- •1.Зародження та основні етапи еволюції економічної теорії.
- •2.Економічні закони,їх пізнання та використання
- •3.Методологія,теоретико-економічних досліджень.
- •4. Функції економ теорії .
- •5.Сутність економічної системи,її структурні та функціональні елементи.
- •6.Національні моделі сучасної ринкової економіки.
- •7.Власність в економічній системі
- •8.Типи і види форми власності.
- •9.Типи економічних систем та їх еволюція.
- •10.Економічні потреби суспільства:суть,структура,класифікація.
- •11.Сутність та види економічних інтересів.
- •12.Зміст та структура суспільного виробництва.
- •13.Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв*язок.
- •14.Варіантність використання екон.Ресурсів і проблема вибору.
- •15.Ефективність суспільного виробництва та її показники.
- •16.Форми організації суспільного виробництва та їх еволюція.
- •17.Товар і його властивості.
- •18.Вартість,корисність.Цінність:зміст та сучасні трактування.
- •19.Теоретичні концепції виникнення і природи грошей.
- •20.Функції грошей та їх еволюція.
- •21.Поняття ринку та його функції.
- •22.Конкуренція:суть.Види та роль у ринковій економіці.
- •25.Інфраструктура ринку,її роль та значення.
- •26.Капітал як економічна категорія товарного виробництва.
- •27.Промисловий капітал та його кругооборот.
- •28.Природа та генезис торговельного капіталу.
- •29.Витрати обігу:їх сутність,структура.
- •30.Сутність торгівлі та її основні форми.
- •31.Природа та джерела позичового капіталу.
- •32.Роль кредиту у функціонуванні сучасного ринкового господарства
- •35.Криві байдужості та їх властивості.Карта кривих байдужості.
- •36.Умови рівноваги споживача.
- •37.Сутність та умови підприємницької діяльності.
- •38.Підприємство та його функції в ринковій системі.
- •39.Організаційно-економічні форми та види підприємства.
- •40.Економічні періоди функціонування підприємства.
- •41.Мотивація поведінки підприємства в умовах ринкового господарювання.
- •42.Витрати виробництва:сутність.Види та фактори,що визначають їх динаміку.
- •43.Стратегія підприємства в умовах недосконалої конкуренції.
- •44.Зміст процесу суспільного відтворення,його види та динаміка.
- •45.Система національних рахунків:сутність та методологічні принципи побудови.
- •46.Способи виміру валового національного продукту.(внп)
- •47.Економічне зростання,його типи та рушійні сили.
- •48.Сукупний попит:цінові та нецінові фактори.
- •49.Сукупна пропозиція:цінові та нецінові фактори.
- •50.Сукупність і типи інфляції.Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •51.Причини виникнення і види безробіття.
- •52.Природа та специфіка циклічності економічної динаміки.Види циклів.
- •55.Інструменти грошово-кредитного регулювання економіки.
- •56.Державне регулювання.
- •57.Об*єктивні передумови становлення та сутність сучасної світового господарства.
- •58.Світовий ринок і міжнародна торгівля.
- •59.Міжнародна валютна система та етапи її еволюції.
- •60.Глобалізація світогосподарських зв*язків та загально цивілізаційні проблеми людей.
7.Власність в економічній системі
Спочатку власність розглядалась як відношення людини до речі, тобто як фізична наявність цієї речі у людини і можливість її використання. Однак із розвитком суспільства та накопиченням наукових знань уявлення про власність змінювалось, ставало обсяговішим і змістовнішим.
Привласнення — процес, що виникає у результаті поєднання об'єкта і суб'єкта привласнення, тобто це
конкретно-суспільний спосіб оволодіння річчю.
Власність — це сукупність відносин між суб'єктами господарювання з приводу привласнення засобів виробництва та його результатів.
Варто зауважити, що категорія "привласнення" породжує свій антипод — категорію "відчуження".
Відчуження — це позбавлення суб'єкта права на володіння, користування і розпорядження тим чи іншим об'єктом власності.
Отже, процес привласнення і відчуження — це дві діалектичні сторони сутності відносин власності. Суперечність в системі "привласнення — відчуження" є внутрішнім джерелом саморозвитку
відносин власності. Саме в цьому полягає могутній позитивний заряд цього діалектичного зв'язку.
Таким чином, сприймаючи видимість відношення людини до речі, власність завжди виражає зв'язок: відношення "власника" до"невласника".
Відносини власності утворюють певну систему, що містить
у собі три види відносин
— відносини з приводу привласнення об'єктів власності;
— відносини з приводу економічних форм реалізації об'єктів власності (тобто одержання від них доходу);
— відносини з приводу господарського використання об'єктів власності.
Об'єкти власності — це все те, що можна привласнити чи відчужити:
Суб'єкти власності — це персоніфіковані носії відносин власності:
Право власності — це сукупність узаконених державою прав та норм економічних взаємовідносин фізичних і юридичних осіб, які складаються між ними з приводу привласнення й використання об'єктів власності.
8.Типи і види форми власності.
Існують два підходи до класифікації форм власності: вертикально-історичний і горизонтально-структурний.
Вертик.-істор. підхід визначає історичні форми власності.
Первіснообщинна. Для неї характерні однакові права всіх членів общини на панівний об’єкт власності – землю, а також на засоби праці і результати виробництва.
Рабовласницька. Характ абсолютною концентрацією прав власності рабовласника на засоби виробн., результати праці і працівника (раба).
Феодальна. Передб абсолютні права власності феодала на землю й обмежені права на працівника (селянина-кріпака).
Капіталістична. Характ концентрацією прав власн підприємця на засоби та результати праці і відсутністю власності на найманого працівника, який має особисту свободу.
Горизонтально – структурний підхід. За цим підходом існ два типи власності: приватна і суспільна.
Приватна власність – це такий тип власності, коли виключне право на володіння, користув і розпорядж об’єктом власності та отримання доходу належить приватній (фіз.. чи юр.) особі.
Суспільна власність означ спільне привласн засобів виробн. і його результатів. Сусп власність існує у двох формах: державній і колективній.
Державна власність – це така система відносин, за якої абсолютні права на управління і розпорядж власністю здійсн органи державної влади. Держ власн поділ на муніципальну і загальнодержавну.