, називаються нормальними, а паралельні кордоні, -тангенциальними компонентами.
На незарядженої кордоні двох діелектриків нормальні і тангенціальні компоненти перетворюються так:
Ліва співвідношення виходить з теореми Гаусса, застосованої до області у формі дуже тонкого паралелепіпеда, серединної площиною якого є кордон розділу діелектриків. Для здобуття другої співвідношення залучається теорема про циркуляції.
Електричний потік - потік вектора електричної індукції () через поверхню (не обов'язково замкнуту).
Відомо, що напруженість електричного поля залежить від властивостей фізичного середовища, в якому діє електричне поле (). Тому для повної характеристики електричного поля вводиться фізична величина, котра має назву електричної індукції(або електричного зміщення). В загальному випадку довільної поверхні необхідно брати інтегральний вираз для потоку вектора електричної індукції:
.
67.Типи Діелектриків.Сегментоелектрики.
Діелектриками (або ізоляторами) називаються речовини, які не здатні проводити електричний струм.
У природі ідеальних ізоляторів не існує, вони проводять струм в [image] разів гірше ніж провідники.
Напруженість електричного поляв діелектрику є меншою ніж напруженість такого ж поля у вакуумі. Співвідношення:
— визначає діелектричну проникність. Тут Е — напруженість поля, яка створювалася б за одинакових умов увакуумі, Е0 — напруженість у діелектрику. Очевидно, що у вакуумі .
За агрегатним станом діелектрики поділяють на
газоподібні (більшість газів);
рідкі (гліцерин,олія, хімічно чиставода);
тверді (пластмаси,скло, полімерні смоли).
Основні електричні характеристики:
Питомий електричний опір,
Діелектрична проникність,
Тангенс кута діелектричних втрат,
Напруженість електричного поляза якої відбуваєтьсяпробій.
Діелектрики поділяються на три типи.
І. Неполярні діелектрики – це діелектрики, які складаються з молекул, центри мас позитивних і негативних зарядів яких збігаються за відсутності електричного поля
IІ. Полярні діелектрики – це діелектрики, в яких центри мас позитивних і негативних зарядів не збігаються, тобто мають асиметричну будову
ІІІ Іонні діелектрики – це речовини, молекули яких мають іонну будову. Прикладом таких діелектриків є та інші
Сегнетоеле́ктрики або фероеле́ктрики — речовина, яка має спонтанний дипольний електричний момент в одній із кристалічних фаз, що існує в певному діапазоні температур.
Прикладом сегнетоелектрика є сегнетова сіль, від назви якої походить назва класу речовин, а також титанат барію.
Особливістю сегнетоелектриків, яка визначає їхнє значення для електроніки, є аномально велике значення діелектричної проникностів полярній фазі.
Поляризовністьсегнетоелектриків α в неполярній фазі зростає при наближенні до температурифазового переходуза законом:,
де С — константа для даного матеріалу, T — температура, а інша стала, яка називаєтьсятемпературою Кюрі-Вейса й близька за значенням до температури Кюрі. Як видно, навіть у неполярній фазі в околі фазового переходу значення поляризовності аномально велике.