Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Крим-гия (консп.лекц 31 с)..doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
158.21 Кб
Скачать

Тема 6. Причини та умови злочинності

Причини та умови злочинності носять соціальний характер, тому що показують усі соціальні протиріччя суспільства. Причини та умови є первинним елементом криміногенної системи, у якій обкреслені два види елементів – які породжують злочинність і сприяють її поширенню. Таким чином, причини злочинності - соціально-психологічні явища, що породжують злочинність і злочини, як закономірний наслідок. До причин можна віднести користь, помста, націоналізм і т.д.

Умови – це такі явища, що самі не породжують злочинність і злочини, а сприяють дії причин.

Умови самі по собі не можуть породити злочинність, однак без їх наявності причина не може ні сформуватися, ні бути реалізованою. Таким чином, зовсім очевидно, що причини злочинності носять соціально-психологічний характер. Умови мають також економічний, політичний та правовий зміст. Підводячи підсумок, можна сказати, що причини та умови злочинності – це негативні явища з погляду пануючих у державі класів, саме тому держава з цими негативними явищами повинна вести постійну боротьбу.

Класифікація причин та умов злочинності.

Причини та умови злочинності класифікуються:

1) за рівнем дії (субординації) функціонують у відносно великих регіонах;

2) за змістом діють у соціально-економічній, ідеологічній і політичній сферах тощо.

Необхідно виділити дві групи умов злочинності і злочинів:

а) формуючі, котрі породжують злочинність і злочини;

б) які сприяють прояву злочинності і злочинам, настанню наслідків злочинності та досягненню злочинних результатів.

Ці дві групи умов злочинності найтіснішим образом взаємодіють між собою, полегшуючи злочинну діяльність і досягнення її злочинних результатів.

Попередження злочинності.

Головним напрямком діяльності в боротьбі зі злочинністю є її попередження, що здійснюється за цілим рядом напрямків, основними вимогами якого є:

а) соціальна та економічна обґрунтованість – це відповідність розроблювальних і здійснюваних профілактичних заходів фактичній наявності та тенденціям різних кримінологічних процесів, явищ і ситуацій;

б) інформаційна забезпеченість – наявність визначеної бази профілактики, яка обумовлює своєчасність і достатність одержання даних про стан суб’єктів профілактики, об’єкти профілактичного впливу та основні напрямки проведеної профілактичної роботи;

в) ефективність – це досягнення конкретних результатів профілактики;

г) системність – це підхід до самого попередження злочинності, комплексність заходів, спрямованих на координацію цієї діяльності.

За рівнем попереджувальної діяльності можна виділити дві групи заходів:

а) загальсоціального характеру – це загальнодержавні масштабні цілі, що створюють передумови обмеження злочинності і ті, які протидіють її криміногенним факторам;

б) спеціального характеру - включають заходи, спрямовані на усунення, ослаблення криміногенних факторів, виправлення осіб, які можуть скоїти чи вже вчинили злочини.

За обсягом і спрямованістю застосування запобіжних заходів виділяють загальну, особливу та індивідуальну профілактику.

Загальна профілактика – це заходи, які спрямовані на усунення чи нейтралізацію причин і умов злочинності в цілому.

Особлива профілактика здійснюється стосовно групи осіб, які характеризуються наявністю в їхній поведінці негативної життєвої позиції (осіб, що зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами, схильні до вчинення розбоїв, квартирних крадіжок і т.п.).

Індивідуальна профілактика злочинів здійснюється щодо осіб, які не вчинили протиправних дій, але знаходяться в несприятливих умовах, під впливом яких можуть вчинити протиправні дії.

Суб’єктами попередження злочинності є державні органи, громадські організації, які наділені в цьому зв’язку визначеними повноваженнями, спрямованими на вчинення такої діяльності.

Правоохоронні органи як суб’єкти профілактики.

Профілактика, здійснювана правоохоронними органами, впливає на загальсоціальне попередження злочинності.

Діяльність суду виконує профілактичні функції за рядом напрямків, до яких відносяться такі як принцип гласності, тобто проведення судових засідань у присутності публіки (за винятком закритих процесів). По будь-якій справі, що розглядається в суді, може бути винесена окрема ухвала на адресу керівників підприємств, установ та організацій, які зобов’язані виконати вимоги суду по усуненню причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів. По кожній окремій справі повинні бути прийняті відповідні заходи, спрямовані на усунення наявних недоліків.

Діяльність прокуратури спрямована на попередження злочинності та нагляд за виконанням державними органами і громадськими організаціями вимог законів, які регламентують цю діяльність з профілактики злочинів та інших правопорушень. Профілактика діяльності прокуратури полягає й в участі прокурора в судовому засіданні при слуханні кримінальних справ. Особливу попереджувальну роль відіграє виступ прокурора у виїзних засіданнях суду.

Попереджувальна діяльність з профілактики злочинів, яка здійснюється органами внутрішніх справ при розслідуванні ними кримінальних справ, встановленні осіб, що вчинили злочини. В процесі профілактики органи внутрішніх справ проводять бесіди адміністративно-правового характеру, контролюють збереження і використання вогнепальної зброї, проводять ревізії господарської діяльності підприємств, установ і організацій. Однак наряду з гласними методами здійснення профілактичних заходів, органи міліції здійснюють профілактику злочинів шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.

Діяльність ДАІ спрямована на ліквідацію, послаблення і нейтралізацію криміногенних факторів серед учасників дорожнього руху. ДАІ контролює справність автомобільного транспорту і стан доріг, підтримує безпечний режим руху, застосовує заходи адміністративного впливу на учасників дорожнього руху, що створюють аварійні ситуації. Саме в цій діяльності ДАІ здійснюється профілактична робота.

Профілактичний вплив органів юстиції полягає у координації правової пропаганди, а також методичному забезпеченні правового навчання в навчальних закладах.