4. Поняття логістичних систем у логістиці.

Система – сукупність елементів, які знаходяться у взаємозв’язку і взаємозалежності і утворюють визначену цілісніть, єдність. Елемент системи – частина, яку не можна роздробити.

ВИДИ:

1. Складність: проста, складна, велика.

2. Зміни в часі: статична, динамічна..

3. Взаємозвязок з НС: закрита, відер.

4. Реакція на зміну НС: адаптивна, не адаптивна.

Існують наступні властивості, якими повинен володіти об'єкт, щоб його можна було вважати системою:

1. Цілісність. Системою є цілісна сукупність елементів, взаємодіючих один з одним. Елементи існують тільки в системі. Поза системою є об'єкти, які мають потенційну властивість системи.

2. Зв'язки. Між елементами системи існують зв'язки, що визначають інтегровані якості цієї системи. Зв'язки між елементами всередині системи повинні бути сильнішими, ніж зв'язки окремих елементів із зовнішнім середовищем, так як в цьому випадку система не може існувати.

3. Організація. Для появи системи необхідно сформувати упорядковані зв'язки, тобто визначену структуру зв'язку між елементами.

4. Інтегрованість. Наявність в системі інтегрованих властивостей, тобто тих властивостей, які властиві системі в цілому, проте не властиві жодному з її елементів окремо.

Логістична система - це динамічна, відкрита, стохастична, адаптивна складна або велика система зі зворотним зв'язком, що виконує ті чи інші логістичні функції (ЛФ) наприклад, промислове підприємство, територіально-виробничий комплекс, торгове підприємство та інше. ЛС складається з декількох підсистемі має розвинуті зв’язки з зовнішнім середовищем.

4. Види логістичних систем.

ЛС поділяють на макро- та мікро- логістичні. Макрологістична система - це велика система керування МП, що охоплює підприємства і організації промисловості, посередницькі, торгові та транспортні підприємства різних відомств, розташованих у різних регіонах або різних країнах. Макрологістична система утворює визначену інфраструктуру економіки регіону, країни чи групи країн.

При формуванні даної системи, яка охоплює різні країни, необхідно подолати труднощі, пов'язані з правовими та економічними особливостями міжнародних відносин, з певними умовами постачання товарів, розходженням в транспортному, правовому законодавстві країн, а також ряд інших бар'єрів. Формування макрологістичних систем у міждержавних програмах вимагає створення єдиного економічного простору, єдиного ринку без внутрішніх кордонів, без митних перешкод транспортуванню товарів, капіталів, інформації, трудових ресурсів, тощо.

На рівні макрологістики виділяють три види ЛС:

А) Логістичні системи з прямими зв'язками. В них матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника продукції до споживача, без посередників (рис. 3.1).

Б) Ешелонована логістична система. У таких системах на шляху МП є хоча б один посередник.

• В) Гнучкі логістичні системи. Тут рух МП від виробника продукції до її споживача може здійснюватися як прямо, так і через посередників (рис.3.3).

Мікрологістичні системи є підсистемами, структурними складовими макрологістичних систем. До них відносяться різні виробничі та торгові підприємства, територіально-виробничі комплекси. Мікрологістичні системи утворюють клас внутрівиробничих логістичних систем, до складу яких входять технологічно пов'язані виробництва, які об'єднані єдиною інфраструктурою. Закупівля-упрвління виробництвом – збут.

Макрологістичні системи розрізняють:

• по ознаці адміністративно-територіального розподілу країни (районні, міжрайонні, міські, обласні, регіональні та інші);

по об'єктно-функціональних ознаках (для групи підприємств однієї чи декількох галузей, відомчі, галузеві, міжвідомчі, міжгалузеві, військові).