1. Охарактеризуйте портрет як жанр образотворчого мистецтва. Проаналізуйте педагогічну ситуацію.

Метою заняття у старшій групі було знайомство дітей з портретом. Вихователь ретельно підготувалась до заняття: дібрала наочність (репродукція картини І. Рєпіна «Портрет доньки»), підготувала розповідь про художника, розробила запитання дітям за змістом картини.

Діти уважно слухали цікаву емоційну розповідь вихователя про художника та історію створення портрету. На запитання «Який настрій у дівчинки? Чому?», «У якій позі зображена дівчинка? Про що говорить така поза?», «Як художник ставиться до своєї доньки? Як він це передав?» діти не змогли відповісти.

Виконайте завдання:

1. Розкрийте завдання ознайомлення дітей з портретом.

Портрет - складний жанр живопису. Розуміння його вимагає від дітей певного соціального досвіду, знань як про емоційно-моральних проявах, взаємовідносини людини з суспільством і про вираження цього відношення в мові, міміці, жестах - так і про образотворче мистецтво, його мовою, способи створення художніх образів. Тому потрібна тривала робота з дітьми, зміст якої буде включати два напрямки. Перший напрямок - це формування уявлень про людину, її почуття, емоції, моральному відношенні до явищ життя, внутрішньому і зовнішньому прояві цього відношення. Другий напрямок - поступове формування у дітей розуміння мови живописного образу портрета. Робота за першим напрямом буде проходити на різних заняттях, в іграх, у повсякденній діяльності, по другому напрямку - на спеціальних заняттях по ознайомленню з портретом і в художній діяльності.

2. Запропонуйте завдання (не менше двох), які підготують дітей до сприйняття портрету, заявленого в ситуації.

Перша зустріч з портретним живописом складна, тому вихователю потрібно викликати у дітей сильний емоційний відгук і стійку зацікавленість до цього жанру. Першу зустріч з портретом проводят у музеї, чи у дитячому садку з використанням репродукцій. Портрети краще за все виставляти у групі за день-два до заняття, щоб діти змогли добре роздивитися твори (вихователь тим часом спостерігає за їх реакціями).

2.Складіть план-конспект інтегрованого заняття «Жабка-мандрівниця». Визначте вікову групу. Доберіть на заняття твори художньої літератури.

Тема: «Жабка-мандрівниця»

Вікова група :Старша

Твори художньої літератури :казка «Жабка-мандрівниця»

Білет № 9

1. Розкрийте особливості навчання дітей дошкільного віку вимірювання довжини умовною мірою у контексті запропонованої педагогічної ситуації.

Вихователь пропонує дітям виміряти смужку паперу умовною міркою, знайти картку з відповідною цифрою, виміряти другу смужку цією самою міркою і теж знайти картку з відповідною цифрою, порівняти результати вимірювання (числа 8 і 9). Діти виконують завдання. Вихователь допомагає окремим дітям.

Виконайте завдання:

1. Проаналізуйте фрагмент заняття. Визначте, який етап вимірювання висвітлений у даному фрагменті. Обґрунтуйте власну думку.

2. Охарактеризуйте послідовність навчання дітей дошкільного віку вимірюванню довжини (етапи) умовною мірою.

Важливою програмним завданням, що вирішується в старшій групі, є навчання дітей виміру. Навчання виміру допомагає усунути недоліки у формуванні уявлень про число, що виникають при навчанні рахунку окремих величин.

Навчати дітей вимірюванню за допомогою умовної мірки починають в середній групі. Їх вчать порівнянні двох предметів, які неможливо безпосередньо порівняти (накласти або прикласти) і використовувати при цьому третій предмет - міру. Таке порівняння є окремим випадком вимірювання, так як використовується при цьому мірка дорівнює одному з вимірюваних предметів.

У старшій групі дітей навчають вимірювати за допомогою умовної міри довжину протягу, обсяг рідкий і сипучих тіл, переводячи кількісні відносини в наочно-подаються множини.

Перш за все, дітей слід познайомити з правилами вимірювання протяжних величин, рідких і сипучих тіл. Вихователь показує і пояснює правила вимірювання. Процес вимірювання розбивається на етапи, кожен з яких повторюється дітьми слідом за вихователем. Вихователь спочатку демонструє мірку, за допомогою якої можна виміряти смужку паперу, стрічку та ін Потім показує, що мірку треба докласти так, щоб кінці вимірюваної смужки мірки збігалися. Діти повторюють цю дію. Далі вихователь відзначає кінець мірки, пояснює, що кожен раз, коли мірка уклалася повністю, потрібно відкласти «для пам'яті» фішку (гурток, квадрат, іграшку), яка показує, що мірка уклалася в смужці повністю.

Далі мірка прикладається до позначки, знову відзначається кінець мірки і знову відкладається фішка. Так вимірюється вся смужка. У результаті вимірювання перед дітьми утворюється ряд фішок, перерахувавши які можна сказати, скільки разів мірка вклалася у вимірюваному об'єкті.

Діти повинні міцно засвоїти правила вимірювання, тому що на наступних заняттях вони виконують вимір самостійно від початку до кінця. Важливо, щоб діти не тільки запам'ятали послідовність вимірювання, а й чітко виконували правила, розуміли сенс кожної дії. Іноді діти допускають недбалість при вимірі: неточно поєднують краю вимірюваного об'єкта і смужки-мірки; невірно ставлять позначку; відкладаючи мірку останній раз, забувають ставити фішку. Всі ці неточності позначаються на результаті вимірювання. Важливо, щоб весь матеріал, з яким працюють діти, був точно вивірений, щоб у вимірюваному об'єкті мірка укластися повністю число разів.

Етапи:

На першому етапі діти виконують тільки відмірювання, накладання (заповнення) заходів, а потім рахують їх. Вимірювання здійснюється одночасно кількома однаковими заходами.

На другому етапі навчання вимірювання здійснюється одним заходом, але при цьому дитина має можливість зафіксувати кожну міру окремо.

На третьому етапі дітей вчать вимірювати величини однієї умовної заходом; кількість вимірювань фіксують фішкою (маленьким предметом). Після вимірювання дитина вважає фішки і так отримує результат.

Четвертий етап — це одночасне виконання двох видів діяльності: рахунки й вимірювання. Діти відкладають заходи і відразу називають число. Це і є той рівень розвитку діяльності, до якого слід підвести дітей.