45.Система національних рахунків:сутність та методологічні принципи побудови.

46.Способи виміру валового національного продукту.(внп)

ВНП — це назва, яка дається сукупній вартості кінцевих товарів і послуг, що вироблені країною за один рік. Це цифра, до якої приходять, коли застосовують грошову одиницю до вимірювання різних товарів і послуг, від яблук до цитр, від лінкорів до металообробних верстатів, що їх країна виробляє за допомогою землі, праці і капіталу. ВНП дорівнює сумі вартостей усіх споживчих та інвестиційних товарів, урядових покупок, обсягу чистого експорту в інші країни.

Існують 3 способи вимірювання ВНП (ВВП):

1. За витратами (метод кінцевого використання).

2. За доданою вартістю (виробничий метод).

3. За доходами (розподільчий метод).

При розрахунку ВНП за витратами підсумовуються витрати всіх економічних агентів, що використовують ВНП (домогосподарств, фірм, держави та іноземців). Фактично мова йде про сукупний попит на вироблений ВНП.

Сумарні витрати можна розкласти на декілька компонентів:

ВНП = Y = C + I + G + NX,

де C - особисті споживчі витрати, які включають витрати домогосподарств на товари тривалого користування і поточного споживання, на послуги (крім витрат на покупку житла).

I - валові приватні внутрішні інвестиції. Включають виробничі капіталовкладення (інвестиції в основні виробничі фонди), інвестиції в житлове будівництво та інвестиції в запаси (ТМЦ). Інвестиції розуміються як додавання до фізичного запасу капіталу. Придбання фінансових паперів (акцій, облігацій) не є інвестиціями. Термін «внутрішні інвестиції» означає, що це інвестиції, вироблені жителями даної країни (у т.ч. витрати на імпортні товари). Термін «приватні» інвестиції означає, що вони не включають державні інвестиції. Термін «валові» означає, що з інвестицій не віднімається амортизація: Валові інвестиції = Чисті інвестиції + Амортизація. Зростання запасів враховується зі знаком «+», а зменшення зі знаком мінус.

G - державні закупівлі товарів і послуг (будівництво та утримання шкіл, доріг, армії, витрати на національну оборону, зарплату державних службовців і т.д.). Сюди не входять трансфертні платежі. Державні трансферти - це виплати, не пов'язані з рухом товарів і послуг. Вони перерозподіляють доходи держави через допомогу, пенсії, виплати по соціальному страхуванню.

NX - чистий експорт. Він дорівнює різниці вартісних обсягів експорту та імпорту. Якщо країна експортує більше, ніж імпортує, то на світовому ринку вона виступає «нетто-експортером», а ВНП перевищує обсяг внутрішніх витрат. Якщо ж імпортує більше, то є «нетто-імпортером», величина чистого експорту є негативною. Сума витрат перевищує обсяг виробництва.

47.Економічне зростання,його типи та рушійні сили.

ПІід економічним зростанням розуміють розвиток на­ціональної економіки протягом певного періоду котрий вимірюється абсолютним приростом чи темпами приросту валового внутрішнього продукту, валового національного продукту й національного доходу в цілому або темпами при­росту цих показників у розрахунку на душу населення.Показники абсолютного приросту використовуються в більшості випадків для оцінювання темпів зростання еко­номічного потенціалу країни; приріст на душу населення — для аналізу динаміки добробуту населення країни та по­рівняння рівнів життя в різних країнах. Екстенсивний тип економічного зростання досягаєть­ся¹ завдяки кількісному приросту факторів виробництва за їхнього незмінного технічного рівня .У таких умовах обсяг національного продукту зростає за рахунок кількісного збільшення обсягів праці (чисельності праців­ників, збільшення тривалості робочого часу), залучення у виробництво нових джерел сировини, палива, енергії, вико­ристання додаткових земельних площ. Інтенсивний тип економічного зростання характери­зується зростанням обсягу ВВП за рахунок удосконалення факторів виробництва та ефективного використання їх.За­значений тип економічного зростання здійснюється на базі технічного й технологічного вдосконалення виробництва, якісних змін у кваліфікації робочої сили, економії природ­них ресурсів тощо. Зазвичай це або переважно екстенсивний, або переважно інтенсивний тип економічного зростання. Належність до того чи іншого типу зростання визначається за питомою часткою приросту ВВП, отриманого за рахунок кількісної чи якісної аміни вироб­ничих факторів.Для характеристики економічного зростання, окрім на­ведених показників, використовують показники темпів при­росту ВВП та НД, а також їхні обсяги в розрахунку на душу населення. Це дає змогу глибше проаналізувати рівень еко­номічного розвитку країни і порівнювати його з економіч­ним^ показниками інших країн. Окремими показниками, що характеризують економічне зростання, є коефіцієнти зростання продуктивності праці, капіталовіддачі тощо. За допомогою цих параметрів виявляються кількісні і якісні зміни в економіці. Факторами економічного зростання називають яви­ща та процеси, які впливають на обсяги реального вироб­ництва і якість продукції. За способом впливу на економічне зростання всі фак­тори можна поділити на прямі й непрямі.Прямі фактори безпосередньо впливають на економіч­не зростання:— удосконалення технології та організації виробництва;— збішвення кількості та поліпшення якості природ­них ресурсів, зростання чисельності й професіоналізму тру­дових ресурсів— збільшення обсягу і поліпшення якісного складу основи оте капі галу;— розвиток підприємництва.Непрямі фактори — впливають на можливість реажі-зації потенціалу прямих факторів:— рівень цін на виробничі ресурси;рівень податків; норма позичкового процента;ступінь монополізації ринку.