- •Г.А.Чумаков, к.В.Луняка, с.В.Кривенко
- •Гідростатика
- •1.1. Основні фізичні властивості рідин
- •1.1.1. Густина й питома вага
- •1.1.2. Здатність до стиску та температурне розширення
- •1.1.3. Тиск
- •1.2. Основний закон гідростатики
- •1.2.1. Диференціальні рівняння статики Ейлера
- •1.2.2. Основне рівняння гідростатики
- •1.2.5. Тиск рідини на стінку
- •1.2.5.1. Тиск рідини на плоску стінку
- •1.2.5.2. Тиск рідини на криволінійну циліндричну стінку
- •2. Гідродинаміка
- •2.1. Основні характеристики руху рідини
- •2.1.1. Швидкість і витрата
- •2.1.2. Сталий і несталий рух
- •2.1.3. Моделі руху рідини
- •2.1.4. Гідравлічний радіус і еквівалентний діаметр
- •2.1.5. Режими руху рідини
- •2.2. Рівняння нерозривності (суцільності) потоку
- •2.3. Диференціальне рівняння Нав’є – Стокса
- •2.4. Диференціальні рівняння руху Ейлера
- •2.5. Рівняння Бернуллі
- •2.5.1. Виведення рівняння
- •2.5.2. Деякі практичні використання рівняння Бернуллі. Принцип виміру швидкості і витрати рідини
- •2.6. Рівномірний рух рідини
- •2.7. Ламінарний рух рідини
- •2.7.1. Розподіл швидкості по горизонтальному перерізу труби
- •2.7.2. Середня швидкість при ламінарному русі
- •2.7.3. Втрати напору при русі рідини
- •2.8. Турбулентний рух
- •2.9. Втрати напору при русі рідини
- •2.10. Витікання рідини через отвори та насадки
- •2.11. Гідравлічний розрахунок сифонів
- •2.12. Гідравлічний удар
- •2.13. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •2.13.1. Розрахунок простого трубопроводу
- •2.13.2. Розрахунок складного трубопроводу
- •2.13.3. Техніко-економічний розрахунок трубопроводів
- •3. Гідравлічні машини
- •3.1.2. Динамічні насоси
- •3.1.2.1.1. Відцентрові насоси
- •Основне рівняння відцентрових машин Ейлера
- •Продуктивність насосу
- •Закони пропорційності
- •Характеристики відцентрових насосів
- •Коефіцієнт швидкохідності
- •Осьовий тиск та його врівноважування
- •Робота насосів на мережу
- •Спільна робота насосів
- •3.1.2.1.2. Осьові (пропелерні) насоси
- •3.1.2.2.1. Вихрові насоси
- •3.1.2.2.2. Струминні насоси
- •3.1.3.1. Поршневі насоси
- •Нерівномірність подачі
- •3.1.3.2. Шестеренні насоси
- •3.1.3.3. Гвинтові насоси
- •Продуктивність
- •3.1.3.4. Пластинчасті насоси
- •3.1.3.5. Роторно – поршневі насоси
- •3.1.3.6. Насоси з обертовими поршнями
- •3.2. Інші види гідравлічних машин
- •4. Гідродинамічні передачі
- •4.1. Загальні поняття
- •4.2. Гідромуфти і гідротрансформатори
- •4.2.1. Гідромуфти
- •4.2.2. Гідротрансформатори
- •5. Об’ємний гідравлічний привод і його елементи
- •5.1. Гідродвигуни
- •5.2. Гідроапаратура та інші елементи гідроприводу
- •5.2.1. Гідророзподільні пристрої
- •5.2.2. Дросельні пристрої
- •5.2.3. Клапани
- •5.2.4. Гідроакумулятори
- •6. Пневматичні об'ємні машини
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Типи поршневих компресорів
- •6.3. Органи розподілу і регулювання компресора
- •6.4. Роторні пластинчасті компресори
- •6.5. Пневматичні двигуни
- •6.6. Пневмоциліндр з гідравлічним сповільнювачем
- •6.7. Пневмодвигуни обертального руху
- •Література
- •Контроль знань студентів Модуль 1 Гідростатика і гідродинаміка*
- •Варіанти завдань
- •Модуль 2 Гідравлічні машини
- •Варіанти завдань
6.3. Органи розподілу і регулювання компресора
Розподіл газу в компресорах здійснюється, в основному, за допомогою клапанів і, рідше, золотників, причому, клапани виконуються самодіючими і несамодіючими. Самодіючі клапани можуть бути пластинчастими, а золотники - з плоским розподільним елементом. Принципово ці розподільники не відрізняються від відповідних розподільників гідравлічних систем.
З огляду на те, що подача газу поршневим компресором відбувається окремими порціями, причому в ході всмоктування подача взагалі відсутня, на виході з компресору встановлюється газозбірник, який являє собою закриту циліндричну посудину, постачену манометром і запобіжним клапаном. Завдяки тому, що об'єм газозбірника значно (у 50 разів і більше) перевищує об'єм циліндра, під час вступу до газозбірника порції стисненого газу, яка відповідає подачі за один хід поршня, тиск в газозбірнику зростає незначно (можна вважати тиск в ньому постійним), а отже, газ у витратну трубу з газозбірника поступає практично рівномірно. Об'єм газозбірника визначається за формулою
, (6.1)
де F і h – площа і хід поршня компресора;
k – коефіцієнт; для компресора простої дії k = 0,55, подвійної дії
– 0,21;
– коефіцієнт; зазвичай приймають = 1/50.
6.4. Роторні пластинчасті компресори
Друге місце за поширеністю після поршневих посідають пластинчасті компресори. Принцип дії і конструктивні елементи пластинчастих компресорів (рис. 73) аналогічні пластинчастим насосам гідросистем (див. 3.1.3.4).
Кількість пластин вибирається в залежності від призначення і подачі компресора від 4 до 20 і більше. Одноступінчасті компресори розраховані для роботи на тиск 0,4÷0,5 МПа, двоступінчасті – на тиск 0,8 МПа.
У цих компресорах передбачається водяне охолодження корпусу, що досягається циркуляцією води в каналах водної оболонки 4. У компресорах двоступінчастого стиснення передбачається також міжступінчасте охолоджування газу.
Рис. 73. Схема пластинчастого компресора:
1– корпус; 2 – пластина;3– ротор;4 – корпус охолоджуючої оболонки;5– нагнітальний патрубок.
Витрата охолоджувальної води на 1 м3повітря при нагріванні води на 15°С складає: для одноступінчастих машин 1,5÷2 кг і для двоступінчастих – 3 кг.
Перевагою цих компресорів є відсутність клапанів, а також малі габарити і маса машини.
6.5. Пневматичні двигуни
Пневматичні об'ємні двигуни, як і гідравлічні, мають низку істотних переваг – високий пусковий момент, малу масу, що припадає на одиницю потужності, вибухобезпечність та ін. Вони поділяються на двигуни: 1) поворотно-поступальної прямолінійної ходи, 2) поворотного руху (на кут <3600) і 3) обертального руху. Два перші типи двигунів (пневмоциліндри) практично не відрізняються від відповідних гідравлічних двигунів, за винятком того, що в них передбачене змащування ковзаючих пар, зазвичай - шляхом установки по обидва боки ущільнювальних кілець b (рис. 74) і сальникових повстяних кілець а, що просочуються спеціальними змащувальними складами. Штокова ущільнююча пара, крім цих кілець, забезпечується додатковою набивкою с, мастилом, що періодично підживляється через канал d.
Рис. 74. Пневмоцилінд:
а– сальникові повстяні кільця;б– ущільнюючі кільця;с– додаткова набивка.
Зважаючи на високу стисливість робочого середовища (повітря) важливими є питання регулювання швидкості й гальмування в кінці ходу поршня пневмоциліндру. Простими регуляторами швидкості, як і в гідравлічних схемах, є дроселі (рис. 75), а для гальмування в кінці ходу – пневматичні демпфери. Принцип дії останніх заснований на замиканні в кінці ходу поршня повітря в порожнині скидання; повітря видавлюється потім на частині ходу, що залишилася, через регульовані (дросельні) канали.
Рис. 75. Схема пневмоциліндра з дросельним регулятором для гальмування поршня у кінці ходу:
1– поршень;2– виступи поршня;3– камера; 4–дросельний регулятор швидкості;
5– демпфери.
Регулювання швидкості здійснюється переважно за допомогою дросельного регулятора швидкості 4, встановлюваного зазвичай на виході двигуна.
Для гальмування поршня в кінці ходу і запобігання його ударній дії застосовують такі самі, як і у гідроциліндрах, дросельні (демпфуючі) пристрої, які розміщаються зазвичай у кришках циліндрів. В кінці ходу поршня 1 його виступи 2 входять у відповідну камеру 3, перекриваючи вільний випуск з циліндра відпрацьованого повітря в атмосферу, яке видаляється у цьому випадку через один з регульованих дроселів 5.