- •59. Порівняння електричної та гравітаційної взаємодії.Закон Кулона.
- •61. Електричне поле.Напруженість і потенціал поля.
- •62.Енергія електричного поля
- •63. Теорема Гаусса
- •64.Електричне поле в діелектриках.
- •65. Поляризація діелектриків, діелектрична сприйнятливість, діелектрична проникність речовини.
- •66.Умови на границі двох діелектриків.Електричне зміщення.
- •67.Типи Діелектриків.Сегментоелектрики.
- •68.Провідники в електричному полі.
- •69. Енергія електростатичного поля
- •70.Різниця потенціалів. Напруга.
- •71.Електроємність.Конденсатори.Зєднання конденсаторів.
- •72.Постійний електричний струм.Закон Ома.
- •73.Потужність.Закон Джоуля-Ленца.Електрорушійна сила.
- •74.Зєднання опорів.Резистори.
- •75.Правило.Кіргофа.Шунт.Додатковий опір.
- •76.Нагрівні прилади.ТеНи
- •77.Магнітний потік.Робота з переміщенням провідника і контуру зі струмом у магнітному полі.
- •78.Електромагнітна індукція.Правило Ленца.
- •79.Явища самоіндукції. Взаємна індукція
- •80.Енергія магнітного поля.
- •81.Типи магнетиків.Точка кюрі.
- •83.Основи теорії Максвели для електромагнітного поля.
- •84.Рівняння Максвелла в диференціальній формі.
- •85. Рух зарядженої частинки в електромагнітному полі
- •86.Геометрична оптика.
- •87.Явище повного внутрішнього відбивання.Кут Брюстера.
- •88.Визначення показника заломлення рідини рефрактометром.
- •90.Інтерференція світла.Когерентність світлових хвиль.
- •91.Дифракція світла.
- •93. Дифра́кція Фраунго́фера
- •94.Дифракційна решітка.Формула Вульфа-Бегга
- •95.Застосування дифракції. Визначення довжини хвилі за допомогою дифракційної решітки.
- •96.Дисперсія світла.Аномальна та нормальна дисперсія.
- •97.Поляризація світла.Поляризатори.Природне та поляризоване світло.
- •98. Теплове випромінювання
- •99.Природа теплового випромінювання
- •100.Закони Кірхгофа.Стефана Больцмана та Віна,
- •101.Пірометри.
- •103.Застосування лазерів.
- •104.Напівпровідники.
- •105.Визначення параметрів напівпровідникових приладів.
- •106.Мікросхеми.Чіпи.Компютери.
- •107.Склад атомного ядра.Протони.Нейтрони.Нуклони.
- •108.Масове тіло.Ізотопи.
- •109.Ядерні сили.Ядерні реакції.Радіоактивність.
- •110.Взаємодія заряджених частинок,квантів і нейтронів з речовиною.
- •111.Елементи дизометрії.
- •82.Магнітне поле в речовині.
108.Масове тіло.Ізотопи.
Ма́сове число́, нукло́нне число́ - число нуклонівуядрі атома.
Позначається здебільшого літерою А. При позначенні елемента масове число пишуть верхнім індексом перед символом елемента, наприклад, 3He або 235U. Вживається також позначення гелій-3,уран-235.
Інші числа, які характеризують ядро: число протонів Z і число нейтронівN
A = Z+ N
Ізотопи — нуклідиодного і того самогохімічного елементу, які мають різне числонейтронів, а, отже, різнуатомну масу.
Ізотопи позначають тими самими символами, що і хімічний елемент, додаючи зверху з лівого боку символамасове число, наприклад, ізотопихлорупозначають:35Cl і 37Cl, чи масове число слідує за назвою чи символом елементу, наприклад: уран-233 чи Pu-239.
Ізотопи даного хімічного елемента мають однаковий заряд атомного ядра, тобто один порядковий номер, і займають те ж саме місце вперіодичній системі, мають однакову кількістьпротонівв ядрі атома, але відрізняються один від одного кількістюнейтронів. Так, в атомному ядрі ізотопу хлору35Cl міститься 17 протонів, оскільки порядковий номер хлору 17, і 18 нейтронів (35—17=18), а в ядрі ізотопу хлору 37Cl — 17 протонів і 20 нейтронів (37—17 = 20).
Атомна маса ізотопу виражена у вуглецевих одиницях не є цілим числом для всіх елементів окрім С-12, на відміну від масового числа, яке є завжди цілим числом рівному сумі протонів та нейтронів
109.Ядерні сили.Ядерні реакції.Радіоактивність.
Ядерна реакція - явище перетворення ядер атомів хімічних елементів і елементарних частинок.Ядерні реакції можуть відбуватися спонтанно, або у зіткненнях частинок речовини з високою енергією. Спонтанні ядерні перетворення є причиною природної радіоактивності.
Якіхімічніреакції,ядерніреакціїможутьбути ендотермічними й екзотермічнии.
Ядерні реакції поділяються на реакції розпаду та реакції синтезу. Особливим типом ядерної реакції є поділ ядра. Терміни розпад ядра і поділ ядра означають зовсім різні типи реакцій.
До складу атомного ядра входить протонів і нейтронів. Незважаючи на те, що між протонами діють сили кулонівського відштовхування, атомні ядра є досить стійкими системами. Це вказує на те, що в ядрах атомів діють специфічні сили притягання, які називають ядерними силами. Ядерні сили не можуть бути зведені ні до кулонівських, ні до молекулярних, ні до магнітних, ні до гравітаційних сил.
Радіоакти́вність (— явище мимовільного перетворення нестійкого ізотопа хімічного елементу в інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад) шляхом випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів.
Всі хімічні елементи з атомним номером, більшим за 83 — радіоактивні.
Природна радіоактивність — спонтанний розпад ядер елементів, що зустрічаються в природі.
Штучна радіоактивність — спонтанний розпад ядер елементів, отриманих штучним шляхом, через відповідні ядерні реакції.
адіоактивність залежить від кількості нестабільних ізотопів і часу їхнього життя. Система СІвизначає одиницею вимірювання активностіБекерель— така кількість радіоактивної речовини, в якій за секунду відбувається один акт розпаду. Практично ця величина не дуже зручна, тому частіше використовують позасистемні одиниці —Кюрі. Іноді вживається одиницярезерфорд.