4. Організація постачання на підприємстві.

Відповідно до концепції логістики в процесі забезпечення підприємства предметів праці необхідно реалізацію системного підходу до управління МП в межах самої служби постачання. Для забезпечення підприємства предметами праці необхідно вирішити наступні задачі:1)що закупити;2) скільки закупити;3) у кого закупити;4) на яких умовах закупити. Крім того, необхідно виконати такий вид робіт: а) укласти договір;б) проконтролювати виконання договору; в) організувати доставку; д)організувати складування.

Що, скільки та у кого купити - задачі складні по своїй природі. В Україні їх рішення ускладнене тим, що в минулому ці задачі підприємства в повному обсязі не вирішували взагалі, тому що ресурси розподілялися без них.

Розглянемо два варіанти організації постачання, що принципово відрізняються одне від одного можливостями реалізації системного підходу до керування МП в процесі забезпечення підприємства сировиною.

На рис. 5.1. показаний варіант організаційної структури підприємства з розподілом перерахованих вище задач між різними підрозділами.

Генеральний директор: дирекція по виробництву(що закупити, скільки, організація складування), дирекція по закупівлі( у кого і га яких умовах закупити, укладання договорів, контроль за їх виконанням. транспортування).

На рис. 5.2. показаний варіант зосередження всіх функцій постачання на підприємстві в одних руках, наприклад, у дирекції по матеріально-технічному постачанню.(ГЕНДИРЕКТОР- дирекція по виробництву, дирекція по матеріально-техн. постачанню-управління запасами(що, скільки), закупівля(у кого, на яких умовах, укладання, контроль договорів, транспортування), склади(складування).

4. Вирішення задачі «закупити або зробити» на підприємстві.

Задача "що закупити" полягає в прийнятті одного з двох альтернативних рішень - робити самостійно комплектуючу деталь чи закуповувати в іншого виробника. В англомовній літературі ця задача зустрічається за назвою Маке-ог-Виу РгоЬІет ("зробити чи купити"), або скорочено - задача "МОВ", рішення якої залежить від ряду зовнішніх факторів, а також від умов які існують на самому підприємстві.

Задача МОВ - це обґрунтування рішення про ступінь використання у виробничому процесі власних засобів виробництва. Рішення приймаються як по використанню власних засобів праці (власний транспорт, склади, техніка, устаткування), так і по використанню власних предметів праці, тобто власно виготовлених заготовок, напівфабрикатів, що комплектують вироби, інше. Альтернативні рішення це найманий транспорт, лізинг устаткування, оренда складів, а також закупівля напівфабрикатів чи комплектуючих виробів.

Самостійне виробництво комплектуючих знижує залежність підприємства від коливань ринкової кон'юнктури. Проте високу якість та низьку собівартість комплектуючих забезпечить виробник, який спеціалізується на їхньому випуску. Тому, відмовляючись від власного виробництва і приймаючи рішення про закупівлю комплектуючих у спеціалізованого постачальника, підприємство одержує можливість підняти якість і знизити собівартість, однак попадає при цьому в залежність від навколишнього економічного середовища. Тому, чим вище ступінь розвитку логістики в суспільстві, тим "спокійніше" підприємство відмовляється від власного виробництва комплектуючих і перекладає цю задачу на спеціалізованого виробника.

Рішення на користь закупівель комплектуючі і відповідно проти власного виробництва повинно бути прийняте у випадку, якщо:

• потреба в комплектуючому виробі незначна;

• відсутні необхідні для виробництва комплектуючі потужності;

• відсутні кадри необхідної кваліфікації.

Рішення проти закупівель на користь власного виробництва приймається в тому випадку, коли:

• потреба в комплектуючих виробах постійна, незмінна і велика;

- комплектуючий виріб може бути виготовлений на існуючому устаткуванні