As – криву сукупної пропозиції;

Q* - природний обсяг виробництва;

І – кейнсіанський відрізок;

ІІ – проміжний або висхідний відрізок;

ІІІ – класичний відрізок.

Додатковий нахил кривої AS, її висхідна траєкторія визначається зростанням витрат на одиницю продукції із збільшенням обсягу національного виробництва.

На графіку (див. рис. 3.1) відрізняються три відрізки. І – кейнсіанський відрізок. Економіка виробляє товари та послуги в обсязі, який нижчий за потенційний, тобто перебуває у стані спаду. Це означає, що використовуються не всі наявні ресурси, як матеріальні, так і трудові. В цій ситуації зростання обсягу виробництва не супроводжується необхідністю платити більшу ціну за дефіцитні ресурси. Тому зростання обсягу фактичного виробництва (Q) не супроводжується збільшенням видатків на одиницю і не підштовхує загальний рівень цін (Р) до зростання. Крива AS є паралельною осі іксів.

Проміжний або висхідний відрізок кривої AS показує, що зростання обсягу виробництва (Q) супроводжується підвищенням загального рівня цін (Р). Повна зайнятість в економіці у цілому формується поступово; високопродуктивні ресурси в різних галузях вичерпуються неодночасно. Розширення виробництва в деяких галузях потребує залучення ресурсів, які стають дефіцитними, за вищою ціною. Зростання питомих витрат змушує підприємців підвищувати ціни на товари та послуги з метою збереження рівня прибутковості виробництва.

Третій, вертикальний або класичний відрізок відбиває ситуацію, коли економіка використовує всі наявні в даний момент ресурси і виробляє ВВП на потенційно можливому рівні. Якщо розширюється виробництво в якихось галузях, це потребує залучення додаткових ресурсів з інших і за вищими цінами. Як наслідок – загальний рівень виробництва не зростає, а загальний рівень цін підвищується. На практиці в цій ситуації економіка може дещо збільшити обсяги виробництва за рахунок понаднормової праці, підвищення коефіцієнта змінності обладнання і інших шляхів “перетворення нересурса на ресурс”. В цьому випадку траєкторія класичного відрізка дещо відхилиться вправо.

Таким чином, зміни у величині пропозиції відбиваються на графіку рухом точки уздовж стаціонарної кривої AS.

33. Кейсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки.

Основи сучасної теорії зайнятості заклав Дж. М. Кейнс, який в середині 30-х років висунув своє пояснення рівня зайнятості в ринковій економіці в роботі “Загальна теорія зайнятості, процента та грошей” (1936р.).

Кейнс вважав, що спади виробництва, економічні депресії та значне і тривале безробіття – закономірність економічного розвитку з таких причин:

1. Сукупний попит нестабільний, його динаміка не співпадає з динамікою виробництва, тому що із зростанням доходу збільшується схильність домогосподарств до заощадження (“основний психологічний закон” Кейнса). Падіння виробництва, викликане дефіцитом попиту, спричиняє песимістичні ділові очікування і зменшення схильності до інвестицій, які стають нечутливими до відсоткової ставки, що посилює дефіцит попиту.

2. Ціни і заробітна плата в короткостроковому періоді жорсткі і не знижуються з падінням сукупного попиту. Це означає, що крива сукупної пропозиції є горизонтальною або положисто-висхідною: внаслідок стискання сукупного попиту в самій економічній системі немає механізмів відновлення рівноваги і повної зайнятості. Висновок: необхідний екзогенний вплив держави на економіку для створення “ефективного попиту” і відновлення повної зайнятості. Головним інструментом держави є бюджетна або фіскальна політика (див. тему 8).

3. Якщо заходи державної стимулюючої політики спричинять дефіцит бюджету, припустимо покрити його за рахунок емісії грошей і допустити невисоку інфляцію. Зростання сукупного попиту за рахунок державних видатків підсилюється мультиплікативним ефектом.

В економіці сучасних країн світу держава відіграє суттєву роль, впливає на економічний кругообіг і виконує такі функції:

1. отримує податки від домогосподарств і фірм здійснює перерозподіл доходів у суспільстві;

2. за рахунок отриманих доходів держава забезпечує домогосподарства і фірми суспільними благами: безпека, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист та ін.). Тому у моделі кругообігу використовується поняття чистих податків – як різниці між податковими надходженнями та трансфертами;

3. здійснює попит на товари та послуги, який є одним з елементів сукупного попиту. При цьому зміна обсягу державних закупівель та рівня чистих податків забезпечує виконання державою її стабілізаційної функції.

Вплив держави на економічний кругообіг полягає також у тому, що держава може ставати суб’єктом фінансового ринку і отримувати на ньому запозичення для покриття дефіциту бюджету. Причини, механізми та наслідки бюджетного дефіциту та державного боргу будуть розглянуті у восьмій темі. Втручання держави в економічний кругообіг та вплив на сукупний попит і сукупну пропозицію здійснюється у зв’язку з виплатою трансфертів та субсидій домогосподарствам і фірмам. У результаті модель економічного кругообігу, яка була розглянута у першій темі, трансформується і набуває такого вигляду:

Особисті видатки на споживання	50
Чисті інвестиції	6
Державні закупівлі товарів і послуг	20
Рента	3
Прибуток акціонерних підприємств	10
Відрахування на споживання капіталу	16
Процент	8
Непрямі податки на бізнес	4
Заробітна плата	42
Трансферні платежі	6
Доходи індивідуальних власників	12
Чистий експорт	3
Чисті іноземні факторні доходи, зароблені за кордоном	2

ВВП як сума видатків = 50+6+20+3=79=C+Ig+G+Xn

ВВП як сума доходів = 42+12+10+3+4

ВНП=ВВП+2=

Проблему макроекономічної рівноваги можна графічно продемонструвати з допомогою наступних моделей: 1) модель “кейнсіанський хрест”, 2) модель “сукупний попит – сукупна пропозиція”. Яку Ви бачите різницю названих моделей? Чи є вони взагалі?

Різниця така: в кейнсіанському хресті рівновага показується за доп. величин запланованих видатків та фактичних видатків. А у моделі сукупний попит – сукупна пропозиція за допомогою рівня цін та реального ВВП.

Білет № 15