4. Реалізація на підприємстві логістичної стратегії.

Будь-які стратегії будуть ефективними тільки тоді, коли вони реалізовані. Для успішної реалізації стратегії треба при їх розробці враховувати, що існують два типи стратегічних рішень: перший задає мету і правила, які треба виконати, а другий показує, як треба діяти для виконання цих правил на практиці. Наприклад, стратегічне рішення компанії про розширення обсягів збуту - це правило, а впровадження додаткового каналу продажів продукції через Інтернет - це конкретний засіб виконання правила.

Таким чином, загальні цілі стратегії повинні бути підкріплені рішеннями, які пов'язані з реалізацією, які потім перетворяться в більш конкретні тактичні та операційні рішення, в конкретні дії, прийняті та реалізовані на нижчих рівнях . Мета корпорації – корпоративна стратегія – бізнес-стратегія-Логістична стратегія – логістична тактика – логістичні операції.

При переході до реалізації стратегії необхідно розглядати рішення по кожній логістичній функції, від отримання сировини до постачання готової продукції. найбільш важливі області, у яких, в першу чергу, треба приймати рішення:

1. Структура логістичних ланцюгів.

2. Розміщення елементів інфраструктури.

3. Стратегічні взаємовідносини.

4. Організація допоміжних процесів.

4. Планування використання потужностей на підприємстві.

Плани використання потужностей дозволяють гарантувати, що для задоволення довгострокового попиту наявних в організації потужностей буде достатньо.

Під потужністю операції розуміють її максимальну пропускну здатність у заданий проміжок часу. Обмеження по потужності означає, що підприємство може випустити не більш визначеної кількості продукції за тиждень, літак може взяти на борт тільки обмежену кількість пасажирів тощо.

Потужність ланцюга постачань визначає максимум товарів, які можуть бути доставлені до кінцевих споживачів у заданий час. Розрізняють:

• проектну потужність, тобто максимальну потужність, яку організація може розвити в ідеальних умовах при відсутності зупинок;

• ефективну потужність, тобто максимальну потужність, яку організація може розвити в реальних умовах з урахуванням тимчасових зупинок.

При плануванні ланцюгів постачань необхідно враховувати, що фактична потужність ланцюга постачань на практиці найчастіше досягається нижче проектної і навіть ефективної потужностей.

Збільшити потужність ланцюга постачань можна тільки шляхом збільшення потужності у вузькому місці. На практиці зустрічаються випадки, коли через нерозуміння цього правила, приймаються непотрібні рішення. Наприклад, авіакомпанія здобуває літаки великих розмірів, хоча пасажирські термінали вже переповнені та інші.

Ціль планування використання потужностей - порівняти наявну потужність окремих елементів із запропонованим до них попитом. Будь-яка невідповідність може виявитися дорогою проблемою. Якщо потужність нижче попиту, вузькі місця обмежують переміщення матеріалів, тому якість обслуговування споживачів знижується; якщо потужність більша, ніж попит, організація частину потужностей не використовує, що приводить до неефективних витрат.

Основні кроки стандартного підходу до будь-якого типу планування, що називають планування вимог по ресурсах, для планування потужностей:

1. вивчити прогноз попиту і визначити необхідну потужність;

2. визначити потужність, яка є в даний час;

3. найти різницю між необхідною і наявною потужностями;

4. запропонувати альтернативні варіанти, які дозволять усунути цю різницю;

5. порівняти плани і вибрати з них найкращий;

6. реалізувати найкращий варіант, при необхідності модифікувати

план;

7. контролювати результати.

На практиці підприємство може скоротити надлишкову потужність, закриваючи склади, виробничі підприємства, це відноситься до стратегічних рішень. Можна коректувати потужність, здаючи вільний простір в оренду, працюючи наднормово, передаючи частину робіт субпідрядникам та інше. Це рішення тактичного й операційного рівнів