1.12 Тести до розділу

Текстильні волокна

1. Основною волокноутворюючою речовиною волокон бавовни є:

1) лігнін; 2) пектин; 3) целюлоза; 4) фіброїн.

2. Основною волокноутворюючою речовиною вовни є:

1) фіброїн; 2) целюлоза; 3) кератин; 4) лігнін.

3. Основною волокноутворюючою речовиною льону є:

1) кератин; 2) пектин; 3) целюлоза; 4) капрон.

4. З наведених текстильних волокон до луб'яних відносяться:

1) віскозне; 2) конопляне;3) азбестове; 4) шовкове.

5. До штучних волокон належать:

1) віскозне; 2) бавовняне; 3) капронове; 4) нітронове.

6. З наведених текстильних волокон до поліефірних відносяться.

1) віскозне; 2) енантове; 3) лавсанове; 4) нітронове.

7. Хімічне волокно подібне до вовни:

1) капронове; 2) нітронове; 3) лавсанове; 4) хлоринове.

8. З наведених волокон до поліамідних відносяться:

1) вінілове; 2) сиблонове; 3) лавсанове; 4) анідне.

9. При згорянні волокно натурального шовку має запах:

1) паленого паперу; 2) оцтової кислоти; 3) паленого рогу; 4) дусту.

10. При горінні запах паленого рогу має волокно:

1) лляне; 2) лавсанове; 3) вовняне; 4) віскозне.

11. При згоранні віскозне волокно має запах:

1) паленого рогу; 2) паленого паперу: 3) оцтової кислоти; 4) дусту.

12. При згоранні якого волокна утворюється попіл сірого кольору:

1) шовкового; 2) віскозного; 3) капронового; 4) вовни.

13. Найбільшу гігроскопічність мас волокно:

1) бавовняне; 2) лляне; 3) вовняне; 4 (нітронове.

14. З перерахованих волокон найбільшу гігроскопічність мають волокна:

1) ацетатне; 2) капронове; 3) лляне; 4) лавсанове.

15. З наведених волокон найбільшу стійкість до стирання мають волокна:

1) бавовняне; 2) лляне; 3) капронове; 4) лавсанове.

16. Найбільш високе розривальне навантаження мають волокна:

1) нітронове; 2) ацетатне; 3) капронове; 4) віскозне.

17. Яке з наведених волокон має найбільше розривальне навантаження:

1) шовкове; 2) лляне; 3) віскозне; 4) вовняне.

18. Найвищу стійкість до стирання має волокно:

1) нітронове; 2) капронове; 3) вінілове; 4) сиблонове.

19. Найбільшу стійкість до лужних розчинів має волокно:

1) казеїнове; 2) шовкове; 3) вовняне; 4) бавовняне.

20. Найвищу термостійкість мас волокно:

1) бавовняне; 2) вовняне; 3) лляне; 4) шовкове.

21. Найменша теплопровідність у волокна:

1) бавовняного; 2)капронового; 3) віскозного; 4) вовняного.

Пряжа і нитки

22. Пряжа якого способу прядіння має найбільш гладку поверхню:

1) кардного; 2) апаратного; 3) гребінного; 4) пневмомеханічного.

23. Пряжа якого способу прядіння має рихлу структуру:

1) апаратного; 2) гребінного; 3) кардного; 4)камвольного.

24. З довговолокнистої бавовни отримують пряжу:

1) камвольну; 2) апаратну; 3) гребінну; 4)кардну.

25. Нитка, яка має найбільше скручення:

1) петельна; 2) крепова; 3) високооб'ємна; 4) армована.

26. Які з перерахованих текстильних ниток прядені:

1) мононитка капронова; 2) комплексна нитка капронова; 3) бавовняна; 4) еластик.

27. Нитки, отримані додатковою термообробкою:

1) фасонні; 2) армовані; 3) текстуровані; 4) кручені.

28. З наведених текстильних ниток до текстурованих відносяться:

1) мононитка; 2) крепова; 3) комплексна; 4) еластик.

29. Яка з названих ниток має найвищу скрученість:

1) шовк-сирець; 2) крепова; 3) муслінова; 4) гренадинова.

30. Для виготовлення ситців використовують бавовняну пряжу способу прядіння:

1) кардного; 2) гребінного; 3) апаратного; 4) камвольного.

31. Для виробництва батисту використовують бавовняну пряжу:

1) кардну; 2) гребінну; 3) апаратну; 4) пневмомеханічну.

32. Для виробництва лляних камчатних скатертин використовується лляна пряжа способу прядіння:

1) камвольного; 2) суконного; 3) лляного мокрого; 4) пачосового сухого.

33. В яких одиницях виражається лінійна густина текстильних ниток для ткацького виробництва:

1) тексах; 2) міліметрах; 3) мегричиих номерах; 4) мікронах.

Ткацькі переплетення

34. Похідні переплетення від полотняного:

1) крепове; 2) ламана саржа; 3) сатинове; 4) репсове.

35. Переплетення, що утворюють на тканині великі візерунки:

1) двошарове; 2) діагональне; 3) жаккардове; 4) ворсове.

36. Переплетення, що відносяться до класу дрібновізерункових:

1) сатинове; 2) ворсове; 3) крепове; 4) жаккардове.

37. До дрібновізерункових ткацьких переплетень відносяться:

1) комбіноване; 2) саржеве; 3) ворсове; 4) сатинове.

38. До складних ткацьких переплетень відносяться:

1) ворсове; 2) крепове; 3) діагоналеве; 4) вафельне.

39. До складних ткацьких переплетень відносяться:

1) крепове; 2) двошарове; 3) діагоналеве; 4) сатинове.

40. Драпи виготовляють переплетенням:

1) пікейним; 2) двошаровим; 3) петельним; 4) комбінованим.

41. Костюмна камвольна тканина "бостон" виготовляється переплетенням:

1) саржевим; 2) репсовим; 3) діагоналевим; 4) комбінованим.

42. Оксамит виготовляють переплетенням:

1) креповим; 2) атласним; 3) махровим; 4) ворсовим.

43. Які ткацькі переплетення мають найбільшу довжину перекриття:

1) крепові; 2) атласні; 3) саржеві; 4) репсові.

44. Для виготовлення якого переплетення потрібно 3 системи ниток:

1) крепового; 2) діагоналевого; 3) ворсового; 4) сатинового.

45. Тканина якого з переплетень може мати найбільший рапорт:

1) жаккардового; 2) саржевого; 3) петельного; 4) крепового.

46. Тканина "габардин" виготовляється переплетенням:

1) полотняним; 2) діагоналевим; 3) жаккардовим; 4) ворсовим.

47. До похідних ткацьких переплетень відносяться:

1)репс; 2)сатин; 3) саржа; 4)махрове.

48. Тканини якого переплетення мають найбільшу жорсткість при однакових параметрах будови:

1) ворсового; 2) жаккардового; 3) полотняного; 4) сатинового.

49. Тканини якого переплетення мають найбільш блискучу поверхню:

1) полотняного; 2) саржевого; 3) атласного; 4) репсового.

Оброблення тканин

50. До попереднього оброблення бавовняної тканини відносяться:

1) карбонізація; 2) розшліхтування; 3) гладке фарбування; 4) кислування.

51. До попереднього оброблення льняних тканин відносяться:

1) мерсеризація; 2) кислування; 3) карбонізація; 4) валка.

52. Яке з оброблень очищає вовняні тканини від рослинних домішок:

1) відварювання; 2) мерсеризація; 3) карбонізація; 4) вибілювання.

53. Яке з оброблень надає бавовняним тканинам шовковистість і блиск:

1) відварювання; 2) відбілювання; 3) мерсеризація; 4) пофарбування.

54. Яке з оброблень покращує естетичні властивості тканин:

1) стійке тиснення; 2) вогнестійке; 3) водовідштовхувальне; 4) антимікробне.

55. Яке оброблення найбільшою мірою впливає на пониження міцності бавовняних тканин:

1) вибілювання; 2) валка; 3) мерсеризація; 4) вибивання.

56. Яке з оброблень надає суконним вовняним тканинам більшої м'якості:

1) карбонізація; 2) мерсеризація; 3) валка; 4) промивання.

57. Які і перерахованих тканин оздоблюються вибивними малюнками:

1) драпи; 2) сукна; 3) трико; 4) крепдешин.

58. Які хімічні речовини використовують для вибілення тканин з целюлозних волокон:

1) луги; 2) окислювачі; 3) неорганічні кислоти; 4) розчини неорганічних солей.

59. Який чинник є визначальним для стійкості забарвлення:

1) спосіб забарвлення; 2) кінцева обробка; 3) природа барвника; 4) спеціальна обробка.

60. Світлосірий колір льняним тканинам можна надати:

1) мерсеризацією; 2) карбонізацією: 3) вибіленням; 4) кислуванням.

61. Тканини виготовлені зі змішаної пряжі з різнокольорових волокон це:

1) сирові; 2) меланжеві; 3) строкатоткані; 4) мерсеризовані

62. Якому обробленню підлягають тканини спеціального призначення:

1) карбонізації; 2) незминальному; 3) вогнестійкому; 4) стійкому тисненню.

63. Які види оброблень тканин відносять до спеціальних:

1) мерсеризація; 2) брудотривке; 3) ворсування; 4) фотофільдрук.

Властивості тканин

64. Драпірувальність тканин — це:

1) здатність утворювати округа і рухомі складки; 2) здатність тканини зберігати форму; 3) здатність, тканини до розтягування; 4) здатність тканини нагромаджувати статичний електричний заряд.

65. Шилінг тканини — це:

1) ворсовий застил на поверхні тканини; 2) петлі на поверхні тканини; закатані кульки на поверхні тканини; повздовжні ворсові рубчики на поверхні тканини.

66. Щільність тканини залежить від:

1) лінійної густини ниток; 2) скрученості ниток; 3) кількості ниток на 100 мм; 4) виду переплетення.

67. Лінійне заповнення тканини залежить від:

1) товщини ниток; 2) скрученості ниток; 3) виду переплетення; 4)пористості тканини.

68. Гігроскопічні властивості тканин характеризуються:

1) здатністю тканин поглинати і віддавати водяні пари; 2) здатністю пропускати через себе повітря; 3) здатністю припускати через себе або вбирати порох; 4) здатністю пропускати теплову енергію.

69. Гігроскопічність тканини залежить від:

1) волокнистого складу; 2) щільності тканини; 3) скрученості ниток; 4) виду переплетення.

70. Найменшу гігроскопічність мають тканини з волокон:

1) вовняних; 2) віскозних; 3) капронових; 4) лляних.

71. До механічних властивостей тканин відноситься:

1) розривальне навантаження; 2) повітропроникність;

3) здатність електризуватися; 4) капілярність.

72. До гігієнічних властивостей тканин належить:

1) зносостійкість; 2) зминальність; 3) капілярність; 4) формостійкість.

73. До оптичних властивостей тканин відноситься:

1) осипання; 2) капілярність; 3) повітропроникність; 4) блиск.

74. До технологічних властивостей тканин відноситься:

1) гігроскопічність; 2) зносостійкість; 3) розсування ниток; 4) колір.

75. Найбільшу схильність до розсування мають тканини з:

1) синтетичних монониток; 2) текстурованих ниток; 3) вовняної пряжі; 4) бавовняної пряжі.

76. Яка з перерахованих тканин найбільше осипається:

1) сукно; 2) міткаль; 3) крепдешин; 4) бязь.

77. Яка з тканин має найбільшу зминальність:

1) бавовняна; 2) вовняна; 3)лавсанова; 4) поліамідна.

78. Яка з тканин має найбільшу усадковість:

1) лавсанова; 2) бавовняна; 3) віскозна; 4) ацетатна.

79. Найвищу стійкість до стирання має тканина переплетення:

1) сатинового; 2) полотняного; 3) саржевого; 4) діагоналевого.

80. Тканини якого переплетення мають найбільшу міцність при однакових параметрах будови:

1) саржевого; 2) сатинового; 3) полотняного; 4) вафельного.

81. Формостійкість тканин характеризується:

1) гігроскопічністю; 2) усадковістю;

3) розривальним видовженням; 4) стійкістю до стирання.

Асортимент тканин

82. Яким переплетенням виготовляються ситці:

1) саржевим; 2) сатиновим; 3) полотняним; 4) репсовим.

83. З якої пряжі виготовляють батист:

1) кардної; 2) апаратної; 3) гребінної; 4) суконної.

84. До яких за призначенням тканин належить вельвет-рубчик:

1) білизняних; 2) одягових; 3) підкладкових;

4) меблево-декоративних.

85. Яким переплетенням виготовляють камчатні лляні полотна:

1) жаккардовим; 2) репсовим; 3) кареточним; 4) дрібновізерунковим.

86. Чисто лляні тканини містять у своєму складі лляних волокон:

1) не менше 100%; 2) не менше 92%; 3) не менше 50%; 4) не менше 45%.

87. Яким переплетенням виготовляють драпи:

1) полотняним; 2) петельним; 3) ворсовим; 4) двошаровим.

88. До яких тканин належить бостон:

1) камвольних костюмних; 2) тонкосуконних костюмних; 3) камвольних платтяних; 4) тонкосуконних пальтових.

89. До камвольних чистововняних костюмних тканин належать:

1) шевйот; 2) вельветон; 3) бостон; 4) сукно.

90. Костюмна вовняна тканина комбінованого переплетення це:

1) трико; 2) бостон; 3) драп; 4) шевйот.

91. До тонкосуконних вовняних костюмних тканин належать:

1) бостон; 2) креп; 3) габардин; 4) сукно.

92. Чистокрепова легка тканина (30 г/м²), з крепових шовкових ниток за основою та утоком, полотняного переплетення це:

1) креп-шифон; 2) креп-жоржет; 3) крепдешин; 4) креп-сатин.

93. Платтяна тканина крепдешин є:

1) напівкрепова з шовкових ниток; 2) чистокрепова з шовкових ниток; 3) крепова зі штучних ниток; 4) крепова з синтетичних ниток.

94. До костюмних бавовняних тканин належать:

1) маркізет; 2) поплін; 3) вельвет-корд; 4) бумазея.

95. До групи ворсових бавовняних тканин належать:

1) сукно; 2) вельветон; 3) вельвет-рубчик; 4) репс.

96. До меблево-декоративних бавовняних тканин належать:

1) гобелен; 2) бостон; 3) фланель; 4) ситець.

97. До лляних білизняних тканин належать:

1) бязь; 2) мадаполам; 3) полотно скатеркове; 4) кашемір.

98. До камвольних костюмних тканин належить:

1) сукно; 2) драп велюр; 3) бостон; 4) молескін.

99. До пальтових камвольних тканин належать:

1) кашемір; 2) габардин; 3) сукно; 4) драп ратин.

100. До шовкових платтяних тканин належать:

1) сатин-дубль; 2) крепдешин; 3) плюш; 4) шотландка.

101. За якими ознаками відрізняються між: собою бавовняні костюмні тканини молескін і діагональ:

1) призначенням; 2) волокнистим складом; 3) видом переплетення; 4) видом обробки.

102. За якими ознаками відрізняються власне пальтові тонкосуконні тканини і драпи:

1) призначенням; 2) волокнистим складом; 3) видом переплетення; 4) видом оброблення.

103. За якими ознаками відрізняються крепові і гладдєві тканини шовкових ниток:

1) обробленням; 2) видом переплетення;

3) скрученістю ниток; 4) призначенням.

104. За якими ознаками відрізняються ворсові і крепові тканини з штучних ниток:

1) обробкою; 2) скрученістю ниток;

3) видом переплетення; 4) поверхневою густиною.

105. За якими ознаками відрізняються скатеркові та рушникові лляні полотна:

1) волокнистим складом; 2) видом переплетення; 3) призначенням; 4) шириною.

106. Чим відрізняються чистововняні костюмні крепи і бостон:

1) обробленням; 2) видом переплетення; 3) призначенням;

4) волокнистим складом.

107. Які з названих вовняних пальтових тканин найбільш поширені і популярні:

1) сукно; 2) драп; 3) фланель; 4) бостон.

108. Яка з зимових бавовняних платтяних тканин має односторонній начіс:

1) фланель; 2) бумазея; 3) байка; 4) вельвет-рубчик.

109. Ворс, укладений діагоналевим рубчиками, має драп оброблення:

1) велюрового; 2) ратинового; 3) касторового; 4) валяльно-повстяного.

110. Яка з бавовняних костюмних тканин виготовлена ворсовим переплетенням:

1) сукно; 2) вєльветон; 3) трико: 4) вельвет-корд.

111. Які з названих бавовняних тканин належать до демісезонного асортименту:

1) ситець; 2) байка; 3) батист; 4) маркізет.

112. Які з названих бавовняних тканин належать до зимового асортименту:

1) сатин; 2) ситець; 3) фланель; 4) бостон.

113. Які л названих вовняних тканин належать до камвольних:

1) драп; 2) бостон; 3) бобрик; 4) сукно.

113. Яка з названих бавовняних тканин має ворсове переплетення:

1) діагональ; 2) молескін; 3) вельвет-корд; 4) вєльветон.

113. Яка з названих бавовняних тканин має начісний ворс:

1) рогожка; 2) сукно; 3) діагональ; 4) вельвет-рубчик.

113. До основоворсових бавовняних тканин відносяться:

1) фланель; 2) бархат; 3) вєльветон; 4) сукно.

117. Яка з названих бавовняних тканин виготовлена утоковорсовим переплетенням:

1) сукно; 2) вельвет-рубчик; 3) коленкор; 4) фланель.

118. Яка з названих бавовняних тканин відноситься до меблево-декоративних:

1) ситець; 2) маркізет; 3) гобелен; 4) байка.

119. До літніх блузкових бавовняних тканин відноситься: 1) гобелен; 2) молескін; 3) піке; 4) батист.

119. Драпи можуть мати такі види заключної обробки ворсу:

1) маренго; 2) велюрову; 3) водовідштовхуючу; 4)антипілінгову.

121. Креповий ефект на шовкових платтяних тканинах може досягатись за рахунок застосування:

1) крепового переплетення; 2) крепової крутки шовкових ниток;

3. шовкової пряжі високих круток;

4. чергування напрямку крутки та лінійної густини ниток основи.

122. Чим відрізняються між собою тканини вельветом і вельвет- корд:

1) волокнистим складом; 2) обробленням; 3) видом переплетення; 4) призначенням.

123. Чим відрізняються між собою тканини велюр-бархат витравний і бархат платтяний:

1) призначенням; 2) волокнистим складом;

З) наявністю витравного рисунку; 4) видом оброблення.

124. Чим відрізняються між собою вельвет-корд і вельвет-рубчик: 1) волокнистим складом; 2) видом переплетення;

3) видом зброблення; 4) висотою та шириною рубчиків.

125. Чим відрізняються між собою батист і бязь: 1) призначенням; 2) переплетенням; 3) видом пряжі; 4) видом оброблення.

126. Чим відрізняються між собою молескін і діагональ:

1) призначенням; 2) обробленням; 3) видом переплетення; 4) волокнистим складом.

127. Чим відрізняються між собою драп-кастор і драп-велюр: 1) призначенням; 2) волокнистим складом;

3) видом оброблення ворсу; 4) видом переплетення.

128. Чим вирізняються між: собою одягові бавовняні тканини бархат і напівбархат:

1) призначенням; 2) обробленням; 3) висотою ворсу;

4) видом переплетення.

Якість тканин

129. До дефектів ткацтва по основі належать:

1) парочка; 2) недосіка; 3) піднирки; 4) належі.

130. До дефектів ткацтва по утоку відносяться:

1) білизна; 2) парочка; 3) забоїна; 4) підплетина.

130. Відсутність однієї-двох ниток уздовж: тканини є дефект:

1) білизна; 2) підплетина; 3) проліт; 4) недосіка.

132. Білизна — це дефект зовнішнього вигляду тканини, для якого характерно:

1. порушення переплетення ниток основи та утоку;

2. наявність поздовжньої прорідженої смуги;

3) наявність двох спарених ниток, що утворюють рубчик за довжиною тканини;

4) наявність ділянок тканин, на яких порушений ткацький рисунок.

133. Розтраф - це дефект колористичного оброблення тканини, для якого характерні:

3. 1) зміщеная і незбіжність частин багатоколірного рисунку на тканині; 2) наявність поперечної смуги на тканині, на якій відсутній рисунок; наявність повздовжніх смуг від фарои на тканині;

4. наявність поступового зменшення яскравості вибивного рисунку по ширині тканини.

134. Який з наведених дефектів належить до розповсюджених: 1) проліт; 2) залом; 3) мушкуватість; 4) піддирки.

135. До якої з наведених груп дефектів належить дефект шишкуватості:

1) дефектів сировини; 2) дефектів ткацтва; 3) дефектів оброблення; 4) дефектів фарбування.

136. Відсутність однієї-двох ниток поперек тканини є дефект: 1) білизна; 2) підплетина; 3) проліт; 4) затиск

137. Який з дефектів належить до дефектів попереднього оброблення тканин:

1) належі; 2) затаск; 3) непроварка; 4) недосічка.

138. Який з дефектів тканин належить до дефектів гладкого фарбування:

1) розтраф; 2) затаск; 3) різновідтінковість; 4) належі.

139. Який з наведених дефектів виникає через неякісну сировину: 1) мушкуватість; 2) білизна; 3) проліт; 4) належі.

140. Бавовняні тканини для визначення їх сорту розподіляються на групи:

1) чотири; 2) дві; 3) три; 4) п'ять.

141. Сумарна кількість дефектів на умовній довжині бавовняної тканини, які допускаються для 1-го сорту, не може перевищувати:

1) 10 дефектів; 2) 5 дефектів; 3) 30 дефектів; 4) 25 дефектів.

142. Які з виявлених на бязі дефектів відносяться до недопустимих: 1) мушкуватість; 2) пляма розміром 2 см; 3) білизна довжиною 2 м; 4) затиск довжиною З м.

143. Які з виявлених на сорочковій лляній тканині дефектів відносяться до недопустимих:

1) розтраф довжиною 1,5 м; 2) належі площею 2 см²; 3) зліт утоку більше ніж 5 ниток; 4) нечіткість друкувального малюнку.

144. Які з виявлених на крепдешині дефектів відносяться до розповсюджених:

1) затиск довжиною до 1 м; 2) засічки - 2 шт на 25м;

3) розтраф вибивного рисунку на всьому куску; 4) пропуск однієї нитки утоку.

145. Які з виявлених на бостоні дефектів відносяться до розповсюджених:

1) малопомітна смуглість; 2) різновідтінковість по всьому куску; 3) близна до 1,5м; 4) наявність непрофарбованих волокон.

13. ЛІТЕРАТУРА

ІІугачевський Г.Ф. СемакБ.Д. Текстильне товарознавство: Підручник для студентів товарознавчих спеціальностей вузів. – К.: НЦМ "Укоопосвіта", 1999. – 596 с.

Сертифікація в Україні. Нормативні акти та інші документи. – Т.2. – К.: 1998. – 416с.

Полікарпов І.С, Домакцевич Н.І., ЯцишшБ.П. Сертифікація товарів і послуг: Підручник для студентів кзоперативних вузів. – К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2000. – 350 с.

Семак Б.Д., Галик І.С, Класифікація і загальна характеристика дефектів текстильних матеріалів та методів їх оцінки. – Львів: вид-во ЛКА, 1995 . – 42 с.

Галик І.С, Семак Б.Д. Особливості маркування, складання та пакування текстильних, швейних і трикогажних товарів вітчизняного та зарубіжного виробництва – Львів: вид-во ЛК А, 2002. – 68 с.

Семак Б.Д., Концевич О. Б. Шляхи вдосконалення методик вивчення асортименту та оцінки якості текстильних матеріалів і виробів. – Львів: вид-во ЛКА, 1999. – 84 с.

Полікарпов І.С, Семак Б.Д., Галик І.С. Стефанюк Є.М., Легкун Я.А. Товарознавство непродовольчих товарів. Частина І. Товари текстильні, швейні і трикотажні. Навчальний посібник. – Львів: вид-во ЛКА, 2001. – 104 с.

Галик І.С, СемакБ.Д. Товарознавство трикотажних товарів: Підручник для студентів товарознавчих спеціальностей вузів. – К.: НЦМ "Укоопосвіта", 2001. – 296 с.

Галик І.С., Семак БД. Основи оптамізації асортименту текстильних матеріалів. – Львів: вид-во ЛКА, 1996. – 36 с.

Галик І. С, Семак Б.Д. Сучасні підходи до кодування текстильних матеріалів вітчизняного та зарубіжного виробництва. – Львів: вид-во ЛКА, 2001. – 41 с.

Галик І.С, Семак Б.Д. Оцінка і контроль якості вовняних тканин. – Львів: вид-во ЛКА, 2008. – 28 с.