- •59. Порівняння електричної та гравітаційної взаємодії.Закон Кулона.
- •61. Електричне поле.Напруженість і потенціал поля.
- •62.Енергія електричного поля
- •63. Теорема Гаусса
- •64.Електричне поле в діелектриках.
- •65. Поляризація діелектриків, діелектрична сприйнятливість, діелектрична проникність речовини.
- •66.Умови на границі двох діелектриків.Електричне зміщення.
- •67.Типи Діелектриків.Сегментоелектрики.
- •68.Провідники в електричному полі.
- •69. Енергія електростатичного поля
- •70.Різниця потенціалів. Напруга.
- •71.Електроємність.Конденсатори.Зєднання конденсаторів.
- •72.Постійний електричний струм.Закон Ома.
- •73.Потужність.Закон Джоуля-Ленца.Електрорушійна сила.
- •74.Зєднання опорів.Резистори.
- •75.Правило.Кіргофа.Шунт.Додатковий опір.
- •76.Нагрівні прилади.ТеНи
- •77.Магнітний потік.Робота з переміщенням провідника і контуру зі струмом у магнітному полі.
- •78.Електромагнітна індукція.Правило Ленца.
- •79.Явища самоіндукції. Взаємна індукція
- •80.Енергія магнітного поля.
- •81.Типи магнетиків.Точка кюрі.
- •83.Основи теорії Максвели для електромагнітного поля.
- •84.Рівняння Максвелла в диференціальній формі.
- •85. Рух зарядженої частинки в електромагнітному полі
- •86.Геометрична оптика.
- •87.Явище повного внутрішнього відбивання.Кут Брюстера.
- •88.Визначення показника заломлення рідини рефрактометром.
- •90.Інтерференція світла.Когерентність світлових хвиль.
- •91.Дифракція світла.
- •93. Дифра́кція Фраунго́фера
- •94.Дифракційна решітка.Формула Вульфа-Бегга
- •95.Застосування дифракції. Визначення довжини хвилі за допомогою дифракційної решітки.
- •96.Дисперсія світла.Аномальна та нормальна дисперсія.
- •97.Поляризація світла.Поляризатори.Природне та поляризоване світло.
- •98. Теплове випромінювання
- •99.Природа теплового випромінювання
- •100.Закони Кірхгофа.Стефана Больцмана та Віна,
- •101.Пірометри.
- •103.Застосування лазерів.
- •104.Напівпровідники.
- •105.Визначення параметрів напівпровідникових приладів.
- •106.Мікросхеми.Чіпи.Компютери.
- •107.Склад атомного ядра.Протони.Нейтрони.Нуклони.
- •108.Масове тіло.Ізотопи.
- •109.Ядерні сили.Ядерні реакції.Радіоактивність.
- •110.Взаємодія заряджених частинок,квантів і нейтронів з речовиною.
- •111.Елементи дизометрії.
- •82.Магнітне поле в речовині.
61. Електричне поле.Напруженість і потенціал поля.
Електричне поле — одна зі складових електромагнітного поля, що існує навколо тіл або частинок, що мають електричний заряд, а також у вільному вигляді при зміні магнітного поля (наприклад, в електромагнітних хвилях). Електричне поле може спостерігатися завдяки силовому впливу на заряджені тіла.
Кількісними характеристиками електричного поля є вектор напруженості електричного поля , що визначається як сила, яка діє на одиничний заряд, та вектор електричної індукції .
У випадку, коли електричне поле не змінюється з часом, його називають електростатичним полем.
Напру́женість електри́чного по́ля — це векторна фізична величина, яка дорівнює силі, яка діє у даній точці простору у даний момент часу на пробний одиничний електричний заряд у електричному полі.
де —сила,—електричний заряд,— напруженість електричного поля.
В системі СІвимірюється у В/м, на практиці здебільшого у В/см.
Потенціал електричного поля - енергетична характеристика електричного поля; скалярна величина, що дорівнює відношенню потенціальної енергії заряду в полі до величини цього заряду. В СІ потенціал електричного поля вимірюється у вольтах.
У електростатиціелектростатичний потенціал визначається згідно із співвідношенням
,
де -напруженість електричного поля.
Електростатичний потенціал визначений із точністю до довільної сталої. На практиці найчастіше за початок відліку служать потенціал заряду на нескінченості, або потенціал землі.
В системі одиниць СІі на практиці вимірюється увольтах.
62.Енергія електричного поля
Електричне поле викликає переміщення вільних зарядів і може виконувати роботу, а це значить, що воно має енергію. Енергія електричного поля W задається формулою , де інтегрування проводиться по всьому простору [1]. Відповідно, густина енергії електричного поля задається формулою
Енергія електричного поля системи заряджених провідників із зарядами qi дорівнює , де φi — потенціали провідників.
63. Теорема Гаусса
Теорема Гауса - один із основних законів електростатики, еквівалентнийзакону Кулона, твердження про зв'язок міжпотокомвектора електричної індукціїчерез замкнену поверхню, і сумарнимзарядом, в об'ємі, оточеному цією поверхнею. Теорема Гауса справедлива також для змінних полів і є одним ізосновних законів електродинаміки.
В системі СІтеорема Гауса має вигляд:
,
де D - вектор електричної індукції, - сумарний електричний заряд в об'ємі, оточеному поверхнею S:
де -густина заряду.
В гаусовій системі одиниць СГСГ теорема Гауса формулюється
,
де -напруженість електричного поля.
Теорема Гауса, як одне з основних рівнянь електродинаміки, загалом, справедлива і для середовища, у своїй основній формі. Наприклад, використовуючи систему СГС:
,
якщо під Q розуміти всі заряди, враховуючи мікроскопічні. Однак, присутність зовнішнього заряду призводить до перерозподілу мікроскопічних зарядів у речовині. Тому, якщо внести зовнішній заряд q в діелектрик, то деякі із мікроскопічних зарядів, змістившись, покинуть той об'єм, по якому проводиться інтегрування, інші - увійдуть у цей об'єм зовні - речовина поляризується.