1. Етап становлення.

На даному етапі на світовому ринку були наступні об'єктивні тенденції:

• посилення уваги до покупців, поява значної кількості конкурентних товарів та методів кращого обслуговування споживачів, перехід до ринку покупця - це змусило шукати нові шляхи координації попиту та пропозиції.

• На першому етапі логістичний підхід використовувався у сфері збереження і транспортування готового продукту (ГП). Транспорт і склад, які були зв'язані тільки операціями завантаження і розвантаження, починають працювати на один економічний результат за графіком та по єдиній узгодженій технології.

2. Етап розвитку.

Відмітною рисою 70-х років XX ст. стала конкуренція на фоні відсутності високоякісних сировинних ресурсів (енергетична криза). Головним завданням більшості фірм стало раціональне використання сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів. Ресурсний фактор (зниження енергоємності і матеріалоємності продукції) став основним у конкурентній боротьбі.

Даний етап характеризується:

• пошуком шляхів раціонального використання сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

• пошуком нових способів зниження витрат на виробництві та розподіл ГП на основі концепції логістики;

• поширенням філософії загального керування якістю.

На етапі розвитку, виробництво, складське та транспортне господарство підприємства починали працювати як єдиний механізм. Логістичне керування стало охоплювати все виробництво. Значний розвиток одержали стандартизація та виробництво нових видів тари й упаковки, розпочали формуватись сучасні автоматизовані складські комплекси, впроваджувалося контейнерне перевезення вантажів.

3. Етап інтеграції.

Етап інтеграції характеризується об'єднанням логістичних функцій фірми та її логістичних партнерів до повного логістичного ланцюга (ЛЛ), що включає закупівлю - виробництво - розподіл і продаж. На даному етапі відбувся феномен логістичного зростання, який характеризувався:

1. зростанням кваліфікації менеджерів в області логістики;

2. створенням на підприємствах відділів по проблемах логістики;

3. довгострокове планування в області логістики;

4. чітким визначенням фактичного розподілу витрат;

6. визначенням та зменшенням вартості руху матеріального потоку до кінцевого споживача;

7. передачею частини або всієї логістичної функції конкретного підприємства до спеціалізованого логістичного підприємства;

8) створенням міжнародних (ЛС).

4. Етап глобалізації, (з 90-х р. XX ст..)

У зв'язку з глобалізацією світової економіки зросла потреба в залученні "третіх учасників" процесу - митних і експедиційних агентств, банків тощо. Це висунуло нові вимоги до менеджерів логістики:

- знання законодавчих основ, податкових систем, особливостей державного регулювання економіки різних країн, виконання вимог до упаковки, маркування з урахуванням мовних розходжень;

- вміння оперативно обробляти та готувати складську документацію.

. У цей час з'являється та розвивається технологія електронної пошти, електронний бізнес, розроблено технології кодування товару у виді штрих-коду, електронний переклад коштів, розповсюджується електронна закупівля через всесвітню мережу Інтернет.