103.Застосування лазерів.

Великі можливості відкриваються перед лазерною технікою в біології й медицині. Лазерний промінь застосовується не тільки в хірургії (наприклад, при операціях на сітківці ока) як скальпель, але й у терапії. Інтенсивно розвиваються методи лазерної локації й зв'язку. Локація Місяця за допомогою рубінових лазерів і спеціальних кутових відбивачів, доставлених на Місяць, дозволила збільшити точність виміру відстаней Земля — Місяць до декількох см. Отримано обнадійливі результати в спрямованому стимулюванні хімічних реакцій. За допомогою лазерів можна вибірково збуджувати одне із власних коливань молекули. Виявилося, що при цьому молекули здатні вступати в реакції, які не можна або важко стимулювати звичайним нагріванням. За допомогою лазерної техніки інтенсивно розробляються оптичні методи обробки передачі й зберігання інформації, методи голографічного запису інформації, кольорове проекційне телебачення.

104.Напівпровідники.

Напівпровідни́к — матеріал, електропровідність якого має проміжне значення між провідностями провідника та діелектрика. Відрізняються від провідників сильною залежністю питомої провідності від концентрації домішок, температури і різних видів випромінювання. Основною властивістю цих матеріалів є збільшення електричної провідності з ростом температури.

Напівпровідниками є речовини, ширина забороненої зони яких становить близько кількох електронвольт (еВ). Наприклад, алмаз можна віднести до широкозонних напівпровідників, а арсенід індію — до вузькозонних. До числа напівпровідників належать багато простих речовин хімічних елементів (германій, кремній, селен, телур, арсен та інші), величезна кількість сплавів і хімічних сполук (арсенід галію та ін.).

Залежно від того, чи віддає домішковий атом електрон або захоплює його, його називають донорними або акцепторними. Характер домішки може змінюватися в залежності від того, який атом решітки вона заміщує, в яку кристалографічну площину вбудовується.

Провідність напівпровідників сильно залежить від температури. Поблизу абсолютного нуля температури напівпровідники мають властивості діелектриків.

Напівпровідниковий прилад з одним електричним переходом і двома виводами називають напівпровідниковим діодом.

Різні типи напівпровідникових діодів відрізняються між собою за властивостями, призначенням та за конструкцією. Вони бувають площинними і точковими. У площинних діодах лінійні розміри переходу, що визначають його площу, значно більші від товщини.

Напівпровідниковий прилад з двома взаємодіючими переходами і трьома (чи більше) виводами, підсилювальні властивості якого зумовлені явищами інжекції та екстракції неосновних носіїв заряду, називається транзистором (тріодом).

Транзистор має три області – емітер, базу і колектор. Електропровідність бази може бути як електронною, так і дірковою. Відповідно, розрізняють транзистори з p-n-p таn-p-n структурами.

105.Визначення параметрів напівпровідникових приладів.

Техніка напівпровідникових приладів стала самостійною областюелектроніки. Заміна електронних ламп напівпровідниковими приладамиуспішно здійснена у багатьох радіотехнічних пристроях.На всьому протязі розвитку радіотехніки широко застосовувалися кристалічні детектори, що представляють собою напівпровідникові випрямлячі для струмів високої частоти. Для випрямлення постійного струму електричної мережі використовують купроксние і селенові напівпровідникові випрямлячі. Однак вони непридатні для високих частот.

Принципи роботи напівпровідникових діодів і транзисторів пов'язані з тим, що в напівпровідниках існує електропровідність двох видів. Так само, як і метали, напівпровідники мають електронної електропровідністю, яка обумовлена ​​переміщенням електронів провідності. При звичайних робочих температурах в напівпровідниках завжди є електрони провідності, які дуже слабо пов'язані з ядрами атомів і здійснюють безладне тепловий рух між атомами кристалічної решітки

Техніка напівпровідникових приладів стала самостійною областю

електроніки. Заміна електронних ламп напівпровідниковими приладами

успішно здійснена у багатьох радіотехнічних пристроях.

На всьому протязі розвитку радіотехніки широко застосовувалися

кристалічні детектори, що представляють собою напівпровідникові

випрямлячі для струмів високої частоти. Для випрямлення постійного

струму електричної мережі використовують купроксние і селенові

напівпровідникові випрямлячі. Однак вони непридатні для високих

частот.