13

План:

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Види та призначення вогнегасників. Аргументувати вибір вогнегасників для конкретного торговельного підприємства, малого підприємства (банківської установи). Будова, призначення та недоліки вуглекислотних вогнегасників. Алгоритм використання вуглекислотних вогнегасників……5  2. Хто розробляє, як вводяться в дію інструкції з охорони праці для торговельного підприємства (банківської установи). Розробити інструкцію з охорони праці для менеджера з постачань……………………………………..9

Висновки та пропозиції………………………………………………………….12

Список використаних джерел………………………………………………….13

Вступ:

Поже́жна безпе́ка — стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону “Про пожежну безпеку” тощо.

Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура,токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.

За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри та інші керівники.

На підприємствах існує два види пожежної охорони: професійна і воєнізована.

Воєнізована охорона створюється на об’єктах з підвищеною небезпекою.

Крім того, на підприємствах для посилення пожежної охорони організовуються добровільні пожежні дружини і команди, добровільні пожежні товариства і пожежно-технічні комісії з числа робітників та службовців.

При Міністерстві внутрішніх справ існує управління пожежної охорони (УПО) і його органи на місцях. До складу УПО входить Державний пожежний нагляд який здійснює:

• Контроль за станом пожежної бепеки

• Розробляє і погоджує протипожежні норми і правила та контролює їх виконання в проектах і безпосередньо на об’єктах народного господарства

• Проводить розслідування і облік пожеж

• Організовує протипожежну профілактику.

На кожному підприємстві повинна бути своя налагоджена система пожежогасіння. Вона може бути автоматизованою (наприклад, автоматичні системи пожежогасіння) та ручною (вогнегасники).

1. Види та призначення вогнегасників. Аргументувати вибір вогнегасників для конкретного торговельного підприємства, малого підприємства (банківської установи). Будова, призначення та недоліки вуглекислотних вогнегасників. Алгоритм використання вуглекислотних вогнегасників. 

Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння за

допомогою подачі вогнегасної речовини, яка міститься в його корпусі, під дією надмірного тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.

Встановлено, що з використан­ням вогнегасників успішно ліквідують загоряння протягом перших 4 хвилин з моменту їх виникнення, тобто до прибуття пожежних підрозділів.

Залежно від способу транспортування до місця пожежі вогнегасники поділяють на:

• переносні, конструктивне виконання та маса яких забезпечують зручність їхнього перенесення людиною (можуть бути ручними чи ранцевими);

• пересувні, змонтовані на колесах чи візку.

За видом вогнегасної речовини вогнегасники поділяють на:

• водні (із зарядом води чи води з добавками);

• пінні (із зарядом піноутворювачів різноманітних видів);

• повітряно-пінні (із зарядом водяного розчину піноутворювальних до­бавок, використовуються для гасіння пожеж класів А і В (горіння твердих та рідких речовин), за виключенням лужних металів, речовин, які горять без доступу повітря, та електроустановок під напругою);

• хімічно-пінні (із зарядом хімічних речовин, які на момент приведення вогнегасника до дії вступають у реакцію з утворенням піни та надмірного тиску). Ці вогнегасники призначені для гасіння твердих горючих матеріалів, горючих рідин, за виключенням речовин, які здатні при взає­модії з хімічною піною вибухати або горіти, а також використовувати для гасіння пожеж в електроустановках під напру­гою;

• порошкові (із зарядом вогнегасного порошку). Цей тип вогнегасників використовується для гасіння пожеж класів А,В,С,D та електроустановок під напругою до 1000 В. Вид матеріалів та речовин, горіння яких можна гасити, залежить від типу по­рошку;

• вуглекислотні (із зарядом діоксиду вуглецю);

• хладонові (із зарядом вогнегасної речовини на основі галогенізованих вуглеводнів);

• комбіновані (із зарядом двох і більше вогнегасних речовин).

Викидання (подавання) вогнегасної речовини в різних типах вогне­гасників здійснюється:

• під тиском газу-витискувача, який міститься в окремому малолітраж­ному балоні;

• під тиском газу-витискувача, який постійно знаходиться в корпусі (такі вогнегасники називають закачними);

• під тиском газів, що утворюються у результаті хімічної реакції.

У назві вогнегасника великими літерами зазначається тип вогнегасни­ка, а через дефіс - цифрами - об'єм заряду (для водних, пінних та повітряно-пінних) або маса заряду (для порошкових, газових та комбінованих) із заз­наченням номера відповідних технічних умов, наприклад: «ВОГНЕГАСНИК ПОРОШКОВИЙ ВП-5 ТУ У 538885-003-95 ».

Аргументувати вибір вогнегасників для конкретного торговельного підприємства, малого підприємства (банківської установи).

Банківські установи на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше. Крім того, слід передбачати по одному вуглекислотному вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше.

У банківських установах, де розташовані комп'ютери, оргтехніка та інше цінне обладнання, варто використовувати вуглекислотні вогнегасники. Вони відрізняються більш чистою дією при використанні, так як вогнегасна речовина (вуглекислота) після гасіння випаровується, не залишаючи слідів. 

Не підходять для використання в на даному підприємстві вогнегасники пінного типу, оскільки принцип його дії полягає в тому, що порошок з нього під тиском викидається в основу вогню, перешкоджає надходженню кисню.

Процес горіння припиняється, пожежа згашена. Щоправда після його використання, необхідно докласти великих зусиль попотіти, щоб привести приміщення в необхідний стан, та й усі цінні документи та техніка будуть не придатні до використання. Існує два види порошкових вогнегасників. Перший тип, це заповнений газом (який викидає порошок) балон, а другий тип, це коли газ в ньому утворюється завдяки хімічній реакції. Перші вогнегасники мають манометри для визначення тиску всередині нього, а ось другі немає, тому що в них поки немає газу. У зв’язку з додатковою витратою часу на хімічний процес, порошок викидається не відразу, а через певний час. Так як банківська установа має дуже велику кількість предметів, що добре горять, то краще обрати інший тип вогнегасника.

Будова, призначення та недоліки вуглекислотних вогнегасників. Алгоритм використання вуглекислотних вогнегасників.

Вуглекислотні вогнегасники застосуються, як правило, для гасіння пожежі класу В (горіння рідких речовин, крім тих, що можуть горіти без доступу повітря) та електроустаткування під напругою до 1000В за умови обмеження наближення до струмопровідних частин на відстань не ближче 1 м. Будова вуглекислотних вогнегасників наведена на рис. 1.

Рис.1. Вогнегасник вуглекислотний:

1 - корпус; 2 - головка; 3 - розтруб; 4 - гайка; 5 - запобіжна мембрана; 6 - шайба; 7 - кільце ущільнювальне; 8 - запобіжна чека; 9 - важіль керування клапаном; 10 - ручка; 11 - кулачок; 12 - шток; 13 - клапан; 14 - пружина; 15 - трубка сифонна

Для приведення до дії таких вогнегасників потрібно:

• розтруб вогнегасника 3 спрямувати на осередок пожежі (розтруб легко фіксується в зручній позиції для викидання вогнегасної речовини);

• видалити запобіжну чеку 8;

• натиснути на важіль керування клапаном 9, одночасно тримаючись за ручку 10 і розпочати викидання вогнегасної речовини на осередок пожежі.

Під час гасіння пожежі класу В розтруб вогнегасника має бути спря­мований в основу осередку пожежі, що знаходиться найближче до операто­ра. Не можна братися руками за розтруб, тому що температура снігоподібної вуглекислоти, що викидається, становить - 78 °С.

Одним з головних недоліків вуглекислотних вогнегасників є те, що вони ефективні тільки при гасінні пожеж в невеликих замкнених об'ємах, тобто якщо приміщення велике за розміром або розгерметизоване (вибиті або відкриті вікна, двері, ворота) вони малоефективні.

Суттєвими недоліками вуглекислотних вогнегасників є:

• мала довжина струменя вогнегасниї речовини, яка у більшості зразків складає 1,5м і тільки у деяких досягає 3м;

• в порівнянні з порошковими, хладоновими та пінними вогнегасниками мають найменьшу вогнегасну ефективність, наприклад при гасінні ЛЗР площа гасіння в 2-3 рази меньше ніж у порошкових вогнегасників відповідного об’єму;

• небезпечний тиск в балонах 150-170 атмосфер;

• мають найбільшу питому витрату вогнегасної речовини, особливо для вогнищ класу В ~ 3,4-7,6 кг/м2;

• непридатні для гасіння електрообладнання під напругою більше ніж 1000В;

• неефективні при гасінні гідрофільних ЛЗР в яких вуглекислота розчиняється, а також речовини здатні горіти без доступу кисню та лужні і лужноземельні метали;

• практично непридатні для гасіння сипких, пористих, тліючих (дерево, зерно, хлопок) матеріалів;

• дуже малий питомий імпульс потоку, тобто вже на відстані 1,5м його кінетичної енергії недостатньо для боротьби з конвекційними потоками;

• перебування рятувальників в приміщеннях з підвищеною концентрацією двоокису вуглеця небезпечно для їх життя.