Соціально-економічні наслідки та методи боротьби з інфляцією. Проблема інфляції в Україні.
Соціально-економічні наслідки інфляції різноманітні і різнобічні і залежать від її рівня і різновиду.
У результаті інфляції відбувається зниження рівня життя населення через знецінювання заощаджень і скорочення поточних реальних доходів. Застосування індексації доходів дещо скорочує падіння рівня життя, Однак як правило, індексація відстає і за рівнем, і по термінах, особливо при високому рівні інфляції.
Унаслідок інфляції виникає також і перерозподіл доходів між групами населення та між приватним сектором і державою. Від тих, хто одержує фіксовані доходи (пенсії, соціальні допомоги, посадові оклади), доход переміщається до інших груп населення (власникам капіталу і тим, хто бере участь у процесі виробництва, чиї доходи зростають пропорційно росту цін, за умови, що ціни на ресурси ростуть повільніше ціни готової продукції).
Крім того, в умовах інфляції виникає ефект Танзі-Олівера: у результаті свідомого відтягування податкових платежів платники податків виграють від того, що вносять у бюджет уже знецінені гроші. З іншого боку, податкові надходження ростуть разом з інфляційним збільшенням номінальних доходів і можуть служити джерелом засобів для погашення дефіциту. Свої борги уряд може теж оплачувати грошима, що знецінилися. Виникає своєрідний ефект інфляційного оподатковування.
Інфляція приводить до перерозподілу засобів між кредиторами і позичальниками і зниженню реальної вартості заощаджень. Нейтралізувати цей процес можна, використовуючи рівняння І. Фішера
,
(3.9)
де i – номінальна ставка відсотка;
r – реальна процентна ставка;
πe – очікуваний рівень інфляції.
З іншого боку, збільшення номінальних процентних ставок знижує стимули для інвестування.
Помірна інфляція може впливати на динаміку обсягу національного виробництва. При цьому стимулюються сукупні витрати; ростуть доходи виробників кінцевих товарів; нейтралізується нееластичність номінальної заробітної плати убік зниження інфляційним зниженням реальної заробітної плати, а отже, і реальних витрат. На цих передумовах ґрунтується т.зв. «економіка попиту» чи кейнсіанська модель стимулювання економічного зростання.
Однак високий рівень інфляції спричиняє руйнівну дію на економіку, знижує стимули до праці і розширення виробництва, до скорочення його обсягів.
Таким чином, для нормального розвитку економіки необхідно, щоб інфляція була керованою, а держава повинна проводити активну політику регулювання інфляційних процесів.
Ситуація
Мультиплікативний ефект залежить від рівня використання ресурсів у національній економіці. Якщо вона переживає спад, тобто є незалучені у виробництво ресурси, то мультиплікатор діє на повну силу.
В міру наближення економіки до стану повної зайнятості ресурси вичерпуються, і мультиплікатор утрачає свою дієвість. Дедалі більша частка приросту сукупних видатків трансформується у зростання цін і дедалі менша – у приріст реального ВВП.
У разі повної зайнятості мультиплікатор зовсім не спрацьовує.
Білет № 19
Рівновага сукупних попиту і пропозиції. Модель AS-AD.
Рівноважний обсяг національного виробництва визначає ситуація, коли кількість товарів і послуг, що покупці готові придбати за певного рівня цін співпадає з кількістю товарів і послуг, що за цього рівня цін виробники готові поставити на ринок. Рівновага сукупних попиту та пропозиції відбивається моделлю AD-AS.
Рисунок 3.4 – рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг виробництва
Точка Е показує, що в короткостроковому періоді рівноважний обсяг виробництва реального ВВП досягається за рівня цін Ре.
Як утворюється рівновага AD-AS?
При рівні цін Р1 сукупний попит становить D1, а сукупна пропозиція – S1. Оскільки D1>S2, виникає дефіцит товарів та послуг і конкуренція покупців, що підштовхує ціни вгору. При цьому сукупний попит скорочується, а сукупна пропозиція зростає до тих пір, поки вони не вирівняються. Якщо фактичний рівень цін Р2 перевищує рівноважний, процес утворення рівноваги рухається у зворотному напрямку.
Зміни в рівновазі відбуваються внаслідок змін або сукупного попиту, або сукупної пропозиції, або і того і іншого одразу ( в одному напрямку або в різних) під впливом нецінових чинників.
40.Інфляція - це підвищення загального рівня цін, що супроводжується знецінюванням національної грошової одиниці. ціни на деякі види товарів можуть знижуватися або залишатися стабільними. Найчастіше має місце незбалансована інфляція, що приводить до зміни відносних цін і деформує структуру попиту
Для виміру рівня інфляції застосовуються цінові індекси. Найчастіше використовують індекс споживчих цін, що розраховується для постійного кошика споживчих товарів і послуг, включаючи імпортні, і відбиває зміну рівня ринкових цін цього кошика в порівнюваних періодах.
,
(3.7)
де ІСЦ – індекс споживчих цін;
Pt; Pt-1 – ціни відповідно в поточному і попередньому періодах;
gk- споживчий кошик товарів і послуг.
Показник темпу інфляції використовують для того, щоб визначити чи прискорилася чи сповільнилася інфляція за минулий період, наприклад за рік.
, (3.8)
де πt, πt-1 – рівень цін у відповідних періодах.
Інфляція має безліч характеристик. Має сенс згрупувати їх відповідно до різних критеріїв класифікації.
Залежно від конкретного значення рівня інфляції розрізняють такі три різновиди:
Помірна інфляція. Ціни ростуть повільно, до 10% на рік. У рамках помірної інфляції іноді виділяють повзучу, котра характеризується тим, що ціни ростуть до 5% у рік. При такому рівні інфляції ціни досить стабільні, заощадження не знецінюються, існують нормальні умови для інвестицій.
Галопуюча інфляція характеризується ростом цін до 100-200% на рік. Оскільки в цих умовах гроші швидко знецінюються, усі прагнуть укласти їх у матеріальні цінності, в іноземну валюту, інвестувати за рубежем. Гіперінфляція відрізняється тим, що ціни ростуть дуже швидко, до тисячі і більше відсотків на рік. Усі суб'єкти економіки прагнуть якнайшвидше позбутися від грошей. Населення витрачає всі поточні доходи і заощадження на покупку споживчих товарів і будь-яких інших матеріальних цінностей (нерухомості, золота, валюти), що необов'язково в майбутньому використовуються раціонально. За ступенем раптовості інфляцію поділяють на передбачену і непередбачену.
Передбачена – це інфляція, яку економічні суб'єкти очікували і навіть планували. Наприклад, очікуваний рівень інфляції закладається в розрахунки бюджету на майбутній фінансовий рік. Такий розвиток подій дає можливість деякою мірою нейтралізувати негативні наслідки інфляції.
Непередбачена інфляція найчастіше пов'язана з інфляційними шоками, тобто різкими стрибками рівня цін, що можуть стати поштовхом для тривалого інфляційного процесу.
Залежно від форм прояву розрізняють відкриту і приховану (подавлену) інфляцію.
Прихована (подавлена) інфляція виявляється не у відкритому зростанні загального рівня цін, а в дефіциті товарів і послуг. У випадку адміністративного регулювання цін, якщо останні занижені і не відповідають рівноважному рівню, виникає дефіцит товарів і дефіцитні очикування споживачів з однієї сторони і формується «чорний ринок» з більш високими цінами – з іншої.
Якщо причиною підвищення загального рівня цін є ріст цін на імпортні товари за умови незмінного курсу національної валюти, має місце імпортована інфляція.
Як окремий різновид іноді виділяють інерційну інфляцію, коли рівень інфляції росте щорічно і рівномірно.
Залежно від причин виникнення і механізму розвитку розрізняють інфляцію попиту й інфляцію витрат (чи інфляцію пропозиції).
Інфляція попиту виникає в зв'язку з тим, що темпи росту сукупного попиту перевищують темпи росту обсягу виробництва в умовах обмеженості виробничого потенціалу.
Ад3
Ад2
Ад1
|
Товар |
2000 рік |
2004 рік | ||
|
Ціна, грн. |
Кількість |
Ціна, грн.. |
Кількість | |
|
Хліб |
1 |
500 000 |
2 |
400 000 |
|
Тканина |
100 |
6 000 |
140 |
8 000 |
|
Книги |
25 |
15 000 |
40 |
18 000 |
Розв’язок:
Номінальний
1*500000=500000
100*6000=600000 2000 рік
25*15000=375000
500000+600000+375000=1475000
2*400000=800000
140*800=1120000 2001 рік
40*18000=720000
800000+112000+720000=2640000
Реальний
1*400000=400000
100*8000=800000
25*18000=450000
400000+800000+450000=1650000
ВВП=2640000/1,44=1833333,33
Номінальний
Реальний
2000 базовий
Номінальний
500000+600000+375000=1475000
800000+1120000+720000=2640000
ІСЦ=(1+100+25)+(400000+8000+18000)/(2+140+40)*(400000+800+18000)=426126/77532000=0,005
Реальний = 1475000/0,005=295 млн
І=126*521000/182*521000=0,69
Білет № 20