54. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп. Гранична схильність до імпорту та складний мультиплікатор.

Зовнішня торгівля найбільш безпосередньо впливає на сукупні видатки і умови економічної рівноваги. Як відомо, елементом сукупних видатків є чистий експорт, який є різницею між експортом та імпортом: ±Xn = X – IM. Умова рівноваги для відкритої економіки згідно з моделлю “видатки-випуск” має такий вигляд: Y = C + I +G + Xn. Експорт та його зростання збільшує сукупні видатки на купівлю ВВП країни і сприяє його зростанню. Імпорт є вилученням з кругопотоку “доходи – видатки”. Тому модель рівноваги за методом “вилучення – ін’єкції”, яка відбиває рівність між рівнем вилучень та ін’єкцій, з урахуванням зовнішньої торгівлі, можна представити таким чином:

S + T + IM = I + G + X (10.7)

Якщо в наведеній тотожності розмежувати внутрішню і зовнішню економіку, отримаємо:

S +(T – G) – I = X – IM або

S + (T – G) –I = Xn (10.8)

З урахуванням того, що G = C_G + I_G, формула 10.8 набуває такого вигляду:

[S + (T – C_G)] – (I + I_G) = Xn (10.9)

Рівняння 10.9 показує, що економічна рівновага за методом “вилучення – ін’єкції” досягається за умови, що різниця між національним заощадженнями (S + T – C_G) та інвестиціями (I +I_G) дорівнює чистому експорту Xn.

Таким чином, якщо країна купує більше, ніж продає і чистий експорт стає від’ємною величиною, виникає дефіцит по поточних операціях, який урівноважується позитивним сальдо руху капіталів та кредитів. Це означає, що певна частина імпорту та інвестицій покривається за рахунок припливу іноземного капіталу, а країна стає нетто – боржником. Якщо виникає надлишок внутрішніх фінансових ресурсів, національні заощадження використовуються для фінансування іноземних економік, а країна стає нетто-кредитором.

Оскільки (T – G) (див. формулу 10.9) – це загальне бюджетне сальдо, можна зробити висновок, що зростання дефіциту бюджету, зменшуючи внутрішні фінансові ресурси, підвищує дефіцит по поточних операціях і спричиняє зростання чистого припливу капіталу.

Вплив зміни чистого експорту на рівноважний ВВП можна проілюструвати за допомогою графічної моделі рівноваги “видатки-випуск”.

C+I+(-Xn)

Рис. 10.1 – Вплив чистого експорту на рівноважний ВВП

Додатний чистий експорт збільшує сукупні видатки і рівноважний ВВП порівняно із закритою економікою. На графіку це відбивається у зміщенні лінії сукупних видатків (С + І) угору до положення (C + I + Xn), і зміщенні точки рівноважного ВВП Ye₁ вправо до положення Ye₂. Скорочення і від’ємне значення чистого експорту спричиняє зворотні результати (див. рис. 10.1). Слід підкреслити, що на графіку видно, що зростання сукупних видатків за рахунок чистого експорту на величину ΔАЕ = АЕ₂ – АЕ₁ приводить до більшого зростання рівноважного ВВП (ΔYe = Y_e2 – Y_e1). Це пов’язано з дією мультиплікативного ефекту. Мультиплікатор чистого експорту дорівнює простому мультиплікатору і є мультиплікатором видатків. Зростання рівноважного ВВП з урахуванням мультиплікатора чистого експорту становить Δ Ye = Xn·µ_Xn.

У відкритій економіці мультиплікатор видатків враховує вилучення у вигляді імпорту. Вплив імпорту на мультиплікатор має враховувати граничну схильність до імпорту . З урахуванням граничної схильності до імпорту мультиплікатор видатків має такий вигляд: