- •1.Зародження та основні етапи еволюції економічної теорії.
- •2.Економічні закони,їх пізнання та використання
- •3.Методологія,теоретико-економічних досліджень.
- •4. Функції економ теорії .
- •5.Сутність економічної системи,її структурні та функціональні елементи.
- •6.Національні моделі сучасної ринкової економіки.
- •7.Власність в економічній системі
- •8.Типи і види форми власності.
- •9.Типи економічних систем та їх еволюція.
- •10.Економічні потреби суспільства:суть,структура,класифікація.
- •11.Сутність та види економічних інтересів.
- •12.Зміст та структура суспільного виробництва.
- •13.Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв*язок.
- •14.Варіантність використання екон.Ресурсів і проблема вибору.
- •15.Ефективність суспільного виробництва та її показники.
- •16.Форми організації суспільного виробництва та їх еволюція.
- •17.Товар і його властивості.
- •18.Вартість,корисність.Цінність:зміст та сучасні трактування.
- •19.Теоретичні концепції виникнення і природи грошей.
- •20.Функції грошей та їх еволюція.
- •21.Поняття ринку та його функції.
- •22.Конкуренція:суть.Види та роль у ринковій економіці.
- •25.Інфраструктура ринку,її роль та значення.
- •26.Капітал як економічна категорія товарного виробництва.
- •27.Промисловий капітал та його кругооборот.
- •28.Природа та генезис торговельного капіталу.
- •29.Витрати обігу:їх сутність,структура.
- •30.Сутність торгівлі та її основні форми.
- •31.Природа та джерела позичового капіталу.
- •32.Роль кредиту у функціонуванні сучасного ринкового господарства
- •35.Криві байдужості та їх властивості.Карта кривих байдужості.
- •36.Умови рівноваги споживача.
- •37.Сутність та умови підприємницької діяльності.
- •38.Підприємство та його функції в ринковій системі.
- •39.Організаційно-економічні форми та види підприємства.
- •40.Економічні періоди функціонування підприємства.
- •41.Мотивація поведінки підприємства в умовах ринкового господарювання.
- •42.Витрати виробництва:сутність.Види та фактори,що визначають їх динаміку.
- •43.Стратегія підприємства в умовах недосконалої конкуренції.
- •44.Зміст процесу суспільного відтворення,його види та динаміка.
- •45.Система національних рахунків:сутність та методологічні принципи побудови.
- •46.Способи виміру валового національного продукту.(внп)
- •47.Економічне зростання,його типи та рушійні сили.
- •48.Сукупний попит:цінові та нецінові фактори.
- •49.Сукупна пропозиція:цінові та нецінові фактори.
- •50.Сукупність і типи інфляції.Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •51.Причини виникнення і види безробіття.
- •52.Природа та специфіка циклічності економічної динаміки.Види циклів.
- •55.Інструменти грошово-кредитного регулювання економіки.
- •56.Державне регулювання.
- •57.Об*єктивні передумови становлення та сутність сучасної світового господарства.
- •58.Світовий ринок і міжнародна торгівля.
- •59.Міжнародна валютна система та етапи її еволюції.
- •60.Глобалізація світогосподарських зв*язків та загально цивілізаційні проблеми людей.
6.Національні моделі сучасної ринкової економіки.
Національна модель ринкової економіки — система господарювання, що склалася у конкретній країні.
В силу об'єктивних і суб'єктивних причин, у країнах з ринковою економікою по-різному формувалася система господарювання. Серед різноманітних національних моделей ринкових економік вирізняють: американську, скандинавську, саксонську, японську, слов'янську, південнокорейську та інші.
Американська модель — це ліберальна ринкова модель, про яку заговорили у 90-х роках ХХ століття, коли лідерство в економічному зростанні перейшло до США. Вона заснована на тому, держава сприяє підприємницькій діяльності, збагаченню найбільш активної частини населення, на стимулюванні розвитку нової техніки і технології, найбільш перспективних і ефективних виробництв. Здійснюється розширення інформаційного і комунального секторів економіки, ріст внутрішнього попиту перевищує ріст ВНП, значно зростають інвестиції. За рахунок часткових пільг і допомог для малозабезпечених громадянам створюється прийнятний рівень життя.
У суспільстві зростає рівень соціальної диференціації. Для цієї моделі характерний високий рівень продуктивності праці і важливість досягнення особистого успіху. Держава підтримує стабільну кон'юнктуру і економічну рівновагу. Серед всіх інших моделей вона вважається найефективнішою.
Скандинавська модель (Швеція, Норвегія, Фінляндія) — колективістсько-універсалістська модель соціально-економічного розвитку на основі приватної власності і ринку. В ній економіки має соціальний аспект, який передбачає вирівнювання рівня життя населення за рахунок використання результатів приватно-капіталістичного підприємництва й економічного зростання. Держава активно втручається в економіку в дусі кейнсіанських рецептів, встановлює високі ставки оподаткування. Доходи розподіляються на користь малозабезпечених громадян і розповсюджених різноманітних «вільних асоціацій».
Ця модель у 60-80 рр. ХХ ст. була характерна для скандинавських країн, і в першу чергу Швеції, том і отримала таку назву. Вона дозволила у ці роки скандінавським країнам досягти найвищих, серед інших розвинених країн, показників соціалізації економіки, зокрема у розподілі ВВП на соціальних витрат держави, за ступенем рівномірності в розподілі доходів, зближенню рівнів оплати праці, зниженням кількості осіб, які перебувають нижче офіційної риски бідності.
Проте ця модель почала знижувати свою ефективність уже в першій половині 80-х років, коли стала розпадатися централізована система колективно-договірного регулювання, до мінімуму зменшився вплив держави в царині формування заробітної плати. Темпи економічного зростання стали різко падати.
Виникає необхідність вдосконалення скандинавської моделі — лібералізації економіки, перегляду стратегії розвитку, дерегулювання, приватизації і посилення ролі ринку.
Саксонська (німецька) модель — модель соціально ринкового господарювання, яка ґрунтується на наданні всім формам господарства (великим, середнім, дрібним) можливості стало розвиватися й успішно конкурувати між собою. Держава приділяє особливу увагу розвитку дрібних і середніх високотехнологічних підприємств, фермерських господарств. Для подолання негативного впливу ринку і капіталу створюється особлива інфраструктуру, яка стимулює конкуренцію.
Японська модель — модель регульованого корпоративного капіталізму. Для неї характерний дуже високий рівень розвитку національної самосвідомості, переважання інтересів нації над інтересами конкретної людини. Корпоративні принципи, ідеї і символи панують як на мікроекономічному, так і макроекономічному рівнях. Держава визначає і створює сприятливі умови для господарської діяльності найбільш перспективних галузей економіки. Малий і середній бізнес спеціально не стимулюються, але й перешкод для їх розвитку не робиться. Прискорення промислового зростання Японії у 1950–1960 роки також було пов'язане імпортуванням нових технологій, нарощуванням обсягів праці і капіталу, що застосовувалися, відносно низькими витратами на виробництво продукції. Рівень заробітної плати і, відповідно, рівень життя населення в цей період суттєво відставав від росту продуктивності праці.
У кінці 1990-х років в Японії частіше почали виникати кризові ситуації. Під впливом американської моделі господарювання відбувається лібералізація економіки, падає рівень внутрішньокорпоративного духу. Одним із результатів цього є суттєве наближення рівня життя людей до найбільш розвинених країн Європи.
В останні роки почали говорити про «слов'янську» модель економічного розвитку, маючи на увазі Україну і Росію. Характерними рисами цієї моделі є те, що зберігається високий рівень державної власності навіть і після приватизації, особливо у важливих галузях народного господарства. Малий і середній приватний бізнесу дає порівняно невеликий вклад в економіку. Зберігається тісний зв'язок політичної влади і власності. Проходить постійний перерозподіл прав власності без участі економічних чинників.
Існує перевага фінансового капіталу над промисловим. Перехід до ринкових відносин в різних галузях економіки проходить нерівномірно. Якщо грошово-кредитна сфера розвивається в напрямку розвинених ринкових країн, то в сільському господарстві, в основному, зберігаються колишні, застарілі форми організації виробництва.
Характерний високий рівень криміналізації економічного життя, корумпованості, неповага до закону і недовіра до будь-якої влади. Значна частина населення схильна до державного патерналізму (визнання значної ролі держави в перерозподілі доходів населення) і суспільних форм привласнення (безкоштовних освіти, медичного обслуговування тощо).