40.Економічні періоди функціонування підприємства.

41.Мотивація поведінки підприємства в умовах ринкового господарювання.

42.Витрати виробництва:сутність.Види та фактори,що визначають їх динаміку.

Фактори вир-ва – ресурси; елементи, які використовуються для вир-ва матеріальних та духовних благ:

- робоча сила (сукупність фізичних та розумових здібностей людини, її здатність до праці. Праця – свідома, доцільна діяльність людини, яка спрямована на задоволення потреб.).

- предмети праці (речовини природи, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту).

- засоби праці (комплекс речей, якими людина діє на предмети праці).

- людський капітал (сформований в результаті інвестицій і накопичення людиною певний запас знань, навичок, здібностей, які ефективно використовуються в певній сфері сусп вир-ва).

- капітал (економічний ресурс, що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, що використовуються для вир-ва; має дві форми – натурально-речова – машини, обладнання, споруди, транспорт, сировина, матеріали і грошова – стартова сума економічного потенціалу).

- земля (земля, лісові і водні ресурси, корисні копалини, тощо), може виступати як засобом так і предметом праці.

- наука (специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, сус-во і мислення; втілюється у створенні нових засобів праці, впровадженні прогресивних технологій, тощо).

- інформація (система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань з метою використання в різних сферах людського життя).

- екологія (роль стану природного середовища в процесі відтворення сусп продукту та робочої сили; проявляється у знаходженні альтернативних сировинних ресурсів, збереженні та підтриманні життєво необхідних екологічних процесів, вжитті природоохоронних та відновлюваних заходів, що впливають на динаміку окремих показників господарської діяльності).

- підприємницькі здібності (поєднання та ефективне використання всіх інших факторів вир-ва з метою створення благ та послуг). витрати підприємства – сукупність матеріальних витрат і живої праці, що показує скільки коштує вир-во фірмі, виступає у формі собівартості продукції. Складаються з матеріальних затрат (без зворотних відходів), витрати на оплату праці, відрахування на державне, соціальне страхування, відрахування на обов’язкове медичне страхування, амортизація.

Розрізняють:

1. за підрахунком:

- прямі витрати (пов’язані з процесом вир-ва – затрати на сировину, матеріали, зарплатню).

- непрямі витрати (пов’язані з роботою підприємства – цехові та загально виробничі витрати).

2. за змістом:

- основні (витрати на вир-во).

- накладні (витрати на організацію, управління, технічну підготовку; відсотки за кредит банку, охорона праці, канцелярські витрати, зарплатня).

43.Стратегія підприємства в умовах недосконалої конкуренції.

Основні види конкуренції.

Вільна конкуренція – для неї характерна велика кількість конкурентів – виробників і конкурентів – продавців, вільний доступ товаровиробників до будь-якого виду діяльності.

За таких умов ціноутворення відбувається внаслідок вільної взаємодії попиту, пропозиції та цін, що означає саморегулювання економічної системи. Товаровиробники (завжди) орієнтуються на задоволення потреб споживачів.

При вільній конкуренції жодна з фірм не може впливати на ринкову ціну.

Внутрішньогалузева конкуренція – це боротьба між товаровиробниками, що діють в одній галузі народного господарства. Внутрішньогалузева конкуренція сприяє зниженню затрат виробництва, впровадженню досягнень науки і техніки, стимулює процес концентрації виробництва і капіталу.

Міжгалузева конкуренція – це конкуренція між товаровиробниками, які діють в різних галузях господарства. Через різні умови виробництва в галузях підприємці при однакових затратах капіталу отримують неоднаковий прибуток. Товаровиробники, які отримували меншу кількість прибутку намагалися вкласти капітали у галузі, де був вищий прибуток. В результаті міжгалузевої конкуренції єдина ринкова або суспільна вартість перетворюється на ціну виробництва, навколо якої коливаються ринкові ціни.

Недосконала конкуренція – ведеться між дрібними і середніми фірмами за монополізацію ринків збуту, джерел сировини, енергії, за отримання державних контрактів, кредитів, за володіння інтелектуальною власністю (патентами, ліцензіями).

Ця конкуренція грунтується на впровадженні нових досягнень науки й техніки у виробництво і спрямована на покращення якості продукції. Тому розрізняють ціновий і неціновий види конкуренції.

Цінова конкуренція - це боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом зменшення затрат виробництва, зниження ціни на товари і послуги без суттєвої зміни їх якості і асортименту. Підприємці встановлюють занижені ціни на товар, поки не завоюють ринок збуту, після чого підвищують ціни.

Нецінова конкуренція - це боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, що веде до покращення якості продукції, її асортименту. Для завоювання ринків збуту компанії продовжують строки гарантованого обслуговування, надають кредит для покупців.

Різновидом недосконалої конкуренції є нечесна конкуренція, яка ведеться переважно неекономічними методами. Це передусім підкуп чиновників, промисловий шпіонаж, укладання таємних угод про єдину політику цін і навіть застосування диверсій проти конкурента.