Причини порушення рівноваги ad-As та механізми її відновлення.

Зміни в рівновазі відбуваються внаслідок змін або сукупного попиту, або сукупної пропозиції, або і того і іншого одразу ( в одному напрямку або в різних) під впливом нецінових чинників.

Рисунок 3.7 – Зміна рівноваги AD-AS збуренням сукупного попиту

Розширення сукупного попиту в короткостроковому періоді може викликати різні наслідки в залежності від макроекономічної ситуації.

1. В умовах спаду наслідком зростання сукупного попиту є зростання реального обсягу виробництва без суттєвого підвищення цін (зрушення кривої AD уздовж горизонтального відрізка кривої AS).

2. Зрушення кривої AD вздовж висхідного відрізка AS має наслідком і зростання рівня цін, і збільшення обсягу виробництва.

3. Якщо сукупна пропозиція зростає після досягнення повної зайнятості і потенційного рівня реального ВВП (на класичному відрізку кривої AS), збільшення рівня цін не супроводжується суттєвим збільшенням виробництва ВВП. Така економіка називається “перегрітою”.

AS₁

AS₀

AS₂

P

E₁

P_e1

E₀

E₂

P_e0

AD

P_e2

Y

Ye

Ye₀

Ye₁

0

Реальний обсяг виробництва

Рисунок 3.7 – Зміна рівноваги AD-AS збуренням сукупної пропозиції

Сукупна пропозиція може зросте під впливом нецінових чинників (див. рис. 3.7 зміщення AS₀ до AS₂). Нова точка рівноваги AD-AS Е2 свідчить про зростаня реального ВВП (Ye₂>Ye₀) при одночасному зниженні цін (Ре₂<Ре₀).

Якщо відбувається збурення сукупної пропозиції (див. рис. 3.7 на графіку рух від AS0 AS1), нова рівновага AD-AS утворюється при нижчому обсязі виробництва (Ye₁<Ye₀) і вищому рівні цін (Рe₁>Рe₀).

Затримка в розвитку обсягу виробництва, або навіть його скорочення, що супроводжується зростанням цін отримало назву стагфляція.

Зміни в рівновазі AD-AS можуть супроводжуватись одночасними змінами як в сукупному попиті, так і в сукупній пропозиції. Наслідки цих зрушень стосовно обсягу реального ВВП та рівня цін залежатимуть від того, в якому напрямку та в якій мірі відбуваються зміни.

52. У ринк.економ. вплив на пропозицію грошей здійснюється державою через центральні банки. Збільшення чи скорочення пропозиції грошей є основою грош.-кркдитн. Політики як одного з напрямків макроекономічної. Діяльність банківської системи викликає мультиплікативний ефект у грош. Пропозиції. Гроші, що потрабляють до банків у якості депозитів,створюють їх пасив і використовуються для надання кредитів.Банк.пропозиція грошей обернено пропорційна нормі обов’язкового резервування, а депозитний мультиплікатор розрах.за такою формулою

Змінюючи величину rr центральні банки можуть ефективно впливати на величину грош.пропозиції.Мультиплікативний ефект скорочується за рахунок утворення банками наднормативних резервів внаслідок неповного використання для активних операцій надлишкових резервів.

ВВП=Зп+Дох від вл+Рента+Процент+А+Непр под

НД=ВВП-А-непрямі податки

Білет № 22

Споживання як функція наявного доходу. Функція та графічна модель споживання.

Споживання (С) – це витрати домогосподарств на придбання товарів і послуг для задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Споживчі витрати звичайно поєднуються в такі групи: придбання товарів поточного споживання, оплата послуг, придбання товарів тривалого користування.

Взаємозв'язок між споживанням і доходом виражає функція споживання: C=C(Y). Залежність споживання і планованих витрат від рівня доходів є прямою: обсяг споживання збільшується зі зростанням доходів. Графічна інтерпретація функціональної залежності доходів і споживання виглядає в такий спосіб:

Рисунок 4.1 Функція споживання

Споживання тим більше, чим більше розмір доходу, що проявляється у висхідному характері кривої С = С(Y). А ≠ 0, тому що при нульовому доході здійснюється споживання за рахунок запасів чи позикових засобів, оскільки люди не можуть підтримувати своє існування без споживання.

Очевидно, що найчастіше споживається не весь дохід. Частка доходу (виражається у відсотках), що використовується на споживання, відбивається показником середньої схильності до споживання:

(4.1)

Оскільки витрати на споживання є вагомою складовою сукупного попиту, істотним для макроекономічного аналізу питанням є не тільки абсолютний розмір споживання, але і зміни його обсягу, що викликаються змінами в доході. Частка приросту доходу, що направляється на приріст споживання, відбивається показником граничної схильності до споживання:

(4.2)

де, Δ С – зміна витрат на споживання;

Δ Y – зміна доходу.

Очевидно, що гранична схильність до споживання може набувати значення від 0 до 100%, тобто приріст доходу може або взагалі не використовуватися на поточне споживання (МРС =0), або споживатися цілком (МРС = 100%).

Іншими словами, гранична схильність до споживання відбиває реакцію споживання на приріст доходу і, таким чином, від неї залежить кут нахилу кривої функції споживання на графіку (див. рисунок 4.1). Сама ж функція споживання може бути уточнена в такий спосіб: С = С(МРС∙ Y).

57. Валютні курси, їх різновиди та чинники.

Валюта - це грошова одиниця будь-якої країни. Різноманітні економічні зв’язки між країнами супроводжуються розрахунками і потребують обміну грошових одиниць різних країн.

Валютні курси мають декілька різновидів залежно від режиму його формування та способу розрахунку.

В залежності від режиму курсоутворення валютні курси можуть бути фіксованими, вільно плаваючими та змішаними. Фіксований курс означає, що держава фіксує курс національної валюти відносно валюти іншої країни або кошика валют, або якогось різновиду колективних валют.

. Вільноплаваючі валютні курси встановлюються на валютному ринку під впливом співвідношення попиту і пропозиції валюти. У такому разі трансформується поняття девальвації та ревальвації: під ними розуміють стійке та тривале зниження або підвищення курсу, яке треба відрізняти від курсових стрибків.

У сучасній валютній системі застосовуються різні види змішаних валютних курсів, які мають ознаки і плавання, і фіксації.

Система обмінних курсів валют декількох країн, які або зафіксовані відносно одне одного, або мають узгоджені межі взаємних коливань, та однаково відхиляються відносно третьої валюти (наприклад, долара США), називається “спільним плаванням”. Така система курсоутворення мала місце у європейському економічному просторі.

Y = C+I+G

C = 150+0,8(Y-T), I = 190, G = 250, T = 150

Розв’язання:

1. рівноважний рівень доходу

У=(150+0,8(У-150)+190+250)

У=150+0,8У-120+190+250

0,2У=470

У=2350

2. наскільки збільшаться інвестиції у запаси, якщо У=2500

∆У=2500-2350=150

Білет № 23