- •4. Значення функціональної типології юнга для диф. Ψ.
- •2. Меланхолік - це людина зі слабкою, неврівноваженою, малорухливою нервовою системою, яка володіє підвищеною чутливістю навіть до слабких подразників, а сильний може спричинити в них "зрив".
- •4. Типологія хар-рів за фрейдом. Які мех-ми утв-ня хар-ра пропонуються у психоаналізі.
- •2. Сприйняття поділяють на види за кількома основами.
- •2. . Емоційні стани :настрій, афект, стрес, фрустрація, пристрасть.
- •5. Наукове спостереження – це метод наук.Пізнання, що здійснюється на основі ретельної попередньої підготовки. Має визначену мету, яка визначає час спостер. І відбір потрібних фактів.
- •2. Емоція — це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності.
- •2. Поняття про мотиваційну сферу особистості. Мотивація, мотиви та потреби, їх співвідношення.
- •4. Типології лазурського і шпрангера. За якими ознаками розрізняються люди згідно з цими типологіями.
- •2. Пам?ять - це здатність живої системи фіксувати факт взаємодії із середовищем (зовнішнім або внутрішнім), зберігати результат цієї взаємодії у формі досвіду і використовувати його в поведінці.
- •4. Статеві розрізення в асиметрії півкуль гол.Мозку. Як це впливає на відмінності у поведінці представників певної статі?
- •5. . Якісний і кільк-й аналіз рез-тів досл-ня. Спроби статист-ї обробки рез-тів вимір-ня.
- •2. Воля - це свідоме управління людиною своєю діяльністю та поведінкою, що виявляється у прийнятті рішення, подоланні труднощів і перешкод на шляху досягнення мети, виконання поставлених завдань.
- •4. Основні проблеми та методи диф.Пс. Їх загальна хар-ка. Детальніше представити один з них.
4. Типології лазурського і шпрангера. За якими ознаками розрізняються люди згідно з цими типологіями.
О.Ф.Лазурський, в соснові принцип активного пристосування особистості до навколишнього середовища, містить не тільки речі, природу, Л, а й ідеї, духовні блага, естетичні, моральні та релігійні цінності.
Чисті типи:нижчий рівень – розсудливі, афективні, активні;середній рівень – непрактичні теоретики-ідеалісти (вчені, художники, релігійні споглядачі), практики-ідеалісти (альтруїсти, гром працівники, владні, гсподарі);вищий рівень – альтруїзм, знання (індукція, дедукція), краса, релігія, суспільство, зовнішня д-ть та ініціатива, система і організація, влада і боротьба.
Комбіновані: науково-практичні, науково-суспільні, художньо-практичні, релігійно-адміністративні.Спотворені: 1) нижчий – пасивні (апатичні. безвільні), розважливі егоїсти, афективні спотворені, активні спотворені (безладні та зосереджено-жорстокі гвалтівники);2) середній рівень – невдахи (непристойні мрійники, афективні невдахи, енергійні і розлючені), успішні (лицеміри, владні спотворені).
Шість основних ідеальних типів індивідуальності Едуард Шпраніер розводив відповідно до розрізнень людей в їх ціннісній орієнтації. Ціннісні орієнтації, за Е.Шпрангером, є універсаліями людської природи, тобто не залежать від місця і часу, не враховують конкретно-історичні і соціальні умови, тобто мають абстрактно-метафізичну природу. Виділяються: теоретична людина (професійні вчені), економічна людина ("робляча", але не діяльна), естетична людина (люди, що творять самі себе), соціальна людина (альтруїсти), політична людина (активний тип: ватажок, пасивний: фанатик) та релігійна людина (містики та релігійні натури). Зустрічаються також активні-пасивиі, фізичні-духовні, позитивиі-негативні та змішані варіанти вже названих типів.
5. . ПРОЕКТИВНІ МЕТОДИКИ – сукупність методик, в основі яких лежить метод проекції. Спрямовані на експеримент-не дослідження тих особл-й особистості, які не можна дослідити безпосередньо. Досліджують приховані інтереси, бажання, приховане ставлення до певних речей.
ГРУПИ: 1) асоціативні (Роршах); 2) конструктивні (з окремих елем-в створити образи); 3) інтерпретаційні (ТАТ, м-ка Розенцвейга, м-ка Рене Жиля); 4) катартичні («гарячий стілець»); 5) експресивні (неіснуюча тварина, автопортрет, дім-дерево-л-на).
ОСОБЛИВОСТІ: 1) стимульний матеріал (картинки, ключові слова, сюжети), його невизначеність (досліджуваний сам його інтерпретує, доповнює); 2) завдання; 3) немає єдиних стандартів щодо обробки, аналізу та інтерпретації,переважає якісний аналіз.
ПРОЕКЦІЯ – не тільки механізм захисту (Фрейд), а й обумовленість процесів сприймання слідами пам’яті минулих сприймань. Тобто людина інтерпретує малюнок згідно з минулим досвідом.
Методика незакінчених речень – має кілька інтерпретацій, респондент може дописувати закінчення речень сам, або ж обирати з кількох варіантів.
Тест Люшера - 8 кольорових квадратів. Показуються всі квадрати з проханням вибрати найприємніший. Процедура повтор-ся з рештою. Потім утв-ся ряд кольорів за привабливістю. Інтерпретація згідно із символічним значенням кольору.
Білет 21
1. Що таке функціональна асиметрія мозку? В чому вона проявляється? Аргументуйте свою відповідь прикладами.
2. Дайте хар-ку психологічним, фізіологічним та біохімічним теоріям памяті
3
4. Порівняйте поміж собою типології І. Канта та Е. Шпрангера. За якими ознаками розрізняються люди згідно з цими типологіями?
5. Особливості усного і письмового опитування. Значення методу опитування (інтерв’ю). Опитування як комунікативний процес. Основні перемінні процесу опитування
1. Обидві півкулі здатні отримувати й переробляти інформацію у вигляді як образів, так і слів, але існує ФУНКЦІОНАЛЬНА АСИМЕТРІЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ - різний ступінь виявленості тих чи інших функцій у лівій та правій півкулях.
Функцією лівої півкулі є читання і рахування, переважне оперування знаковою інформацією (словами, символами, цифрами тощо). Ліва півкуля забезпечує можливість логічних побудов, без яких неможливе послідовне аналітичне мислення. Розлад діяльності лівої півкулі зазвичай призводить до порушення мовлення (появи афазій), блокує можливість нормального спілкування, а за глибокого враження нервової тканини - до значних дефектів розумової діяльності.
Права півкуля оперує образною інформацією, забезпечує орієнтацію в просторі, сприйняття музики, емоційне ставлення до сприйнятих та усвідомлених об'єктів. Обидві півкулі функціонують у взаємозв'язку. Функціональна асиметрія притаманна тільки людині, формується в процесі спілкування і залежно від переважання функціонування правої чи лівої півкулі впливає на індивідуально-психологічні характеристики особистості. Суттєво важливі дані для розуміння природи емоцій були отримані при вивченні функціональної асиметрії мозку. З?ясувалося, що ліва півкуля в більшій мірі пов?язана з виникненням та підтримкою позитивних емоцій, а права - з негативними емоціями. Усі дослідження фізіологічних основ емоцій ясно вказують на їх полярний характер: задоволення - невдоволення, насолода - страждання, приємне - неприємне тощо.