19.Оцінка ефективності використання персоналу підприємства.

Ефективність використання трудових ресурсів підприємства характеризує продуктивність праці. Продуктивність праці визначається кількістю продукції, що виробляється за одиницю робочого часу, або витратою праці на одиницю продукції, що виготовлена. Продуктивність праці: ефективність трудових витрат; здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ чи послуг. Основними показниками продуктивності праці на підприємстві є: виробіток(це кількість продукції, що виготовлена за одиницю часу); трудомісткість(це витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції у натуральному виразі за всією номенклатурою продукції, що виробляє підприємство. Показник трудомісткості дає змогу: порівнювати (зіставляти) витрати праці на однакові вироби з підприємствами-конкурентами, із галузевими показниками; віддзеркалювати прямий зв’язок між обсягами виробництва і витратами праці, в т.ч. за підрозділами підприємства; ув’язати вимір продуктивності праці із резервами її зростання. Методи визначення рівня продуктивності праці: натуральний(загальний обсяг виготовленої продукції у фізичних одиницях; кількість витраченого часу у нормо-годинах); вартісний(загальний обсяг виготовленої продукції у грн.; середньооблікова чисельність працівників (робітників), або загальний обсяг виготовленої продукції у грн.; відпрацьована кількість людино-днів, людино-годин; трудовий(загальний обсяг виготовленої продукції у витрачених нормо-годинах; середньооблікова кількість робітників). Чинники, що впливають на рівень продуктивності праці на підприємстві: зовнішні(рівень конкуренції; рівень освіти та кваліфікації; зміни рівня цін та інфляції; стан науково-технічного прогресу); внутрішні(форми оптимізації використання робочого часу; рівень спеціалізації, кооперування; організація виробництва та праці; технологічний рівень виробництва). Важливим показником ефективності використання трудових ресурсів є зарплато місткість одиниці продукції, що виготовляє підприємство.

20.Системи та форми оплати праці персоналу.

Оплата праці – це обчислена у грошовій формі частина доходу підприємства, яка за трудовою угодою сплачується працівникові за вироблену продукцію, виконану роботу або надані послуги. Основні чинники, що визначають рівень оплати праці на підприємстві: результати господарської діяльності підприємства, рівень його продуктивності; рівень безробіття в регіоні серед працівників відповідних спеціальностей; рівень впливу профспілок, конкурентів та держави; кадрова політика підприємства. Система оплати праці на кожному підприємстві базується шляхом визначення: параметрів оплати праці, які характеризують взаємозв’язок між заробітною платою і чинниками, що її визначають; методів розрахунку заробітної плати, які слугують для оцінювання чинників, що визначають заробітну плату і ступінь їх впливу на індивідуальну заробітну плату; форм оплати праці – погодинна, відрядна, за посадовими окладами та умови їх використання, участь у прибутках підприємства. Форми оплати праці: погодинна(проста погодинна; погодинно-преміальна; за посадовими окладами; погодинна з нормованим завданням); відрядна(пряма відрядна; непряма відрядна; відрядно-преміальна; відрядно-прогресивна; акордна); змішана. Участь працівників у прибутках: на основі відносин власності(системи надання працівникам акцій свого підприємства; системи розповсюдження опціонів акцій); за результатами загальної діяльності підприємства(системи оцінювання заслуг працівника; система колективного стимулювання; системи стимулювання конкретних обсягів робіт, обсягів продажу; системи преміальних виплат(бонусів); системи участі в прибутках залежно від продуктивності.