Білет № 23

1. Проаналізуйте педагогічну ситуацію.

– Це не я! – вперто повторює шестирічна Рая, косо дивлячись на батька.

– Тоді хто ж? У кімнаті, крім тебе, нікого не було. Виходить, що книга сама розірвалась.

– Це не я!

– Чому ти кажеш неправду!

Дівчинка з власного досвіду знає, що за найменшу провину від батька отримає покарання. Рятувальне «Це не я!» іноді допомагає, особливо коли вдало складаються обставини.

Дівчинка росте. Зростає її винахідливість:

– Це не я малюка штовхнула! Він сам упав!

– Це не я зламала, а Славко!

Для дівчинки поступово брехня стає «другою натурою». Для неї стає типовим брехати у будь-якій зручній ситуації.

Батько Раї не може зрозуміти:

– Чому так сталося? Ми самі завжди говоримо тільки правду. Поганих прикладів ніколи не давали.

Виконайте завдання:

1. Поміркуйте, в чому причина такої поведінки дівчинки.

Є батьки, які вважають, що дитину необхідно «зламати», інакше вона «сяде на шию», виросте розпещеною, розбалуваною. Їх слово завжди, за будь-яких обставин і будь-якою ціною залишиться останнім.

2. Визначте, який тип тактики виховання в сім’ї переважає. Обгрунтуйте відповідь.

Для жорстоких взаємин характерною ознакою є жорстоке ставлення з суворим покаранням за дрібні прорахунки. У дитини формується страх перед батьками,або надмірна вимогливість.

3. Які види покарання, на вашу думку, можна застосовувати до дітей дошкільного віку?

1. Покарання не повинне шкодити здоров’ю – ні фізичному, ні психічному. Більше того, по ідеї покарання має бути корисним, чи не так? Ніхто не сперечається. Проте той, хто карає – забуває подумати…

2. Якщо є сумнів, що краще не карати – не карайте. Навіть якщо зрозуміли, що зазвичай занадто м’які, довірливі і нерішучі. Ніякої «профілактики» і ніяких покарань «про всяк випадок»!

3. За один раз – одне. Навіть, якщо провин здійснено відразу неймовірна множина, покарання може бути суворим, але тільки одне і за усе відразу, а не поодинці за кожну. Салат з покарань – страва не для дитячої душі!

Покарання – не за рахунок любові, не залишайте дитину без заслуженої похвали й нагороди. Ніколи не віднімайте подарованого вами чи кимось іншим – ніколи! Відмінити можна лише покарання. Навіть якщо набешкетував так, що гірше не буває, навіть якщо підняв на вас руку, але сьогодні ж допоміг хворому, захистив слабкого…

Не заважайте дитині бути різною.

4. Термін «давності». Краще не карати, ніж карати із запізненням. Деякі занадто послідовні вихователі сварять і карають дітей за провини, виявлені через місяць, а то й рік (щось зіпсував, стягнув, напакостив), забуваючи, що навіть в суворих дорослих законах береться до уваги термін давності правопорушення. Облишити. Пробачити. Є ризик навіяти маленькому негідникові думку про можливу безкарність?

Звичайно. Але цей ризик не так страшний порівняно з ризиком затримки духовного розвитку. Запізнілі покарання навіюють дитині минуле, не дають бути іншою.

5. Покараний -вибачений. Інцидент вичерпаний – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилося. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

6. Без приниження. Щоб там не трапилось, якою б не була провина, покарання не повинне сприйматися дитиною як торжество вашої сили над його слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ми несправедливі, покарання подіє тільки у зворотному напрямку!

7. Дитина не повинна боятися покарання. Не покарання вона повинна боятися, не гніву нашого, а нашого засмучення.

4. Охарактеризуйте основні стилі виховання в родині.

Авторитарний стиль виховання  - це стиль, при якому батьки недооцінюють позитив, який є в їхніх дітях і віддають перевагу контролю. Цей спосіб виховання  іноді пов’язують з агресивно-командним впливом батьків. Насправді авторитарні батьки –  не обов’язково диктатори й деспоти, вони можуть бути дуже люблячими і ніжними, але у стосунках з дитиною на перше місце, як у випадку гіперопіки, ставлять свою потребу бути поруч, контролювати життя дитини, приймати за неї рішення. З одного боку, це забезпечує певний психологічний комфорт: можна менше хвилюватися за дитину, не боятися, що вона наробить помилок. Але з іншого боку, надмірний батьківський контроль унеможливлює розвиток самостійності підлітка: він не може навчитися 

2. Розробіть цикл спостережень за сезонними змінами в природі для дітей середньої групи (сезон за вибором студента). Доберіть твори художньої літератури для формування у дітей уявлень про сезонні зміни в природі.

Осінь

Спостереження за сезонними змінами у природі

формувати уявлення про зміни в природі (день став коротшим, ніч довша);вчити розрізняти та характеризувати ознаки ранньої осені, дізнаватися їх у віршах;виховувати любов до природи.

Хід спостереження

Минуло літо, настала Осінь. На полях і гаях Порожньо і сумно. Пташки відлетіли, Стали дні коротші. Сонечка не видно, Темні-темні ночі.

Вихователь загадує дітям загадки.

• Висять на гілці золоті монетки. (Осінні листя.)

• На стелі, в куточку висить сито, не руками збудоване. (Павутина.)

• Без рук, а тче полотно. (Павук.)

Вихователь розповідає дітям про прикмети.

Вересень - зоревник, хмурень; холодник і холодень-батюшка вересень, та годувати здатний, звуть його «заспівувачем осені» і «злато-квітником»; трави на луках, полях, лісах висихають, жовтіють, і стає золотистою листя дерев і чагарників.

Вересень - перший осінній місяць. На початку місяця видаються ще теплі сонячні дні. Небо сяє блакиттю, на ній вчуваються золотими візерунками листя кленів і беріз. Повітря чисте, прозоре, літають срібні нитки павутини. Такі дні називають «бабиним літом».

Вихователь задає дітям питання.

• Чому вересень називають «златоцветником»?

• Які дні вересня називають «бабиним літом»?

• Які ви знаєте ознаки «бабиного літа»?

Досліди, експерименти

Досвід «Стан ґрунту в залежності від температури».

Мета: виявляти залежність стану ґрунту від погодних умов.

Хід досвіду: В сонячний день запропонувати розглянути землю, помацати руками, яка вона: тепла (її сонце нагріло), суха (розсипається в руках), колір (світло-коричнева), полити землю (як ніби пройшов дощ); запропонувати знову торкнутися її, розглянути. Земля потемніла, вона стала мокрою, діти натискають кінчиками пальців на поверхню - вона стала липкою, склеюється в грудочки. Від холодної води грунт стала холодніше, як від холодного дощу.

Спостереження за квітником

Мета: формувати уявлення дітей про те, що квіти - живі, вони ростуть і змінюються.

Хід спостереження

Рослини на клумбі добре росли, цвіли, поки було тепло, багато світла і води; тепер дні стають короткими, води багато, але мало тепла, квіти в'януть, на місці їх утворюються насіння, з яких можуть з'явитися нові рослини.

Осінь настала, Висохли квіти. І дивляться сумно Голі кущі.

Вихователь задає дітям питання.

• Якими стали квіти на клумбі?

• Чому вони зів'яли?

• Що треба зробити, щоб навесні квіти знову виросли? (Зібрати насіння.)

Цільова екскурсія у парк

Мета: формувати знання про осінніх місяцях (вересні, жовтні, листопаді), сезонні зміни; закріплювати знання народних прикмет;виховувати любов до природи.

Хід спостереження

Осінь підійде нечутно, тихо стане біля воріт,

В городі листочок вишні на доріжку впаде.

Це перша прикмета, що від нас йде літо.

А друга - кущ малини в нитках білої павутини.

Трохи коротше стане день, потемніють хмари,

Немов їх покриє тінь, стане похмурою річка -

Третя вірна прикмета осінь бродить близько десь.

Рано вранці на галявини ляжуть білі тумани,

А потім вже чекай не чекай -- мрячать дощі

Пеленою затягнуть просинь. Значить, настала осінь.

Вихователь загадує дітям загадки, пропонує відповісти на питання.

Летів пан, у воду впав, сам не тоне і води не каламутить. (Лист.)

Без шляхи і без дороги ходить самий довгоногий.

В хмарах ховається в імлі, тільки ноги на землі. (Дощ.)

Летить без крил і співає, перехожих зачіпає.

Одним проходу не дає, інших він проганяє. (Вітер.)

• Як називають осінь?• Як називають ранню осінь?

• Як називають середину осені?• Як називають пізню осінь?

• Які ви знаєте прикмети осені?• Які зміни сталися в природі?