- •)Показники середньої та граничної схильності до заощаджень, їх роль та динаміка.
- •Зайнятість та безробіття. Причини, форми та показники безробіття.
- •Диференціація доходів та крива Лоренца.
- •Ситуація
- •Визначення рівноважного ввп за методом “вилучення-ін’єкції”. Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
- •Визначення рівноважного ввп на основі методу “видатки-випуск”. Графічна модель “кейнсіанський хрест”.
- •Рецесійний та інфляційний розриви, їх графічна інтерпретація.
- •Структура ввп за доходами та видатками.
- •Вплив державного сектора та зовнішньої торгівлі на рівноважний ввп.
- •Тіньова економіка та співвідношення між офіційним та фактичним ввп.
- •32)Повний мультиплікатор видатків.
- •Роль цінового фактору у вимірюванні ввп. Цінові індекси.
- •31)Ефект мультиплікатора. Простий мультиплікатор видатків.
- •61. Економічне зростання та його чинники
- •Дискреційна та автоматична фіскальна політика. Ефект витіснення.
- •Нецінові чинники сукупного попиту та їх вплив на його графічну модель.
- •Теорії адаптивних та раціональних очікувань та крива Філіпса.
- •As – криву сукупної пропозиції;
- •Кейсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки.
- •Крива та чинники сукупної пропозиції в довгостроковому періоді.
- •Сутність та знаряддя фіскальної політики. Крива Лафера.
- •Крива та чинники сукупної пропозиції в короткостроковому періоді.
- •Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Рання крива Філіпса.
- •Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції.
- •Зайнятість і формування ринку праці в Україні.
- •Теорії сукупної пропозиції.
- •Соціально-економічні наслідки та методи боротьби з інфляцією. Проблема інфляції в Україні.
- •Ефект «Храповика»
- •49)Вплив дефіциту бюджету і державного боргу на розвиток макроекономічної ситуації в Україні .
- •Причини порушення рівноваги ad-As та механізми її відновлення.
- •Споживання як функція наявного доходу. Функція та графічна модель споживання.
- •Чинники споживання.
- •Попит на гроші, його різновиди та графічна інтерпретація.
- •Показники середньої та граничної схильності до споживання, їх значення та динаміка.
- •Грошова пропозиція та грошові агрегати. Графічна модель грошової пропозиції.
- •Моделі поведінки споживача
- •Повний грошовий мультиплікатор та модель пропозиції грошей.
- •Валютні курси, їх різновиди та чинники.
- •Ситуація
- •56. Платіжний баланс, його сутність та структура.
- •Модель is-lm та її значення.
- •Інвестиції, їх роль у національній економіці. Інвестиційна функція та її графічна модель.
- •Знаряддя та напрямки грошово-кредитного регулювання економіки.
- •Вплив зовнішньої торгівлі на ввп. Гранична схильність до імпорту та складний мультиплікатор.
- •Циклічність як форма економічного розвитку: причини, види, індикатори, структура циклів.
- •500 Гр. Од.
Ситуація
Коли інфляція сягає велетенських масштабів і купівельна спроможність грошової одиниці практично дорівнює нулю, неминучою стає нуліфікація грошей. За таких умов старі грошові знаки вилучаються з обігу і заміняються новими. Нуліфікація є надзвичайним заходом, і до неї вдаються лише за суспільних потрясінь (війн).
Нам же треба швидко вгамувати інфляцію, значить треба застосувати такі заходи та методи, які дають змогу знизити рівень інфляції упродовж короткого відтинку часу, наприклад року. Основним знаряддям таких методів є стримувальна макроекономічна політика, яка називається дезінфляцією. Вона ґрунтується на можливості вибору між інфляцією та безробіттям у короткостроковому періоді. Центральний банк, знижуючи за допомогою монетарної та фіскальної політики сукупний попит, зменшує обсяг національного виробництва, що супроводжується зростанням безробіття. А відомо, що для короткострокового періоду зростання рівня безробіття знижує рівень інфляції.
Білет № 4
Національні рахунки як фактологічна база макроекономіки, принципи їх побудови та основні категорії.
Макроекономіка розглядає економіку як єдине ціле, сукупність взаємопов’язаних виробників і споживачів товарів та послуг. Виявлення закономірностей розвитку економіки потребує даних про її стан. Для цього використовуються сукупні економічні показники, або агрегати, які поєднуються в систему національних рахунків.
Система національних рахунків (СНР) – це сукупність показників послідовного та взаємопов’язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу, фінансів. Стандартна система національних рахунків була розроблена статистичною комісією ООН і використовується у країнах світу, починаючи з 1953 р.
Національні рахунки в Україні розробляються Державним комітетом статистики згідно з СНР ООН з 1993р. (Статистичний збірник України за 2000 рік. Державний комітет статистики України, 2001. – с.32).
СНР спирається на певні методологічні принципи. По-перше, продуктивною вважається будь-яка економічна діяльність, що приносить дохід, незалежно від того, чи має матеріальну форму продукт цієї діяльності. По-друге, економіка – це безперервний кругообіг ресурсів у товари, доходів – у видатки і знову у доходи. По-третє, у зрівноваженій економіці всі видатки на виробництво дорівнюють доходу від його реалізації, який розпадається на доходи всіх власників факторів виробництва, які останні, в свою чергу, використовують як видатки на купівлю товарів та послуг. По-четверте, використання доданої вартості для максимально точного відбиття результатів функціонування економіки.
Система національних рахунків потребує агрегування інституційних одиниць, які функціонують в національній економіці. Вони групуються у п’ять секторів:
нефінансові корпорації;
фінансові корпорації;
сектор загального державного управління;
сектор домашніх господарств;
сектор некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.
Відносини між інституційними одиницями відбивають три групи економічних операцій: з товарами та послугами, розподільчі та фінансові.
Система національних рахунків поділяється на рахунки внутрішньої економіки (виробництва; утворення, розподілу та використання доходів; капіталу; продуктів та послуг; фінансовий) та рахунки зовнішньоекономічних зв’язків (поточних операцій, операцій з капіталом, фінансовий рахунок), що складає платіжний баланс країни.