Основні принципи та особливості сертифікації текстильних матеріалів в україні

Загальні положення, терміни та визначення в галузі сертифікації якості продукції в Україні регламентовані ДСТУ 2462-94. Сертифікація. Основні поняття. В цьому стандарті подається визначення основних понять і термінів, що стосуються сертифікації якості продукції, атестації виробництва, акредитації випробувальних лабораторій, сертифікації систем якості, акредитації органів з оцінки якості тощо.

Основні принципи та правила роботи державної системи сертифікації вітчизняної продукції, включаючи і тканини, регламентовані КНД 50-002-93 Система сертифікації УкрСЕПРО. Згідно з вимогами цього документу процедура сертифікації продукції у системі УкрСЕПРО передбачає підтвердження третьою стороною показників, характеристик і властивостей продукції на підставі проведення її випробувань, атестації виробництва та сертифікації систем якості. При цьому сертифікація може бути обов'язковою або добровільною. Результати сертифікації письмово оформляються і завіряються документом – сертифікатом відповідності.

Обов'язкова сертифікація тканин проводиться з метою оцінки їх відповідності вимогам чинних законодавчих актів України та обов'язкових вимог нормативних документів (державних і міжнародних стандартів), які діють на території України. Держстандартом України періодично затверджується перелік продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації на території України.

При обов'язковій сертифікації тканин і тканих поштучних виробів передусім перевіряють їх відповідність тим вимогам, що гарантують безпеку для життя, здоров'я та майна людини, а також охорону навколишнього природного середовища при виробництві, зберіганні, експлуатації цих тканин і виробів. Йдеться про наявність у тканинах токсичних, алергічних, радіоактивних, пожежонебезпечних та інших небажаних сировинних компонентів. Так, наприклад, згідно з вимогами ДСТУ 3047-95 при обов'язковій сертифікації тканин на відповідність вимогам безпеки життя і здоров'я людини підлягають обов'язковому контролю тканини дитячого асортименту на масову частку компонентів сировинного складу, масову частку апретів, гігроскопічність, повітропроникність та питомий поверхневий електричний опір.

Добровільна сертифікація тканин, як Інших товарів легкої промисловості, проводиться на відповідність вимогам, які у нормативній документації не віднесені до обов'язкових. Однак, при цьому перевіряється відповідність і тим обов'язковим вимогам, які регламентуються і для обов'язкової сертифікації. Добровільна сертифікація тканин, як правило, проводиться з метою рекламування їх споживних властивостей, освоєння нових ринків збуту, формування та підтримання іміджу окремих підприємств, а також, коли цього вимагають умови контракту.

Питання для самоконтролю

1. Наведіть визначення загальних понять: якість, система якості, програма якості, перевірка якості, контроль якості, показники якості, методи оцінки рівня якості, визначення сортності.

2. Яка різниця між одиничними, комплексними та інтегральними показниками якості тканин?

3. В яких ДСТУ регламентовані терміни та. визначення, що стосуються оцінки та контролю якості тканин? Назвіть особливості сертифікації текстильних матеріалів в Україні.

4. Чим відрізняється обов’язкова та добровільна сертифікація тканин?