8

Лекція 12. Україна в умовах незалежності: загальна характеристика

План

1. Проголошення незалежності України (1991 рік) та її початковий розвиток

2. Створення демократичної політичної системи.

3. Конституційний процес в Україні. Конституція 1996 року

4. Сучасне політичне життя в Україні.

5. Міжнародна політика незалежної України.

6. Економічний розвиток України – основні тенденції

Проголошення незалежності України (1991р.) та її початковий розвиток

Проголошення незалежності України було сприйнято населенням країни, політичними колами Росії неоднозначне: частина населення, представники центральних органів влади, багато партійно-державних працівників висловлювалися проти суверенітету України, вимагали відновлення нового Союзу. М. Горбачов, прагнучи запобігти розпаду СРСР, виступив з ініціативою створення конфедерації ' (Союзу Суверенних Держав - ССГ) замість федерації, як передбачалося в первісному тексті Союзного договору. М. Горбачов вважав, що •в умовах, яві склалися, коли республіки СРСР оголосили про свій суверенітет, конфедерація буде більш прийнятним варіантом для об'єднання. По цьому питанню почалися переговори і дебати, що продовжувалися до кінця листопада 1991 р. За цей час упевненість громадян України в правильності обраного Верховною Радою незалежного шляху розвитку країни зміцнилося. Це продемонстрували підсумки Всеукраїнського референдуму і виборів Президента України, проведені 1 грудня 1991 р.

На питання бюлетеня референдуму (Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?) 90,32% учасників відповіли «Так, підтверджую».

Президентом України був обраний Л. Кравчук, що твердо стояв на позиції незалежності країни. За нього проголосувало 61,6% виборців, що прийшли 1 грудня на виборчі дільниці.

Наступною подією, що зміцнила незалежність України, став фактичний, оформлений документально, розпад СРСР. 7-8 грудня 1991 р. у Біловезькій пущі біля Мінська Президент України Л. Кравчук, Голова Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевич;

Президент Росії Б. Єльцин констатували факт розпаду СРСР і підписали угоду про утворення СНД - Союзу Незалежних Держав. 21 грудня в Алма-Аті декларацію про утворення СНД підписали керівники Азербайджану, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, України. Кожна республіка, що ввійшла до СНД, зберігала незалежність.

Таким чином, незалежність України була взаємно визнана всіма учасниками СНД. Питання про незалежність України (як і інших держав СНД) було вирішене остаточно.

Період історії України з 1992 по 1996 рік був присвячений розв'язанню найважливіших завдань, що встають перед будь-якою державою, яка проголосила свою незалежність. Першочергові завдання України

• Формування демократичної політичної системи.

• Становлення України як незалежної держави на міжнародній арені.

• Створення національної економіки.

• Відродження української національної культури, культур інших національностей, що проживають у країні.

Створення демократичної політичної системи

Демократична політична система, як показав досвід цілого ряду країн світу, дозволяє щонайкраще вирішувати внутрішньополітичні питання. У 1992 році перед Україною постало завдання створення такого виду політичної системи. Для цього на основі демократичних виборів було необхідно сформувати органи державної влади, здатні забезпечити виконання волі більшості громадян - утвердження демократії, проведення радикальних ринкових реформ. Здійснити це можна тільки за умови реальної багатопартійності, дотримання політичних свобод громадян, а також їхньої високої політичної культури й активності. Через те, що Україна тривалий час була частиною тоталітарної держави (СРСР), не мала демократичних традицій, створення демократичної політичної системи проходило повільно, в умовах політичної боротьби. Крім того, серед політичних діячів і рядових громадян було чимало прибічників радянської політичної системи, недемократичних методів керівництва країною, їхня позиція негативно впливала на процес демократизації. Але в цілому формування органів державної влади проходило в демократичних умовах:

• Вибори Президента, Верховної Ради, місцевих органів здійснювалися на альтер­нативній основі, були загальними, рівними, таємними.

• У засобах масової інформації широко висвітлювалися всі питання, пов'язані з форму­ванням органів державної влади,

Політичні партії і громадські організації активно впливали на процес формування органів державної влади, висловлюючи свою точку зору, ведучи роз'яснювальну роботу серед населення.